17 квітня 2024 р.Справа № 554/4912/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Сініцин Е.М., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36002 по справі № 554/4912/23
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області , Старшого інспектора роти №2 другого батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Фастівець Ніни Євгенівни
про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава із позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області, Старшого інспектора роти №2 другого батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Фастівець Ніни Євгенівни, в якому просив суд:
- скасувати постанову, складену поліцейською взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП у Полтавській області сержантом поліції Фастівець Ніною Іванівною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 054811 від 26.05.2023 року за відсутністю події та складу вказаних адміністративних правопорушень.
В обґрунтування позову зазначив, що фактичні обставини подій 19.05.2023 свідчать про те, що ним не були порушені норми ст.ст. 121-3 та 122 КУпАП, він не вчиняв адміністративні правопорушення, на які посилається сержант поліції ОСОБА_2 , постанову серії БАД № 054811 про адміністративне стягнення відносно нього було винесено з грубими порушеннями та безпідставно.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 16.11.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постанову, складену інспектором поліцейською взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП у Полтавській області старшим сержантом поліції Фастівець Ніною Іванівною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 054811 від 26.05.2023 року, визнано незаконною та скасовано.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотне порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16 листопада 2023 року у справі №554/4912/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем вказано, що у даному випадку до постанови додається відео з реєстратора на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення, що слугує беззаперечним доказом вини позивача та відео з бодікамери поліцейської № 472068 та № 470227 по факту розгляду справи. Так, на відео_1 (реєстратор) зафіксовано порушення позивачем п. 2.9.в та п. 15.9.(е) ПДР України. Крім того, до відзиву додано стоп-кадр (на диску, завірений ЕПЦ представника відповідачів) з відеореєстратора на якому чітко зафіксовано, що номерний знак неосвітлений, тобто, не можливо визначити його цифрено-буквену комбінацію в темну пору доби взагалі. Отже, даний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відео чітко зафіксовано факт порушення). Дане відео зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. Доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР України з боку водія автомобіля.
Також, зауважив, що судом І інстанції було проігноровано відеозапис із службового автомобіля на якому чітко зафіксовано, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на майданчику зупинки маршрутних транспортних засобів (відео о 02:12:05, додається до відзиву). Тому притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є законним та обґрунтованим.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 26.05.2023 року поліцейською роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП у Полтавській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , серія БАД № 054811.
Зі змісту постанови вбачається, що 19.05.2023 року о 02 годині 29 хвилин в м. Полтаві по вул. Івана Мазепи, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Sharan, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на посадковому майданчику біля зупинки маршрутних транспортних засобів та перебував з номерним знаком, який був не освітлений в темну пору доби, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Крім того, 19.05.2023 року на ОСОБА_1 було складено аналогічні постанови: о 00:55 годин на вул. Європейській, 155 - постанова Серії БАД № 356496 про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 121-3 та ст. 126 КУпАП та о 02:00 годин на вул. Степового фронту, 7 - постанова Серії БАД № 359326 про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою серія БАД № 054811 від 26.05.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП за яку він вже притягнутий двічі - є порушенням законодавства України, відповідно, постанова підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення адміністративного позову, однак з інших мотивів та підстав, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно п. 15.1 ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється:
е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9.в) ПДР України водієві забороняється:
керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до частини 1 статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегією суддів встановлено та сторонами не заперечувалось, що 26.05.2023 року поліцейською роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП у Полтавській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , серія БАД № 054811.
Зі змісту постанови вбачається, що 19.05.2023 року о 02 годині 29 хвилин в м. Полтаві по вул. Івана Мазепи, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Sharan, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів та перебував з номерним знаком, який був не освітлений в темну пору доби, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Як доказ вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, до вказаної постанови зазначено, зокрема: відео БК 472068, 470227.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідачем надано до суду відеозаписи на CD диску.
Переглядаючи наданий CD диск, судом апеляційної інстанції встановлено, що: він містить 5 відеофайлів: export-almer_1mp4.p7s, export-almer_2mp4.p7s, export-almer_3mp4.p7s, export-twmo3_2.mp4.p7s, YouCut_20230519_022936322.mp4.p7s та файл, який містить фото "Неосвітлений н.з. (Птиця).png.p7s.
В свою чергу, файл export-almer_1mp4.p7s містить події 19.03.2023 з 02:29:39 по 02:44:23 після зупинки автомобіля позивача (бодікамера 470227). Файли export-almer_2mp4.p7s, export-almer_3mp4.p7s містять події 26.05.2023 щодо розгляду справи у підрозділі патрульної поліції (бодікамера 472068), відеофайл export-twmo3_2.mp4.p7s містить події 19.03.2023 з 01:31:11 по 01:40:46, з 01:42:12 по 01:49:29, з 01:51:39 по 01:52:08, з 02:09:38 по 02:11:24 щодо розгляду справи після зупинки автомобіля (бодікамера 470712), відеофайл YouCut_20230519_022936322.mp4.p7s, який містить події 19.03.2023, щодо руху автомобіля позивача та його зупинки поліцейськими (відео з реєстратора із службового автомобіля відповідача).
Слід зазначити, що відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи, що постанова серії БАД № 054811, якою позивача притягнуто до відповідальності не містить посилань на технічні засоби БК 470712 та реєстратор із службового автомобіля, за допомогою яких здійснено відповідні відеозаписи, то надані відповідачем до матеріалів справи відеозаписи з таких приладів на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не можуть вважатися належним доказом.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 524/1284/17, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом до спірних правовідносин.
Таким чином і фото "Неосвітлений н.з. (Птиця).png.p7s.", яке відповідач надав у якості доказу, посилаючись на те, що зазначене фото є стоп кадром з відеореєстратора, також не може вважатись належним доказом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що запис з відеореєстратора не підтверджує факт того, що номер на автомобілі позивача є неосвітленим, оскільки він освітлюється фарами поліцейського автомобіля, який їде позаду. Крім того, з відео (після зупинки автомобіля позивача) вбачається, що номерний знак був освітлений однією лампою з двох, що не може свідчити про його неосвітленість взагалі та, відповідно, неможливість побачити і ідентифікувати цифрено-буквену комбінацію номеру в темну пору доби.
Щодо відеофайлів export-almer_1mp4.p7s (бодікамера 470227), export-almer_2mp4.p7s, export-almer_3mp4.p7s (бодікамера 472068), судом встановлено, що вказані відеозаписи відображають обставини, які відбувались вже після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , (бодікамера 470227) та обставини розгляду справи у підрозділі патрульної поліції (бодікамера 472068). Отже, зазначеними відеофайлами не зафіксовано безпосередньо руху автомобілю позивача та факту вчинення ним правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Таким чином, надані фото та відеоматеріали не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, які б підтверджували обставини, що зазначені в оскаржуваній постанові, оскільки не містять інформацію щодо предмета доказування.
Інших, належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості спірної постанови, відповідачем до суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП, більш серйозне за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, постановою у справі про адміністративне правопорушення від 26.05.2023 серії БАД № 054811 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.1 ст.121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.
Враховуючи, що порушення позивачем вимог ч.1 ст.121-3 КУпАП (більш серйозне правопорушення з числа вчинених) не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, що вже свідчить про протиправність спірної постанови, суд вважає, що обставини про зупинку автомобіля на майданчику для маршрутних транспортних засобів, не можуть вплинути на вирішення справи.
Також, судом встановлено, що 19.05.2023 у відношенні ОСОБА_1 було складено ще дві аналогічні постанови, а саме про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, вчиненого по вул. Європейській, 155 о 00:55 хвилин, серії БАД №356496, за яке накладено адміністративне стягнення у розмірі 1190 гривень та постанову серії БАД № 359326 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, вчинене по вул. Степового фронту 7, м. Полтава о 02 год. 00 хвилин, за яке також накладено адміністративне стягнення у розмірі 1190 гривень.
При цьому, не погодившись із зазначеними постановами, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2023 року у задоволені адміністративного позову по справі №554/4592/23 відмовлено.
Однак, в подальшому постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора відділу 1 роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Едуарда Михайловича про скасування постанови - задоволено.
Скасовано постанову серії БАД № 356496 від 19.05.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. Справу про адміністративне правопорушення закрито.
Крім того, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16.11.2023 по справі 554/4597/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Постанову, складену інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Полтавській області сержантом поліції Вінтя Ніною Віталіївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 359326 від 19.05.2023, визнано незаконною та скасовано.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є недоведеним.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП за яку він вже притягнутий двічі - є порушенням законодавства України, з огляду на наступне.
Зі змісту постанов серії БАД № 356496 від 19.05.2023, серії БАД № 359326 від 19.05.2023, серії БАД № 054811 від 26.05.2023, що містяться в матеріалах адміністративної справи, вбачається, що вчинені правопорушення було здійснено у різний час, на різних ділянках дороги. Тобто, місце події, час, обставини і способи скоєння адміністративних правопорушень, а також причинний зв'язок між діянням і шкідливими наслідками цих діянь, є різними. Оскаржувані постанови виносились у різний час та різними суб'єктами владних повноважень.
Отже, факти здійснення правопорушень, які були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій зі змісту оскаржуваних постанов свідчать про те, що кожне з вчинених правопорушень є самостійною подією, має оцінюватись окремо від інших, що й було здійснено та зафіксовано в оскаржуваних постановах.
За таких обставин не можна погодитися із висновками суду першої інстанції щодо подвійного накладення відповідальності за одне і те саме правопорушення, враховуючи місце події, час, обставини і способи скоєння адміністративних правопорушень, а також причинний зв'язок між діянням і шкідливими наслідками цих діянь та специфіку розгляду справ про адміністративні правопорушення зафіксовані не в автоматичному режимі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова інспектора поліцейської роти № 2 взводу № 2 батальйону УПП у Полтавській області старшого сержанта поліції Фастівець Ніни Євгенівни про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 054811 від 26.05.2023 року не відповідає вимогам статті 280 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також не було з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо дотримання поліцейським всіх вимог закону про забезпечення позивача можливості реалізувати права, визначені статтею 268 КУпАП, не спростовують висновків про відсутність доказів керування особою транспортним засобом.
Інші доводи на, які посилався апелянт не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, проте з інших мотивів та підстав.
Згідно частини першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на зазначене вище, враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16 листопада 2023 року у справі № 554/4912/23 підлягає зміні в частині мотивів і підстав задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.11.2023 по справі № 554/4912/23 змінити в частині мотивів та підстав задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 16.11.2023 по справі № 554/4912/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко