Справа №601/1230/23
Провадження № 2/601/32/2024
17 квітня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно поданої позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємицею за заповітом від 30.11.2026, спадщину прийняла своєчасно звернувшись із відповідною заявою до нотаріуса. Іншою спадкоємицею за даним заповітом є ОСОБА_3 , яка відмовилася від своєї частки в спадщині на користь позивачки, що підтверджується заявою поданою до нотаріуса.
При зверненні позивачки до приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Осієвської О.М. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, оскільки даний заповіт не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим позивачка не може реалізувати свої спадкові права. Згідно відмови нотаріуса вбачається, що спадкоємцем за законом четвертої черги є відповідач по справі ОСОБА_2 , однак позивачка вважає даний висновок таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки сам факт реєстрації в житловому будинку спадкодавця не відносить дану особу до четвертої черги спадкування, у зв'язку з тим що до четвертої черги відносяться особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а не просто були зареєстровані за однією адресою. Позивачка просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Гурник В.О. в судове засідання не з'явилися, надіславши на адресу суду заяву про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надіславши суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, від отримання письмових судових повідомлень про день та час розгляду справи відмовився, про що зазначено на конверті з рекомендованим повідомленням, який повернувся на адресу суду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.
Ухвалою судді від 30 травня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у справі.
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року клопотання представника позивачки адвоката Гурника Віктора Олександровича про витребування доказів,- задоволено.
Ухвалою суду від 22 червня 2023 року, провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі № 601/569/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , де третя особа ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою судді від 07 березня 2024 року, поновлено провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 25 березня 2024 року закрито підготовче провадження та
призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 42).
Згідно довідки № 1020 від 20.11.2020 виданої Кременецьким районним комунальним бюро технічної інвентаризації, станом на 19.11.2020 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , згідно таких документів: 1/3 частина, згідно договору дарування від 12.09.1995 посвідченого Почаївською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за № 1028; 2/3 частини згідно договору купівлі-продажу від 14.04.1998, посвідченого Почаївською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 434. Адреса змінена з АДРЕСА_2 , згідно рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради від 13.11.2020 за № 196.
Заповітом від 30.11.2016, посвідченим секретарем Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Палямар З.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 127, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в селі Озерне, Петропавловського району Петропавловськ-Камчатського краю, жителька АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого все своє нерухоме та рухоме майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті та на що за законом матиме право заповіла в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Заповіт не змінено та не скасовано.
Своєю заявою від 26.05.2020 по спадковій справі № 41/2020, ОСОБА_3 відмовилася від своєї частки, яка заповідалася їй згідно заповіту від 30.11.2016, посвідченого секретарем Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Палямар З.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 127, в користь ОСОБА_1 .
Згідно висновку про вартість майна від 11.05.2023, складеного директором ТОВ «ЕКФ «Орієнтир-Оцінка» ОСОБА_6 , ринкова вартість житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 становить - 123 320 (сто двадцять три тисячі триста двадцять) гривень.
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 439/01-16 від 20.11.2020, виданої приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Осієвською Оленою Михайлівною слідує, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки даний заповіт не відповідає вимогам закону.
Також судом оглянуто копію спадкової справи № 41/2020 заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( на 11 аркушах).
Крім того встановлено, що заповітом від 23.11.1995, посвідченого державним нотаріусом Почаївської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1250, ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким належну їй на праві приватної власності 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також все інше майно заповіла ОСОБА_2 .
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2023 року (справа № 601/569/23) в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Кременецької міської ради, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту за реєстровим номером №127 посвідченого 30.11.2016 Горинською сільською радою Кременецького району Тернопільської області від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , - відмовлено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду (справа № 601/569/23) від 19 лютого 2024 року, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2023 року залишено без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно. Судом першої інстанції вірно встановлено, що текст спірного заповіту за реєстровим номером №127 посвідченого 30.11.2016 Горинською сільською радою Кременецького району Тернопільської області містить відомості про особу заповідача, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, дату, місяць, рік та місце народження, ідентифікаційний код та місце проживання. Заповіт було посвідчено секретарем Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_7 і підписано у приміщенні селищної ради в двох примірниках з зазначенням часу складання, текст прочитано вголос заповідачем та підписаний ним особисто. Заповіт посвідчено посадовою особою, яка наділена відповідними повноваженнями та засвідчено гербовою печаткою. Особу ОСОБА_4 встановлено, дієздатність перевірено.
Відповідно до статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Так, спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 за заповітом є ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 30.11.2016, посвідченого секретарем Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Палямар З.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 127.
За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
З роз'яснень, наданих Постановою Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.
Відповідно до ст.ст. 1216-1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом спадкового майна, відмови від прийняття спадщини не заявляла, а звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_3 своєю заявою від 26.05.2020 відмовилася від своєї частки, яка заповідалася їй згідно заповіту від 30.11.2016, посвідченого секретарем Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Палямар З.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 127 в користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відтак судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право на спадкування житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , проте позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату та підтвердити своє право власності на вказаний житловий будинок.
Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи викладені вимоги законів, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що спадкові права позивачки, як спадкоємиці майна після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.
На підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1222, 1262, 1268 ЦК України, статтями 12, 76-80, 141, 265, 268, 274, 352 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП відмова, паспорт НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом від 30.11.2016, посвідченого секретарем Горинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Палямар З.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 127, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП відмова, паспорт НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_3 .
Головуючий: