П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29363/23
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 420/29363/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 11.10.2023 №8874/03-16;
- зобов'язати ГУ ПФУ призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 05.10.2023, здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсійний орган безпідставно відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ), на підставі відсутності у нього права на призначення пенсії за вказаною нормою, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії. Позивач наголошує, що згідно з поданням Департаменту з питань виконання кримінальних покарань його вислуга років у пільговому обчисленні складає 30 років 10 місяців 19 днів, а тому відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років з підстав відсутності стажу. Також, позивач посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.04.2021 по справі №480/4241/18 та від 03.03.2021 по справі №805/3923/18-а, зазначає, що в календарну вислугу років для призначення пенсії зараховується вислуга на пільгових умовах.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач не має права на призначення пенсії на підставі п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ, оскільки вислуга позивача в календарному обчисленні становить 23 роки 06 місяців 04 дні. Представник зауважує, що норми Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» також передбачають застосування при призначенні пенсій саме вислуги років у календарному обчисленні. Представник відповідача зазначає, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, до цієї вислуги зарахування стажу у пільговому обчисленні законом не передбачено. В підтвердження своєї позиції наводить правові висновки у постановах Верховного Суду від 27 березня 2028 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі №1840/2247/18, від 22 серпня 2019 року у справі 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі 720/10827/16-а.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29.12.2023 у справі № 420/29363/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 11.10.2023 №8874/03-16.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 05.10.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 700,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що на день звільнення зі служби вислуга років позивача у календарному обчисленні складає лише 23 роки 06 місяців 04 днів, що менше необхідних 25 років, встановлених пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону 2262-XII;
- суд першої інстанції залишив поза увагою, що положеннями пункту 3 Порядку № 393 встановлено, що служба на пільгових умовах зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії, а не для її призначення;
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Наказом від 11.05.2022 року №43/ОС підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника відомчої пожежної команди відомчої пожежної охорони, звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з 12.05.2022 за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).
Згідно з наказом від 11.05.2022 №43/ОС вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 23 роки 06 місяців та 04 дні, у пільговому обчисленні - 30 років 10 місяців 19 днів (а.с.12).
05.10.2023 до ГУ ПФУ надійшла заява та пакет документів ОСОБА_1 , наданих Департаментом з питань виконання кримінальних покарань про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. За результатами розгляду наданих документів ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення у якому, зазначає, що пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону) незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2022 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 років у календарному обчисленні і більше.
Рішенням від 11.10.2023 №8874/03-16 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на момент звільнення зі служби (а.с. 14). Вказане рішення було направлено позивачу разом з супровідним листом №2100-0307-8/34091 від 18.10.2023 (а.с. 13).
Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що спірне питання щодо можливості зарахування пільгової вислуги років до календарної для призначення пенсії вирішувалось Верховним Судом під час розгляду адміністративної справи № 480/4241/18. Так, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 суд відступив від правових висновків, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262, та висловив правову позицію, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Таким чином, зважаючи на те, що на момент звільнення позивача ОСОБА_1 його вислуга років в пільговому обчисленні становила 30 років 10 місяців 19 днів, беручи до уваги практику Верховного Суду, суд першої інстанції виснував, що останній мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII та Постанови №393.
Водночас суд зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги позивача «здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених коштів» як неспроможні у зв'язку з тим, що пенсія позивачу не була призначена, не нарахована і не виплачувалась взагалі. Предметом спору у цій справі є дії пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах прикордонної служби, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Так, згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2262-XII затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (Порядок №393).
Відповідно до підпункту «г» пункту 3 Постанови № 393 (у редакції до 19 лютого 2022 року) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, один місяць служби за сорок днів:
- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.
- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;
Водночас редакцію пункту 3 Постанови № 393 було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, яка набрала чинності 19.02.2022. Вказаною постановою також змінено і назву Порядку №393.
Порівнюючи попередню назву постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та назву в редакції після 19.2.2022 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», суд доходить висновку, що змінами уточнено предмет регулювання Порядку, а саме застосування його для обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, тобто мають 25 років календарної вислуги.
Відповідно до абзаців 1 і 3 пункту 1 Порядку № 393 в редакції, чинній на час звільнення позивача (травень 2022 року), для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Згідно підпунктом «г» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів, зокрема:
- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.
- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач звільнився зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 12.05.2022, тобто для обрахування вислуги років, необхідної позивачеві для призначення пенсії, слід керуватися Порядком №393, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119.
Також апеляційним судом встановлено, що станом на дату звільнення з військової служби позивач має 23 роки 06 місяців 04 дні календарної вислуги і 30 років 10 місяців 19 днів пільгової вислуги.
Таким чином, на час звільнення позивача з 12.05.2022 редакція підпункту «г» пункту 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція підпункту «г» пункту 3 Порядку № 393.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача календарної вислуги для призначення пенсії за статтею 12 Закону № 2262-ХІІ.
За наведеного, на думку колегії суддів, відмова відповідача зарахувати позивачу пільгову вислугу років до календарної, викладена у рішенні від 11.10.2023 №8874/03-16, є правомірною.
Аналогічну правову позицію щодо застосування Порядку № 393 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119) висловив Верховний Суд у постановах від 31.01.2024 у справі № 120/7300/22, від 15.01.2024 у справі № 240/22910/22, від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22 під час розгляду подібних правовідносин.
Враховуючи викладене, є помилковими доводи позивача, та відповідні висновки суду першої інстанції про можливість зарахування пільгової вислуги років до календарної саме для призначення пенсії, а не для визначення її розміру на підставі підпункту «г» пункту 3 Порядку № 393.
Також, є помилковими висновки суду першої інстанції про релевантність до спірних правовідносин правових висновків, викладених Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, оскільки вказаний висновок сформований до внесення змін до Порядку №393 у лютому 2022 року.
Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені вище обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У силу пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 420/29363/23 - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк