Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/7051/2024
м. Київ Справа № 761/29538/23
08 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богомол Тетяни Сергіївни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування,-
17 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 115 610,25 грн та судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 03 грудня 2021 року між нею та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №825001/4605/0000246. Предметом вказаного договору є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов (шасі) № НОМЕР_2 , що належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Зазначала, що 30 серпня 2022 року настав страховий випадок, передбачений п. 3.1.3 договору, а саме «Протиправні дії третіх осіб». Так, 29 серпня 2022 року водій ОСОБА_2 залишив автомобіль позивача припаркованим біля будівлі СТО, за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Лиман, вул. Першотравнева, 93. 30 серпня 2022 року, повернувшись за автомобілем, водій ОСОБА_2 помітив на ньому пошкодження, яких раніше не було. У встановленому договором порядку водій ОСОБА_2 одразу звернувся до поліції та повідомив відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку.
12 вересня 2022 року Чугуївський відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області листом повідомив про розгляд звернення водія ОСОБА_2 , в якому зазначено, що вжитими заходами з розшуку не вдалось встановити винних осіб.
Згідно з рахунком ТОВ «Атлант Моторз» №АЮТО-201927 від 05 вересня 2022 року загальна вартість відновлюваного ремонту усіх зафіксованих пошкоджень автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 115 610,25 грн.
Проте, листом №4322935422 від 17 грудня 2022 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що страхувальником було надано неправдиві відомості про факт настання страхового випадку.
Таку відмову страхової компанії позивач вважала неправомірною та для захисту порушеного права звернулась до суду з цим позовом.
Посилаючись на викладені обставини, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 115 610,25 грн та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Богомол Тетяна Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним та упередженим з'ясуванням фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для відмови у позові став висновок експерта, наданий відповідачем, з яким вона не погоджується та вважає його нікчемним, оскільки суд його не досліджував та не взяв до уваги заперечення позивача про те, що експерт досліджував невстановлені обставини. Крім того, висновок базується лише на фото зроблених страховиком, що є упередженими діями з бокуексперта, вважає, що висновок складено на припущеннях.
Позивач стверджує, що їй невідомо за яких обставин та у який час стався страховий випадок, про що вона неодноразово наголошувала страховику.
Після настання події, що має ознаки страхового випадку, водій ОСОБА_2 одразу звернувся до поліції - Зміївського відділення поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та повідомив страхову компанію, підтвердженням чого є заява №4322935422 про подію від 30.08.2022 року. Огляд пошкодженого транспортного засобу страховиком не було проведено та акт огляду не складено.
У висновку експерта ТОВ «Українські незалежні судові експерти» зазначено, що неспроможними слід вважати пояснення водія ОСОБА_2 , які він надав працівникам ПрАТ СК «УНІКА» 30.08.2022 року щодо місця та обставин отримання пошкоджень автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач вважає необгрунтованими доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо невідповідності пояснень позивача встановленим обставинам у висновку експерта, оскільки вважає, що заява від 30.08.2022 року не містить іншого опису обставин та механізму отримання пошкоджень, тим більше інформації про контактування з іншим транспортним засобом.
Сторона позивача вважає неприйнятними висновки суду про те, що позивач не спростувала висновки експерта, оскільки позивач не ставить під сумнів висновки експерта, не оспорює їх правильність з тих підстав, що у заяві від 30.08.2022 року зазначено лише про факт виявлення пошкодження автомобіля.
Крім того, на думку сторони позивача, судом першої інстанції безпідставно відхилено доказ у вигляді висновку експертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ, складеного судовим експертом Меркуловим К.В. Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, лише з тих підстав, що експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України та що він не містить ствердних висновків щодо обставин пошкодження автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому, не взявши до уваги інші обґрунтування експерта та достовірність вказаного доказу.
Відповідно до статті 95 ЦПК України вказаний висновок експертного дослідження від 31.05.2023 року за № ЕД-19/121-23/11410ІТ є письмовим доказом, який судом повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами, поданими сторонами для встановлення обставин пошкодження автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
До того ж, відповідно до вимог Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591 оформлення висновку експертного дослідження не містить вимог щодо попередження його про кримінальну відповідальність.
Відзив на апеляційну скаргу, у визначений ухвалою апеляційного суду строк, від сторони відповідача не надходив.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мальцева Галина Юріївна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.
Представник Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Уніка» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений, причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богомол Тетяни Сергіївни не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов (шасі) № НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.12.2018 року.
03.12.2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №825001/4605/0000246.
Предметом вказаного договору є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов (шасі) № НОМЕР_2 в період з 08.12.2021 року по 07.12.2022 року.
ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» було оформлено на ім'я ОСОБА_1 поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5940027 строком дії 08.12.2021 року по 07.12.2022року.
30.08.2022 року настав випадок, який мав ознаки, передбачені п. 3.1.3 договору - Умов страхування до договору «Протиправні дії третіх осіб».
30.08.2022 року водій ОСОБА_2 звернувся до Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо пошкодження автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов (шасі) № НОМЕР_2 .
05.09.2022 року ТОВ «Атлант Моторз» було сформовано рахунок №АЮТО-201927 на ім'я ОСОБА_1 та визначено загальну вартість відновлюваного ремонту пошкоджень автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на рівні 115 610,25 грн.
12.09.2022 року Чугуївський відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області листом повідомив про розгляд звернення водія ОСОБА_2 , в якому зазначено, що вжитими заходами з розшуку не вдалось встановити винних осіб в пошкодженні автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов (шасі) № НОМЕР_2 .
Судом також встановлено, що 01.09.2022 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою №4322935422 про настання страхового випадку в якій надав пояснення та вказав, що автомобіль був пошкоджений після того, як він 29.08.2022 року, близько 16.00 год, був залишений ним біля СТО для ремонту та 30.08.2022 року о 15.00 год він виявив автомобіль пошкодженим.
07.09.2022 року ОСОБА_2 надав ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» додаткові пояснення щодо обставин пошкодження автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов (шасі) № НОМЕР_2 .
07.12.2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулось до ТОВ «Незалежні судові експерти» зі зверненням щодо виконання автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження матеріалів страхової справи №4322935422 про ДТП, яка відбулась 30.08.2022 року за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Лиман, вул. Первомайська, 94 за участю автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
11.12.2022 року ТОВ «Незалежні судові експерти» було надано висновок експерта №000534/01 оформлений за результатами автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження матеріалів страхової справи №4322935422 про ДТП, яка відбулась 30.08.2022 року за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Лиман, вул. Первомайська, 94 за участю автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
17.12.2022 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» повідомила ОСОБА_1 листом за №4322935422 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.9.1.3 договору страхування, оскільки була надана недостовірна інформація про обставини пошкодження автомобіля.
29.05.2023 року адвокат Богомол Тетяна Сергіївна звернулася до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з заявою про проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження.
31.05.2023 року Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України надано висновок експертного дослідження № ЕД-19/121-23/11410ІТ, яким встановлено, що отримання пошкоджень автомобіля «Relault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заявлених в поясненнях водія ОСОБА_2 , не виключалось. Через відсутність вихідних даних відносно об'єкту чи об'єктів, який контактував або контактували з автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_5 , встановити внаслідок чого було отримано комплекс пошкоджень цього транспортного засобу, вказаних водієм ОСОБА_2 , не є можливим.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що страховику були надані достовірні відомості про страховий випадок, також не підтверджено належними та допустимими доказами обставини пошкодження автомобіля, які зазначені водієм ОСОБА_2 , не спростований належними та допустимими доказами висновок експерта на підставі якого відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Наданий позивачем до суду висновок експертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ, складений судовим експертом Меркуловим К.В. Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України не може бути належним та допустимим доказом на тій підставі, що експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України та він не містить ствердних висновків щодо обставин пошкодження автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Суд апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року відповідає.
Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 «Страхування») та Законами України, серед яких базовим є Закон України «Про страхування».
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, і також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626, частини першої статті 627та частини першої статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями статті 979 ЦК України визначено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Частиною першою статті 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
За змістом статті 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним
Згідно зі статтею 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин) страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття16 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин) страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин) підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.
Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.
Умовами договору страхування від 03.12.2021 №825001/4605/0000246 визначено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є подання Страхувальником/Водієм свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору або про факт настання страхового випадку (пп 9.1.3 п.9.3).
Страховик має право: перевіряти відомості, надані Страхувальником під час дії договору ( п.п. 11.2.2), призначати за власний рахунок незалежну експертну оцінку, в тому числі додаткові експертизи (дослідження) ТЗ для визначення обставин, наслідків страхового випадку та розміру заподіяних збитків ( п.п. 11.2.4), самостійно з'ясовувати причини, обставини страхового випадку і розміру збитків, направляти запити до компетентних органів, установ, організацій, у тому числі СТО, з метою отримання відповідних висновків, іншої інформації для врегулювання випадку тощо (п.п. 112.5).
Страхувальник зобов'язанийнадати повну інформацію про причини, обставини страхового випадку(пп. 11.3.6 п. 11.3).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» скористалось своїм правом перевірити достовірність відомостей, наданих позивачем, саме у зазначений у п.п. 11.2.4 договору від 03.12.2021 №825001/4605/0000246 спосіб.
11.12.2022 року ТОВ «Незалежні судові експерти» було надано висновок експерта №000534/01, оформлений за результатами автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження матеріалів страхової справи №4322935422 про ДТП, яка відбулась 30.08.2022 року за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Лиман, вул. Первомайська, 94 за участю автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У вказаному висновку судовим експертом встановлено, що з технічної точки зору немає підстав вважати, що автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав весь комплекс наявних пошкоджень в місці і за обставин, викладених в поясненнях водія ОСОБА_2 від 30.08.2022 року щодо обставин і механізму отримання пошкоджень автомобілем «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_1 , де він стверджує, що вказаний автомобіль отримав пошкодження, перебуваючи в нерухомому стані, оскільки був припаркований.
Заявлені для страхової виплати пошкодження автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 утворилися при дії деформуючих зусиль, які мали різну величину і напрямок, а самі пошкодження мають різний характер і механізм утворення та розташовані на різній висоті від опорної поверхні, що вказує на те, що зазначені пошкодження утворилися в результаті контактування з різними предметами, що перебували на різній висоті від опорної поверхні і мали різну поверхню контактування, а у транспортних засобів бампери (передній чи задній), як найбільш виступаючі елементи, які при контактуванні першими вступають в контакт, мають широку гладку пофарбовану поверхню, яка при контактуванні залишає інші сліди ніж ті, що зафіксовано на наданих фотографіях автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що з технічної точки зору унеможливлює утворення наявних пошкоджень автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при контактуванні з іншим транспортним засобом.
Весь комплекс наявних пошкоджень автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 не характерний для зіткнення транспортних засобів. Характер і розташування пошкоджень з технічної точки зору дає підстави вважати, що пошкодження автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заявлені водієм ОСОБА_2 до страхової компанії ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», не могли утворитися в результаті зіткнення з іншим транспортним засобом, коли автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував в нерухомому стані.
Наявні пошкодження автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , утворилися в результаті декількох різних за характером і з різними предметами контактувань під час руху вказаного автомобіля, тобто, зазначені пошкодження мають накопичувальний характер - вони утворились не під час однієї пригоди, яка мала ознаки страхового випадку, а в процесі тривалої експлуатації автомобіля Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції позивач не надав належних та допустимих доказів на спростування висновку ТОВ «Незалежні судові експерти» від 11.12.2022 №000534/01, оформленого за результатами автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження матеріалів страхової справи №4322935422, а таке право позивачу роз'яснювалося судом першої інстанції і він не був обмежений в реалізації цього права.
