справа № 619/2612/24
провадження № 1-кп/619/265/24
іменем України
17 квітня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі : головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дергачі кримінальне провадження № 12024221230000078 від 18.01.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козача Лопань, Дергачівського району, Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
12.04.2024 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024221230000078 від 18.01.2024.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12.04.2024 року кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України призначено підготовче судове засідання на 17.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 18 квітня 2024 року (включно), без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення суми застави та призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 18 квітня 2024 року (включно), без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст.178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( ОСОБА_6 проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується.
Суд бере до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, потерпіла та свідки не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому особливо тяжкого злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.
Суд, заслухавши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та призначає справу до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 314 - 316, 392 КПК України суд ,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, вважати продовженим до 14 червня 2024 року, включно, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України на 10 год. 00 хв. 26 квітня 2024 року у відкритому судовому засіданні.
Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1