Справа № 755/2944/24
Провадження №: 3/755/1515/24
"15" квітня 2024 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Судом визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 о 21 годині 50 хвилин 08 лютого 2024 року в районі будинку № 4, розташованого на вул. Жмаченка у м. Києві, повторно протягом року допустив порушення, передбачене, ст. 126 КУпАП, а саме - керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Крім того, водій ОСОБА_1 о 21 годині 50 хвилин 08 лютого 2024 року в районі будинку №4, розташованого на вул. Жмаченка у м. Києві, керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук; неприродня блідість; розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а», 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 031706 від 25.02.2024 р. водій ОСОБА_1 о 20 годині 32 хвилини 25 лютого 2024 року в районі будинку №6, розташованого на вул. Петра Запорожця у м. Києві, повторно протягом року керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні вказаних правопорушень заперечував. Зазначив, що транспортним засобом не керував, нікуди не їхав. Зокрема, 08.02.2024 р. він сидів в авто зі знайомою, коли до нього підійшли працівники поліції, спитали, чого він не пристебнутий ременем безпеки. В подальшому зазначили, що в нього наявні ознаки сп'яніння. Він погодився пройти огляд на стан сп'яніння та проїхав із поліцейськими до закладу охорони здоров'я, де відмовився заповнити згоду на проходження огляду, оскільки вважав таку вимогу незаконною. Лікар, в свою чергу, написав, що він відмовився здати аналізи. Крім того, зазначив, що спочатку за кермом знаходився його брат, який в подальшому пішов додому, а він пересів на водійське місце. Пояснив, що представився поліцейським іменем брата, оскільки вони не представились йому як слід.
Водночас, пояснив, що 25.02.2024 р. поліцейськими був зупинений транспортний засіб, в якому він перебував в якості пасажира, на задньому сидінні авто. При цьому, пояснив, що водій знаходився поруч, однак саме в нього попросили надати документи для перевірки. Зазначив також, що поліцейські йому погрожували. Ознак сп'яніння він не мав. Вважає, що мали місце порушення з боку поліцейських, в тому числі порушено його права. В свою чергу, оскільки докази його провини відсутні, просив закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складів відповідних правопорушень.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частина друга статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) регламентується, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1 «а», п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 031719 та №031720 від 08 лютого 2024, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 031719 від 08 лютого 2024 року;
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 031720 від 08 лютого 2024 року;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08.02.2024 р., де зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки сп'яніння: тремтіння пальців рук; неприродня блідість; розширені зіниці очей, що не реагують на світло;
- у копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1404531 від 08.02.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, відомостей щодо оскарження якої у встановленому законом порядку та скасування у судді немає, яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
- у копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7778625 від 20.09.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- у копії постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у довідках інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Любчик Г., згідно з якою ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 20.09.2023 р. - працівниками патрульної поліції було складено постанову серії ЕАТ № 7778625 за ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв'язку з порушенням п. 2.1 «а»;
- у довідці інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Миколаєнко Н. від 13.02.2024 р., згідно з якою ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 15.11.2023 р. - Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- на відеозаписі, який долучений працівниками поліції, що 08.02.2024 р. здійснювали оформлення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, де зафіксовано обставини спілкування працівників поліції зі ОСОБА_1 .