Висновок ТОВ «Незалежні судові експерти» від 11.12.2022 року №000534/01, зроблений на самостійне замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», є належним доказом у справі та відповідає вимогам статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування з причин, зазначених у пп. 9.1.3 п.9.3 договору добровільного страхування, а саме: подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, є обґрунтованою, відповідає нормам Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно відхилено наданий позивачем доказ - висновок експертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ, складений судовим експертом Меркуловим К.В. Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, ст. 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.
Частиною 6 статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до положень статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішення.
Суд першоїінстанції, відхиляючи висновок експертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ, складений судовим експертом Меркуловим К.В. Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за результатами проведення автотехнічного, транспортно-трасологічного дослідження,обґрунтовано зазначив мотиви його неприйняття на тій підставі, що експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України та що він не містить ствердних висновків щодо обставин пошкодження автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Правові висновки щодо застосування ч. 5 ст. 106 ЦПК України в частині того, що у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок викладені Великою Палатою Верховного суду в постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 522/1029/18.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок експертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ, складений судовим експертом Меркуловим К.В. Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України через 9 місяців після ймовірного настання страхового випадку. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в період з 30.08.2022 року по 31.05.2023 року не продовжував експлуатуватися позивачем.
Також, зі змісту вказаного висновку не вбачається, що позивачем експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення дослідження надавалися фотозображення транспортного засобу від 30.08.2022 з місця заявленої пригоди.
У висновку експертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ експерт у резолютивній частині зазначає «Отримання пошкоджень автомобіля, заявлених в поясненнях ОСОБА_2 , не виключалось». Тобто, вказаний висновок не дає чіткої відповіді на питання.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях, поряд з цим експерт у висновкуекспертного дослідження від 31.05.2023 року за №ЕД-19/121-23/11410ІТ припускає, що утворення таких пошкоджень не виключається, але й не підтверджується.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджено, що технічні пошкодження транспортного засобу, заявлені позивачем як страховий випадок, який стався 30.08.2022 року, не відповідають обставинам, викладеним у повідомленні про настання страхової події та в поясненнях водія ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до вимог Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 №591 оформлення висновку експертного дослідження не містить вимог щодо попередження його про кримінальну відповідальність, не заслуговують на увагу, оскільки ч. 5 ст. 106 ЦПК України містить імперативні приписи про те, що висновок експерта повинен містити відомості про те, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не погоджується та вважає наданий відповідачем висновок експерта від 11.12.2022 року №000534/01нікчемним, оскільки цей висновок базується лише на фото, зроблених страховиком, що є упередженими діями з його боку, та що його складено на припущеннях, є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За приписами ст.ст.77, 78ЦПК Україниналежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказуючи на те, що наданий відповідачем висновок експерта від 11.12.2022 року №000534/01є нікчемним, позивач не надає належних та допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, на підтвердження вказаних доводів.
Статтею 26 Закону України «Про страхування» (в редакції законну чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.
Рішення суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало сили та/або обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили та якими встановлено факт незаконності відмови ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» від 17.12.2022 за №4322935422 у виплаті страхового відшкодування на підставі п.9.1.3 договору страхуваннята/або встановлено факт того, що висновок експерта від 11.12.2022 року №000534/01містить недостовірні дані - відсутні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факти, викладені у заяві та поясненнях страхувальника щодо події та обставин настання страхового випадку, не підтверджуються пошкодженнями, наявними на автомобілі за заявленими обставинами, що свідчить про порушення позивачем умов договору страхування й правових підстав до виплати страхового відшкодування не дає.
Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 569/6007/17.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, доводи представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богомол Тетяни Сергіївни, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богомол Тетяни Сергіївни.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богомол Тетяни Сергіївни залишено без задоволення, а судове рішення без змін, тому розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богомол Тетяни Сергіївни залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 16 квітня 2024 року.
Головуючий Судді: