Справа № 502/915/24
17 квітня 2024 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ДПСУ НОМЕР_1 прикордонного загону впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,, віпс Кілія, ІПС 2 категорії водій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Кілійського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 264325 від 16.04.2024 року з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
З протоколу серії ПдРУ № 264325, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майором ОСОБА_2 16.04.2024 року встановлено, що 30.03.2024 року під час несення служби у прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в період з 00 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин в межах прикордонних знаків № НОМЕР_2 ОСОБА_1 спільно з ст. сержантом ОСОБА_3 , здійснив недбале ставлення до військової служби у період дії правового режиму воєнного стану, що виразилось у допущенні порушення державного кордону України одним громадянином України в районі п/зн №1404, чим порушив вимоги п. 9 ст. 5 розділу ІІ Інструкції про прикордонних нарядів в ДПСУ, затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 року № 1261.
Своїми діями ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст.172-15 ч. 2 КУпАП України, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, зазначив, що під час несення служби ознак порушення чи підготовки до порушення державного кордону не спостерігалось та зафіксовано не було, наряд здійснював в пішому порядку, в межах прикордонних знаків проглядали місцевість, однак порушень державного кордону виявлено не було та в час здійснення порушення державного кордону громадянином України, вони фізично не могли знаходитись в межах прикордонного знаку №1404.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинені в умовах особливого періоду.
Суддя ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом серії ПдРУ № 264325 від 16.04.2024 року про скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України, в умовах особливого періоду;
- висновком службового розслідування по факту можливого недбалого ставлення до виконання службових обов'язків військовослужбовцями віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) №02.10/136/24-Вн від 13.04.2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.04.2024 року.
Дослідивши матеріали долучені до адміністративного протоколу, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 за ознаками ч. 2 ст. 172-15 КУпАП кваліфіковані правильно, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Разом з тимстаттею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь вини, пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність обставини.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Перевіривши матеріали справи та оцінюючи у сукупності досліджені докази, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 є батьком, який самостійно виховує дітей, внаслідок смерті дружини, відсутність обтяжуючих обставин, суддя вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
На думку судді, застосування такого виховного заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 22 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Згідно з вимогами ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Враховуючи, що судом прийнято рішення про закриття провадження по адміністративній справі, а тому відсутні підстави для стягнення судового збору.
Керуючись ст. ст. 34-35, 172-15, 283, 284 КпАП України, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців з дня винесення постанови.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан