26 березня 2024 року місто Київ
справа № 760/15280/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/958/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Усатової І.А. від 21 липня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2-419-1/09 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,
У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, посилаючись на те, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2009 року задоволено його позов до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в сумі 160 664 грн 20 коп. Для примусового виконання рішення суду був виданий виконавчий лист.
28 травня 2009 року відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження.
Вказує, що неодноразово звертався до виконавчої служби із заявами щодо виконання судового рішення, але ніякого результату не було. 15 квітня 2020 року від адвоката Гребенка А.П. заявник дізнався про винесення державним виконавцем постанови щодо повернення виконавчого листа від 24 липня 2012 року, хоча жодних документів він не отримував.
Листом Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ від 11 березня 2020 року ОСОБА_3 повідомлений про те, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 були знищені.
Посилаючись на те, що виконавчий лист № 2-419-1/09 від 17 березня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в сумі 160 664 грн 20 коп., було втрачено, заявник просив видати його дублікат, а також поновити строк пред'явлення для примусового виконання.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року заяву ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Видано дублікат виконавчого листа № 2-419-1/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу та відсотки, що становлять загалом 154 172 грн 48 коп., а також витрати, пов'язані з викликом відповідача в судове засідання в розмірі 300 грн, за оголошення в газеті "Урядовий кур'єр", витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4 620 грн, судовий збір в розмірі 1 541 грн 72 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн, всього - 160 664 грн 20 коп., що був виданий 17 березня 2009 року на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2009 року. Поновлено ОСОБА_3 строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-419-1/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу та відсотки, що становлять загалом 154 172 грн 48 коп., а також витрати, пов'язані з викликом відповідача в судове засідання в розмірі 300 грн, за оголошення в газеті "Урядовий кур'єр", витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4 620 грн, судовий збір в розмірі 1 541 грн 72 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн, всього - 160 664 грн 20 коп., що був виданий на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2009 року.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання було пропущено з поважних причин; оригінал виконавчого документа втрачений, що є підставою для видачі його дубліката.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участь у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи та інтереси, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Скаржник зазначає, що він є спадкоємцем після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про ухвалу суду стало відомо випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень 8 серпня 2023 року.
Вказує, що суд безпідставно задовольнив заяву, оскільки стягувач не довів, що заважало йому контролювати примусове виконання рішення та унеможливило дізнатися у виконавчій службі про стан виконавчого провадження раніше ніж через 8 років після повернення виконавчого листа. Наведене свідчить про відсутність об'єктивних обставин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання і як наслідок видачі його дубліката.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає. Крім того, апелянтом не надано доказів, що ним успадковане майно після смерті батька, тобто не доведено порушення його прав.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу та відсотки, що становлять загалом 154 172 грн 48 коп., а також витрати, пов'язані з викликом відповідача у судове засідання в розмірі 300 грн за оголошення в газеті "Урядовий кур'єр", витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4 620 грн, судовий збір в розмірі 1 541 грн 72 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн.
17 березня 2009 року Солом'янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист на виконання зазначеного рішення суду.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 28 травня 2009 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-419-1/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 160 664 грн 20 коп.
24 липня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно якої у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, у зв'язку з чим головний державний виконавець постановив повернути стягувачу виконавчий лист № 760/419-1/09 від 17 березня 2009 року.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19 червня 2020 року, 1 березня 2010 року за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
З наведеного слідує, що на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 липня 2012 року у боржника було наявне нерухоме майно.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, у справі № 760/13967/20 скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними та скасування постанови, задоволено. Визнано дії головного державного виконавця Мазура Ю.С. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 липня 2012 року у виконавчому провадженнi № НОМЕР_1 незаконними. Зобов'язано уповноважену посадову особу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити дій щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 липня 2012 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо стягнення ОСОБА_4 заборгованості на користь ОСОБА_3 , відкритого на підставі дубліката виконавчого листа № 2-419-1/09, виданого Солом'янським районним судом міста Києва від 3 жовтня 2022 року, замінено боржника ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , в межах його частки у спадщині.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Усі питання, що виникають в процесі виконання рішення, що набрало законної сили або виконується негайно, вирішуються судом першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статі 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За змістом пункту 17.4) Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строки у виконавчому провадження можна визначити як період часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з частинами 1, 2, 5, 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції від 2 червня 2016 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду. Таке право стягувача передбачено також частиною 1 статті 433 ЦПК.
Процесуальний порядок поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлений частиною 2 статті 433 ЦПК, а саме: заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання, якщо виконавчий документ виданий іншими органами (посадовими особами).
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, ОСОБА_3 вказував, що йому не було відомо про повернення виконавчого документа від 24 липня 2012 року на підставі пункту 2 статті 47 Закону України № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними).
При цьому ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, у справі № 760/13967/20, дії головного державного виконавця Мазура Ю.С. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 липня 2012 року визнано незаконними; зобов'язано уповноважену посадову особу виконавчої служби вжити дій щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 липня 2012 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
В даному випадку матеріали справи однозначно свідчать про те, що позивач добросовісно вчиняв дії, спрямовані на виконання рішення суду, зокрема пред'явив до виконання виконавчий лист про стягнення з відповідача на його користь заборгованості; оскаржив в судовому порядку дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа.
Доводи апеляційної скарги про відсутність об'єктивних обставин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачі його дубліката відхиляються судом апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.
Судом установлено, що рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики боржником не виконано ані в добровільному порядку, ані в примусовому.
Дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу на підставі постанови державного виконавця від 24 липня 2012 року визнані судом незаконними, що само по собі є достатньою правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі його дубліката у зв'язку із втратою оригіналу.
Ураховуючи встановлені судом обставини, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: