Справа №:755/5546/24
Провадження №: 2/755/4093/24
"04" квітня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Документ сформований в системі «Електронний суд» 28 березня 2024.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість, в порушення вище вказаних норм, в позовній заяві відсутні відомості анкетних даних Відповідача а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позові не надано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); відсутні відомості про наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд розірвати шлюб зареєстрований у Дніпровським відділом ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №124.
За загальним правилом підсудності, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Разом з тим, суддею, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, направлено запит за до електронного реєстру територіальної громади «ГІОЦ/КМДА» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, а саме відповідача ОСОБА_2 .
За відомостями Електронного реєстру територіальної громади міста Києва встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не значиться.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Згідно ч. 5 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Отже, з поданої позивачем позовної заяви відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що адреса: АДРЕСА_2 є адресою реєстрації відповідача або його останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування.
Відсутність зазначених вище доказів позбавляє суд можливості установити правильність визначення підсудності цієї справи, виконати дії, передбачені ч. 9 або ч. 10 ст. 187 ЦПК України.
З метою недопущення порушення правил підсудності та забезпечення права сторін на розгляд їх справи судом, встановленим законом, яке гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням строку усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом надання суду доказів, якими позивач обґрунтовує підстави його звернення саме до Дніпровського районного суду м. Києва, доказів про адресу реєстрації відповідача або її останнє відоме зареєстроване місце проживання чи перебування.
Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 , 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подачі позовної заяви в новій та виправленій редакції з зазначенням відомостей анкетних даних відповідача, а саме: РНОКПП, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, відомості про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); відсутні відомості про наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви,
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки протягом трьох днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О Яровенко