Справа № 752/7584/24
Провадження № 2-о/752/340/24
Іменем України
12 квітня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження, -
Представник ОСОБА_2 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаною заявою, в якій просив встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна, вказавши батьком - громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю - громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви представник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 народила дитину - дівчинку. Народження дитини відбулось на тимчасово окупованій території України в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, що підтверджується копією свідоцтва про народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
10.10.2010 між заявницею та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського районного управління юстиції Запорізької області складено актовий запис №956, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_1 від 10.10.2010.
На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як батьки визначили ім'я своєї народженої дитини як ОСОБА_3 .
Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану українського зразку неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 25.10.2006 за №1150/13024.
З метою подальшої реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження встановленого зразка, заявник просить в судовому порядку встановити факт народження дитини ОСОБА_3 .
Заявник та її представник в судове засідання не з'явились. Представник надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі заявника. При цьому зазначив, що вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим народилася дитина - дівчинка, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.01.2019, виданого відділом записів актів цивільного стану Гагарінського району м.Севастополя Управління РАГС м.Севастополя. Згідно зазначеного свідоцтва про народження батько дитини вказаний ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_1 на час народження дитини перебувала з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі, укладеному 10.10.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповідно до паспорту серії НОМЕР_4 , виданим 14.06.2007 Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області, та паспорту серії НОМЕР_5 , виданим 25.10.2010 Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є громадянами України.
Судом встановлено, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 року від 16.01.2019, видане відділом записів Гагарінського району м.Севастополя Управління РАГС м.Севастополя, а саме органом, який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасового окупованих територій України від 26 вересня 2022 року № 217, оновлено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 20 травня 2022 року № 98). Так, відповідно до Додатку до вказаного Наказу (який постійно оновлюється) м. Севастополь Автономної Республіки Крим, віднесено до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. ст. 1; 4 ч.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Згідно п.п.1,2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.
Таким чином, видане органами на території м. Севастополь АР Крим свідоцтво про народження, не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані із народженням дитини.
Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Відповідно до статті 146 Сімейного кодексу України ім'я дитини визначається за згодою батьків.
Відповідно до статті 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька.
На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як батьки визначили ім'я своєї народженої дитини як ОСОБА_3 .
Таким чином, з огляду на те, що документ виданий незаконними органами, на даний час відсутня можливість для реєстрації факту народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Севастополь АР Крим, та відповідно, отримання свідоцтва про народження.
Враховуючи те, що заявник не має можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заяви щодо встановлення факту народження дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про встановлення факту народження - задовольнити.
Встановити факт народження у батьків: громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області (батько), та громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області (мати), дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Слободянюк