Справа № 824/712/18-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
17 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 07.06.2018 року №14985/02 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
Зобов'язано Головне управління пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2018 щодо перерахунку йому пенсії за віком, з врахуванням заробітної плати, яку він отримував працюючи у ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" у період з листопада 1991 року по листопад 1996 року, з урахуванням довідок про заробітну плату №05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року виданими ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 23.04.2014 року, є пенсіонером та отримає пенсію по інвалідності 2 група.
Згідно довідки від 10.11.2014 року за №7715000025 Управлінням праці та соціального захисту населення м. Герца, ОСОБА_1 взято на облік, як особу переміщену з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції (внутрішньо переміщена особа). Місце його перебування зареєстроване за адресою: село Горбово, Герцаївського району Чернівецької області.
25.04.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням заробітної плати, яку він отримував працюючи у ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" у період з листопада 1991 року по листопад 1996 року з урахуванням довідок про заробітну плату №05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року з розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 .
Встановлено, що довідки про заробітну плату № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року видані Державним підприємством "Шахта Комсомолець Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР, яке знаходиться за адресою: м. Кіровське, Донецької області.
07.06.2018 року листом № 14985/02 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовлено у перерахунку пенсії позивачу, оскільки довідки про заробітну плату пред'явлені для перерахунку пенсії видані підприємством, яке розташоване на тимчасово окупованій території Донецької області.
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Законом України № 2148-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 1 жовтня 2017 року здійснено осучаснення пенсій, призначених за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частинами 1 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон України №1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини 1 ст. 17 Закону України №1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно із ст. 18 Закону України №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України №1207-VII.
Згідно із частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України №1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-1V відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та відповідно до Закону України № 1058-1V отримує пенсію по інвалідності 2 група.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України № 1058-1V пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Частиною 4 ст. 24 Закону України № 1058-1V визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На підставі ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1V особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058-1V, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України № 1058-1V, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Підпунктом 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно із п. 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Встановлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розміру заробітної плати, виходячи із довідок № 05-1994 та №05-1995 від 22.03.2018 року, що видані Державним підприємством "Шахта Комсомолець Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР (ідентифікаційний код 51019255), яке знаходиться за адресою: м. Кіровське, Донецької області. Довідки видані на підставі особового рахунку №2761, який відсутній для дослідження в судовому засіданні. З вказаних довідок судом також встановлено, що первинні документи підтверджуючі сплату внеску на підприємстві відсутні. Не зазначено адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідок первинним документам. Форма вказаних довідок затверджена постановою Ради Міністрів Донецької народної республіки від 10.01.2015 року № 1-12.
В даному випадку, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, м. Кіровське, Донецької області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Отже, довідки № 05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року, що видані Державним підприємством "Шахта Комсомолець Донбасу" Міністерства вугілля і енергетики ДНР, з огляду на приписи ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними і не створюють правових наслідків.
Згідно листа ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", дане підприємство позбавлене можливості в доступі до документації товариства, зокрема, і щодо нарахування заробітної плати, оскільки невстановленими особами вчинено дії, направлені на повну блокаду господарської діяльності товариства з березня 2017 року.
Юридична особа ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 05508186, є діючим та перереєстрованим за адресою: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у даній справі звернув увагу на положення частини четвертої статті 9 Закону № 1207-VII, відповідно до якої встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Також вказав, що судами не встановлено виконання з боку відповідача приписів вказаної норми Закону №1207-VII для повного та всебічного захисту пенсійних прав позивача, не витребувано з органу Пенсійного фонду та не досліджено матеріали пенсійної справи останнього з метою співставлення періодів, зазначених в спірних довідках, із записами про роботу в трудовій книжці, не з'ясовано правові наслідки можливого проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки в частині щодо реальної зміни розміру пенсії у бік збільшення та вірогідності покращення становища пенсіонера за наслідками такого перерахунку, що є складовою конституційного права позивача на отримання належного рівня пенсійного забезпечення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплений в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846. (далі Порядок № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу І звернення за призначенням (перерахунком) пенсії Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно з абзацами 1, 3 п. 4.1 розділу ІV приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом 1 п. 4.7 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною 2 ст. 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в перерахунку пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не врахування заробітної плати за окремі періоди.
Однак, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач надаючи відмову, не зазначив об'єктивних причин цієї відмови, а також не надав оцінки обставинам та причинам відсутності в базі даних ПФУ інформації про нарахування заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та відповідно неї стаж який мав би зараховуватися до трудового стажу.
Крім того, відповідач не надав оцінки обставинам нарахування чи не нарахування заробітної плати позивачу, причин не сплати страхових внесків за періоди з листопада 1991 року по листопад 1996 рік, що свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.
Колегія суддів вважає, що суд в даному випадку вірно застосував до спірних правовідносин так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди, і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
До аналогічних висновків прийшов також Верховний Суд у постанові від 22.10.2018 року по справі №235/2357/17.
Стосовно вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати зазначеної у довідках про заробітну плату від 22.03.2018 року №05-1994 та №05-1995 виданими ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», починаючи з 01.05.2018 року, суд вірно врахував вимоги ч. 4 ст. 245 КАС України та зобов"язав Головне управління пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2018 щодо перерахунку йому пенсії за віком, з врахуванням заробітної плати, яку він отримував працюючи у ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" у період з листопада 1991 року по листопад 1996 року, з урахуванням довідок про заробітну плату №05-1994 та № 05-1995 від 22.03.2018 року виданими ПАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.