Зокрема, зафіксовано, як поліцейські підходять до автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Поліцейські повідомляють, що їхали вслід за ним, питають, чи бачив він проблискові маячки, на що ОСОБА_1 відповідає, що там не було місця, де дозволена зупинка. В подальшому поліцейські повідомляють ОСОБА_1 , що його було зупинено за непристебнутий ремінь безпеки, який він накинув вже після зупинки авто. На прохання пред'явити документи для перевірки, ОСОБА_1 надає посвідчення водія на ім'я свого брата - ОСОБА_2 . В ході спілкування поліцейські виявляють у водія ознаки сп'яніння, про що повідомляють йому, та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що водій погоджується, втім, прибувши до лікаря-нарколога, відмовляється заповнити інформовану добровільну згоду на проходження огляду для того, аби лікар міг перейти до його проведення, незважаючи на роз'яснення лікарем процедури проведення огляду. ОСОБА_1 роз'яснено, що у разі ненадання такої згоди це буде сприйнято в якості відмови від проходження огляду. Будучи повідомленим про наслідки, ОСОБА_1 , особу якого було вже встановлено належним чином, відмовляється надати письмову згоду у зв'язку із чим поліцейські складають протоколи за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протоколи підписані особою, яка їх склала, та містять записи про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Щодо подій, які мали місце 08.02.2024 р., зазначив, що він нікуди не їхав, однак, незважаючи на це, погодився на проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Аналізуючи доводи ОСОБА_1 про те, що він був згоден пройти огляд, проте лікар не став його проводити, незважаючи на наявність усної згоди, суддя зауважує на тому, що поведінка ОСОБА_1 , яку той демонстрував з моменту зупинки у зв'язку із порушенням Правил дорожнього руху, а саме - пред'явлення документів іншої особи (свого брата ОСОБА_3 ), свідчить про те, що він від самого початку не мав наміру нести будь-яку відповідальність за будь-які допущені ним порушення, а також у встановленому законом порядку добросовісно проходити огляд на визначення стану сп'яніння, тому небажання підписати згоду на проходження огляду є логічним та послідовним розвитком подій, який не викликає жодних сумнівів щодо відсутності у ОСОБА_1 наміру проходити огляд.
В свою чергу, доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються змістом відеозапису, на якому він перебуває за кермом автомобіля та на повідомлення поліцейських про те, що вони їхали вслід за ним із ввімкненими проблисковими маячками та вимагали від нього зупинитись, пояснив, що він не зупинявся з огляду на відсутність ділянки дороги, де була б дозволена зупинка.
Водночас суддя враховує, що ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1404531 від 08.02.2024 р., відомостей щодо оскарження якої у встановленому законом порядку та скасування матеріали справи не містять. ОСОБА_1 про оскарження зазначеної постанови в судовому засіданні також не повідомляв.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Водночас пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суддя відповідно до положень ст. 251 та ст.252 КУпАП доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 126 КУпАП (за фактом подій, що мали місце 08.02.2024 р.), а саме - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами;
- ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинена повторно протягом року.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 , що мали місце 25.02.2024 р., складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя зазначає наступне.
Так, в судовому засіданні, крім іншого, було досліджено відеозапис з нагрудних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції від 25.02.2024 р., на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , вслід за яким рухається автомобіль патрульної поліції. Після зупинки зазначеного вище авто поліцейські наближаються до транспортного засобу, стукають до водійських дверей, наказують вийти з авто. Втім, хто саме перебуває за кермом автомобіля, на відео не видно. З автомобіля виходять четверо осіб. З переднього пасажирського місця - хлопець, з задніх дверей - дві дівчини та згодом - ОСОБА_1 . Від самого початку поліцейські звертаються до ОСОБА_1 , повідомляючи, що вони їхали по смузі громадського транспорту. Водночас, дівчина повідомляє, що за кермом знаходилась вона. Те ж саме підтверджує і ОСОБА_1 , повідомляючи, що він не керував транспортним засобом. Співробітники поліції в подальшому повідомляють, що у ОСОБА_1 наявні ознаки сп'яніння, та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння, від чого останній відмовляється, аргументуючи це тим, що він не є водієм.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так, досліджені в судовому засіданні матеріали не містять доказів, поза розумним сумнівом, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (за епізодом від 25.02.2024 р.), оскільки у судовому засіданні не було доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Так, зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на задньому пасажирському сидінні автомобіля, заперечив (як на відео, так і в ході судового розгляду) факт керування ним транспортним засобом. Натомість інша особа, що перебувала на місці зупинки авто, повідомила, що саме вона керувала автомобілем, що також було підтверджено ОСОБА_1 .
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 25.02.2024 р. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не доведений зібраними у справі доказами, а тому провадження у справі в частині зазначеного обвинувачення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 36 КУпАП при вчиненні кількох правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне адміністративне правопорушення.
При накладені адміністративного стягнення на особу за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП (події, що мали місце 08.02.2024 р.), суддя враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 126, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП (за епізодом дій, що мали місце 25.02.2024 р.) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП (за епізодом дій, що мали місце 08.02.2024 р.), та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М.Г. Сазонова