справа № 757/23404/23-ц головуючий у суді І інстанції Остапчук Т.В.
провадження № 22-ц/824/7919/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
про повернення апеляційної скарги
16 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди, -
06 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду рф про відшкодування шкоди в порядку статті 1172 ЦК України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зазнав матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок військового вторгнення рф на територію України, в результаті чого була знищена його нерухомість, яка знаходилась у місті Донецьк. Позивач вважає, що держава Україна є також відповідачем у вказаній справі, оскільки не вжила відповідних заходів щодо ефективного контролю органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень та управлінських функцій та недопущення бездіяльності в контексті пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації. Просив:
1) Стягнути з російської федерації майнову шкоду в розмірі 2 040 000 доларів США, заподіяну знищенням і розграбуванням АЗС і магазину, 5 млн. грн. моральної шкоди призначену судом для його дружини ОСОБА_2 , 5 млн. грн. для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди. Стягнути з держави Україна моральну шкоду в розмірі 4 млн. грн. за 4 річне знущання і приниження завдане правоохоронними і владними структурами України.
2) Зобов'язати Державу Україну виплачувати йому з дружиною місячну грошову допомогу в розмірі 50 000 грн.
3) Зобов'язати Міністерство юстиції України провести внутрішнє розслідування.
4) Зобов'язати Державу Україна повернути йому борг за виконавчим провадженням яке перебуває у виконавчій службі м. Торецьк Донецької області, а саме АСВП № НОМЕР_1 в розмірі 142 184,80 грн. та № 65569513 в розмірі 111 561,43 грн. з урахуванням 3% річних та інфляції.
5) Зобов'язати Державне телебачення України надати йому 30 хвилин ефірного часу.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 19 січня 2024 року подав апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
07 лютого 2024 року матеріали цивільної справи №757/23404/23 надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач встановила її невідповідність ст. 356 ЦПК України, у зв'язку з наступним:
- прохальна частина апеляційної скарги містить вимогу «скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва та призначити повторний розгляд справи з іншим суддею», що не відповідає повноваженням суду апеляційної інстанції, визначеним ст. 374 ЦПК України Апелянту запропоновано згідно ст. 374 ЦПК України зазначити яке рішення слід ухвалити апеляційному суду та результатами розгляду апеляційної скарги у разі її задоволення;
- в порушення п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України апелянтом не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; та не зазначено інших учасників справи, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
- в порушення ч. 4 ст. 356 ЦПК України, апелянтом до апеляційної скарги, поданої не в електронній формі, не додано копії скарги та додатних письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Апелянт попереджений, що в разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
01 березня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 13 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху. Апелянт просить долучити до матеріалів апеляційного провадження копії апеляційної скарги.
Проте, до клопотання на усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 не долучив виправленої апеляційної скарги із даними про інших учасників справи, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Також, апелянт не зазначив про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Зазначаючи у прохальній частині «скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва та повернути справу для повторного розгляду задля задоволення в повному обсязі позовних вимог», апелянт не врахував положення ст. 374 ЦПК України, про необхідність врахуванням яких. зазначалося в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, недоліки, викладені в ухвалі Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, апелянт усунув не в повному обсязі.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
В рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), Європейський суд з прав людини, вказав, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги, на думку апеляційного суду, у даному випадку, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки у зазначені строки апелянтом вказані недоліки апеляційної скарги усунуті не в повному обсязі, відповідно до вимог ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, російської федерації в особі уряду російської федерації про стягнення майнової та моральної шкоди - вважати неподаною та повернути апелянту.
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Апелянту надіслати копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова