Справа №212/1145/24
1-кп/212/256/24
17 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023041330000435 від 06.11.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та зарахованим у розпоряджання командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, мотивуючи це небажанням їх виконувати та приймати участь у бойових діях на певний період, 11.07.2023 року повідомив командуванню військової частини завідомо неправдиві відомості щодо поважності причин відсутності на військовій службі, а саме щодо вибуття на лікування і повернення найближчими часом до місця проходження служби для подальшого виконання обов'язків військової служби, тобто діючи шляхом обману, ухилявся від військової служби до 21.07.2023 року, вибувши за місцем свого мешкання до АДРЕСА_1 . Вільний час, що з'явився, солдат ОСОБА_4 використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
21.07.2023 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, прибув до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 з щирим каяттям у скоєному, повідомив про себе, чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, а саме ухилятися від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану. При цьому, будь-яких підтверджуючих документів щодо поважності причин відсутності на службі солдат ОСОБА_4 командуванню частини НОМЕР_1 не надав.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.409 КК України, за ознаками: ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
В підготовчому судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту заявили клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості та постановлення вироку на підставі угоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 на питання суду додатково пояснив, що вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнає повністю, угоду про визнання винуватості підписав добровільно та на нього ні прокурор, ні захисник не тиснули щодо підписання угоди про визнання винуватості, просить суд винести вирок на підставі угоди, покарання узгодив.
Вислухавши в підготовчому судовому засіданні сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд також переконався, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винного, який неодружений, неповнолітніх або малолітніх дітей на утриманні немає, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає доведеним провину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України за ознаками: ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Таким чином, угоду про визнання винуватості слід затвердити, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті інкримінованого кримінального правопорушення, на підставі ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік. На підставі ст.58 КК України замість призначеного покарання у виді одного року позбавлення волі призначити обвинуваченому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на один рік із відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми грошового забезпечення.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадження не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 січня 2024 року між прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді одного року позбавлення волі.
На підставі статті 58 КК України, ОСОБА_4 замість призначеного покарання у виді одного року позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на один рік із відрахуванням в дохід держави Україна десять відсотків із суми грошового забез печення.
Матеріали досудового розслідування - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1