справа № 570/534/24
провадження № 2/570/499/2024
28 березня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку заочного розгляду спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
покликаючись на непогашення позичальником заборгованості по кредитному договору, вимоги по якому отримані позивачем згідно з договором відступлення права вимоги, представник позивача адвокат Костянтин Руденко у поданій 01 лютого 2024 року позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 23 183 грн. 36 коп. боргу та понесенні судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 9 000 грн. 00 коп.
На виконання приписів п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачпідтверджує, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, просить справу розглянути в порядку спрощенного провадження, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Суд отримав підтвердження реєстрації місця проживання відповідача.
Вказаний представник позивача у поданій до суду заяві позов підтримує повністю.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Всі учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
У поданій до суду заяві вказаний представник позивача просить справу слухати у їх відсутність.
Відповідач до суду не з'явився, повідомлявся шляхом надсилання поштових повідомлень.
Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору,Зважаючи на те, що їх явку не визнано обов'язковою суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку заочного розгляду у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується навсебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд встановив такі обставини.
Відповідно до укладеного 08.02.2021 договору № 210208-34526-1 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 гривень строком на 30 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Кредитний договір підписаний 08.02.2021 року о 16:28:48 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 958130 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/.
Кредитні кошти відправлені відповідачу 08.02.2021 на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", що підтверджується чеком.
Крім цього, відповідач пролонгував кредитний договір шляхом сплати комісії у розмірі 250,00 грн., що підтверджується чеком, а також шляхом сплати відсотків відповідно до п.п. 2.3.4. Кредитного договору та відповідно до Правил.
17.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (Кредитор) та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» (Позивач) укладений Договір відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210208-34526-1 від 08.02.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».
Заборгованість за Договором №210208-34526- 1 від 08.02.2021 станом на 24.01.2024 становить 23 183,36 гривень, яка складається з:
??3 999,20 грн. - заборгованість за кредитом; ??
2 387,52 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 08.02.2021 по 16.04.2021,
16 796,64 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого Кредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення за період з 17.04.2021 року по 14.08.2021 року (включно) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Сума заборгованості відповідача відповідно до Акту приймання-передачі прав №1 від 17.06.2021 до Договору відступлення права вимоги №17/06/2021-P/M-3 від 17.06.2021 станом на 17.06.2021 становить 15 064,99 грн., проте ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» здійснило подальше нарахування платежів за Кредитним договором та станом на 24.01.2024 загальна сума заборгованості становить 23 183,36 грн.
Суд застосував такі норми права.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За правилами ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, відповідно до якої: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст.3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Між тим, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону № 675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ч.6 ст.11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі /ч.12 ст.11 Закону № 675-VIII/. Ст.12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
П.1 ч.1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва. У разі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм суд прийшов до таких висновків.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на вебсайті в мережі Інтернет hitps://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_ us ao https://monetka.com.ua/uk/about_us.
У відповідності до порядку визначеному ст.11 Закону відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті http://monetka.com.ua та https://monetka.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов?язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
З приводу опису детальної хронології оформлення позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (інтернет ресурсу http://monetka.ua або https://monetka.com.ua) (далі по тексту - ITC) повідомляємо наступне: Будь-яка фізична особа (громадянин України) може скористатися своїм правом на оформлення позики зайшовши на сайт сервісу онлайн-кредитів https://monetka.ua/.
На Головній сторінці сайту про компанію https://monetka.ua/ клієнт має право ознайомитись з Правилами надання кредитів, примірником кредитного Договору та іншими документами, які знаходяться у нижній частині екрану.
Перш ніж оформити позику клієнт обирає на калькуляторі суму та термін кредиту. У правій частині показується інформація щодо обраної суми кредиту та сума що підлягає поверненню відповідно до обраних параметрів (загальна вартість кредиту). Натиснувши кнопку «Отримати кредит» клієнт переходить до етапів заповнення Анкети на надання позики.
Клієнту сервісом буде запропоновано власноруч пройти реєстрацію всіх полів Анкети:
«Заповнення Анкети».
Клієнт переходить до реєстрації даних у системі: мобільний телефон, E-Mail та пароль, який клієнт буде використовувати для входу в Особистий кабінет. Продовжити заповнення Анкети клієнт зможе тільки після детального ознайомлення з Правилами надання коштів у кредит та надання Згоди на обробку персональних даних. Тільки після ознайомлення та надання згоди активізується кнопка «Продовжити» та відбувається перехід до підтвердження номеру телефону. Для цього клієнту необхідно ввести СМС-код, який було направлено сервісом на його особистий номер телефону. В момент введення коду відбувається перевірка наданого номеру телефону (ідентифікація номеру). Після підтвердження номеру телефону клієнт переходить до заповнення полів з особистими даними. За результатами перевірки (підтвердження) даних відбувається створення Особистого кабінету.
Далі клієнт продовжує заповнення полів Анкети на надання позики заповнюючи інформацію щодо адреси реєстрації / проживання.
Наступний крок Анкети щодо надання позики це введення соціальної інформації.
Потім клієнту необхідно заповнити інформації щодо сфери діяльності.
Наступним кроком Анкети, на сайті буде запропоновано додати платіжну карту на яку у разі позитивного рішення будуть перераховані кредитні кошти.
На останньому етапі заповнення Анкети (підтвердження) клієнт може за необхідності змінити суму і термін кредиту, обрати мету отримання кредиту та ввести код підтвердження, який клієнт отримує СМС-повідомленням на свій номер телефона, тим самим надаючи свою згоду на отримання кредиту та підтверджуючи оформлення позики.
Після введення коду підтвердження система проводить автоматичний детальний аналіз введених даних та за допомогою аналітичної скорингової системи приймає рішення щодо надання кредиту або відмови у його наданні. Система оцінювання даних для прийняття рішення може тривати до 30 хвилин, в залежності від оперативності роботи всіх задіяних систем.
У разі прийняття позитивного рішення щодо видачі кредиту на сайті клієнту буде запропоновано ознайомитися з примірником Договору та додатками до нього у вигляді HTML відображеного файлу в форматі pdf.
Після ознайомлення з примірником Договору, клієнт має поставити позначку у полі «Я підтверджую умови договору. Я згоден з отриманням кредитного звіту з кредитних бюро, а також наданням інформації про мене в кредитні бюро», після чого, йому буде запропоновано два варіанти рішення:
1?. варіант: Погодитись з умовами надання кредиту - натиснувши кнопку «Так»
??2. варіант: Відмовитись від умов надання кредиту - натиснувши кнопку «Ні»
Якщо клієнт обрав перший варіант, то далі йому буде запропоновано ввести код підтвердження зоди з умовами кредитного договору (у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який спрямовується системою на телефон клієнта у вигляді СМС-повідомлення.
Після підписання Договору у позичальника виникає можливість для завантаження Договору з особистого кабінету, тому Позичальник має змогу в будь-який час ознайомитися з умовами Договору.
Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів. Сума блокування грошових коштів на платіжній карті НОМЕР_1 відома тільки відповідачу, оскільки на номер телефону який він вказав, а саме НОМЕР_4 , направляється смс-повідомлення з сумою блокування, та розмір суму блокування Відповідач має вказати у відповідному полі особистого кабінету.
Зазначення суми блокування на платіжній карті підтверджує, що саме відповідач підтверджує верифікацію платіжної карти. Вказаний номер телефону відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій.
Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит після укладення кредитного договору. Одноразовий ідентифікатор 958130 направлявся відповідачу 08.02.2021 року о 16:28:28 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_4 , який вказувався при реєстрації.
Повідомлення на номер телефону НОМЕР_4 Відповідача було надіслане та доставлене за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 08.02.2021 року о 16:28:28 год. Слід зазначити, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором був надісланий та доставлений Відповідачу в рамках договірної співпраці Первісного кредитора з ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІННОВЕЙШЕНС», яка є замовником послуг масової розсилки смс-повідомлень у ТОВ «Мобізон» (веб-сайт https://mobizon.ua).
Таким чином, між первісним кредитором та відповідачем укладений кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов?язань за договором.
Відтак після підписання анкети - заяви електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути кредит. Сторони приступили до виконання своїх зобов'язань. Матеріали справи свідчать про те, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачу. З виписки про рух коштів по картці вбачається, що відповідач розпочав користуватися кредитними коштами з часу укладення договору, здійснюючи покупки та інші платежі та поповнення карткового рахунку, що не можливо зробити без використання картки. Відповідач згідно розрахунку заборгованості порушив графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував.
Укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону, оскільки визначені у ньому умови кредитування сторонами погоджені та підписані, договір виконувався позичальником, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором і свідчить про добровільне волевиявлення сторін і про погодження ними усіх умов договору. Жодних претензій до банку з приводу його умов або укладення договору з порушеннями вимог закону, відповідач не пред'являв.Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст.204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину і означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Приходячи до переконання про задоволення позову суд бере до уваги, що в спірних правовідносинах діє презумпція винуватості боржника, а оскільки її не спростовано, тому і факт порушення суб'єктивних прав кредитора є очевидним.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки під час укладення договору сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред'явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.
Усі платежі щодо погашення заборгованості за кредитом відображені у розрахунку, наданому до позовної заяви. Відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, відтак, у суду відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, а відповідач не надав суду жодного належного доказу, що спростовує наявність кредитних відносин та не спростував подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об'єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надав, а судом їх здобуто не було, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за кредитним договором, а його дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов'язань за кредитним договором та повернення кредиту. Судом таких доказів також не здобуто, що вказує на обґрунтованість позову. Отже, позов підставний і підлягає до задоволення по суті.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Суд бере до уваги, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено у пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийнятій 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати на правову допомогу у сумі 9 000 грн. 00 коп. сплачені позивачем адвокату на підставі договору про надання правової допомоги та акту виконаних робіт №195 від 29.12.2023 року та витягом з Реєстру №1 до акту 195 від 29.12.2023, позовна заява у 8 тис. грн. 00 коп. та адвокатський запит про витребування доказів у 1 тис. грн. 00 коп.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI).
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI).
Видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то право на її закріплене положеннями ст.59 Конституції України. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абз.2 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права; вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абз.3, 4, 5 п.п.3.1, абз.1 п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Нормами законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Юридичні послуги - це специфічна галузь послуг, в якій не можна встановити єдину ціну на певний вид правової допомоги. Адже кожна справа є індивідуальною і може значно відрізнятися від інших справ за своєю складністю і за часом, який необхідно витратити на її вирішення. Точна ціна юридичних послуг, як і вартість послуг адвоката, залежить від багатьох факторів і в основному розраховується індивідуально. Розцінки встановлюються, виходячи з кваліфікації фахівців та складності правової допомоги, що надається. Загальна вартість кожної конкретної справи відповідає складності ситуації та обсягу роботи юриста.
Ціни на юридичні послуги, які надаються адвокатами та юристами, узгоджуються між виконавцем та замовником індивідуально. Розмір вартості юридичних послуг може залежати, або не залежати від результатів роботи адвоката.
Робота адвоката складається не лише з підготовки процесуальних документів, а й з вивчення нормативно-правової бази, яка стосується проблеми, спілкування зі спеціалістами, свідками, тощо. Крім того, важливим елементом діяльності юриста є пошук та вивчення судової практики з того чи іншого питання, постанов Пленуму Верховного суду та інших Вищих судів.
Попередню вартість юридичних послуг адвокат може повідомити вже після перегляду документів та короткого аналізу проблеми. Адвокат, який має досвід ведення справ тієї чи іншої категорії може приблизно прогнозувати кількість необхідних годин для підготовки позовної заяви, клопотання чи іншого процесуального документу. Разом з тим, неможливо передбачити ті об'єктивні обставини, які у значній мірі впливають на рух справи у судовій інстанції. Такі фактори можна врахувати лише приблизно.
При вирішенні клопотання суд приходить до висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг з правничої допомоги адвоката у цій справі не є значним, визначений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу адвоката є завищеним та таким, що не відповідає складності справи та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до висновків постанов Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права (п.1 ч.2 ст. 137 та ч.8 ст. 141 ЦПК України) (п.1 ч.2 ст. 126 та ч.8 ст. 129 ГПК України) - витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об?єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 р. у справі N? 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 р. у справі N? 910/6029/17, від 12.02.2020 р. у справіN? 648/1102/19, від 02.09.2020 р. у справі N? 329/766/18, від 10.11.2021 р. у справі N? 329/766/18).
.Аналогічна позиція викладена Європейським судом з прав людини у п.л. 113-117 рішення «Белоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, де ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов?язаннями.
На підставі наведеного, керуючись ст.263-265, 282 ЦПК України, суд
задоволити цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" заборгованість у сумі 23 186грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" судові витрати в розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто", код ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження: бульв.Гавела Вацлава, буд.4, м.Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Кушнір Н.В.