16 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2835/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Кузьменка В.С. (адвокат)
відповідача - Батракової О.Ю. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро"
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
про визнання недійсним та скасування рішення.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (далі - ТОВ "Слобожанське-Агро", позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "Харківгаз"), в якому просило суд: визнати недійсним повністю та скасувати рішення АТ "Харківгаз" про задоволення акта про порушення від 20.03.2023 № 000360 та здійснення донарахування ТОВ "Слобожанське-Агро" необлікованого об'єму та обсягу природного газу за період з 01.03.2023 7:00 год. по 21.03.2023 15:35 год. у кількості 206528,01 м.куб. та вартістю 4 610 565,51 грн, оформлених протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.2023 та актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.05.2023.
1.2. Позов обґрунтований тим, що 20.03.2023 представником АТ "Харківгаз", провідним інженером з метрології Бєлкіним В.О., складено акт про порушення № 000360, відповідно до якого встановлено порушення розділу ХІ глави 2 пункту 3.1 Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС, Кодекс): пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 24.03.23 представником АТ "Харківгаз", провідним інженером з метрології Бєлкіним В.О., складено акт технічної перевірки вузла обліку, відповідно до якого здійснено виїзд на об'єкт для демонтажу ВОГ з метою направлення його на позачергову повірку, вимірювальний комплекс КВР 1.01 G № 01430 демонтовано, спаковано у поліетиленовий пакет та опломбовано пл. №R34715618, об'єкт відключено від системи газопостачання шляхом встановлення та опломбування металевої заглушки на фланцях вхідної засувки»; 24.03.23 також складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, відповідно до якого вимірювальний комплекс КВР 1.01. G-100 вирішено направити на повірку. Ініціатор та сторона, відповідальна за доставку ЗВТ на повірку - АТ "Харківгаз"; за результатами розгляду акта про порушення від 20.03.2023 № 000360 прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.23, відповідно до якого комісія ухвалила:
1. Акт про порушення № 000360 задовольнити у повному обсязі та визнати таким, що відповідає усім вимогам кодексу.
2. Зважаючи на фактичне споживання об'єму споживача у розрахунковому періоді у розмірі 6243,69 м3 ухвалено провести донарахування у розмірі 206528,01 м3;
1.3. ТОВ "Слобожанське-Агро" вважає, що рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.23 підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 (суддя Новікова Н.А.) у позові відмовлено повністю.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (колегія суддів: Пуль О.А., Білоусова Я.О., Тарасова І.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Слобожанське-Агро", не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить у разі задоволення касаційної скарги з підстав, наведених в пунктах 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України - скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у цій справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі; в пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктах 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України - скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга ТОВ "Слобожанське-Агро", в редакції її змін від 13.03.2024, подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а також відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові об'єднаної палати від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 (аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 914/570/20, від 04.02.2021 у справі № 906/879/19, від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20).
4.3. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 23.12.2021 у справі №911/251/21 щодо застосування пункту 9 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, оскільки на думку скаржника склад комісії не відповідає вимогам Кодексу ГРС, з зазначенням того, що "Бєловод О. працює фахівцем з договірних відносин і фактично не є юристом оператора ГРМ".
4.4. ТОВ "Слобожанське-Агро" також зазначає про те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимого доказу (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України), а саме наказу АТ "Харківгаз" від 02.06.2022 № 343/ВК/П про прийняття на роботу працівників.
4.5. Скаржник також вказує на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено докази, які підтверджують факт відсутності споживання газу після 03.04.2023, зокрема наказ від 03.04.2023 № 7, яким вирішено припинити експлуатацію сушарки SD-12 (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
4.6. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування:
- пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за умови перенесення засідання комісії у зв'язку з очікуванням результатів позачергової повірки засобу вимірювальної техніки та наявності клопотань споживача;
- пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРС;
- пункту 5 глави 9 розділу X Кодексу ГРС;
- пункту 6 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Харківгаз" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Відповідач також звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги по суті зводяться лише до переоцінки доказів, які досліджувалися судами попередніх інстанцій та яким було надано оцінку під час вирішення справи по суті.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Відповідно до заяви-приєднання від 01.02.2018 №42СРКh4738-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.02.2018 ТОВ "Слобожанське-Агро" приєднано до умов типового публічного договору природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 та встановлено точку комерційного обліку у вигляді лічильника КВР № 1430 з вбудованим коректором.
6.2. Відповідно до пункту 1.1 договору сторони погодили, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з розподільної системи.
6.3. Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що умови цього договору однакові для усіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.
6.4. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви - приєднання за формою наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та / або сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 договору).
6.5. За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1 договору).
6.6. Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
6.7. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднання, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (пункт 5.2 договору).
6.8. Згідно з пунктом 5.6 договору після визначення загального об'єму розподіленого споживачу (спожитого ним природного газу) приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначитись за трьома одиницями виміру в квт-год, в-гкал, в-мдж. Дані про об'єм (м куб) та обсяг (кВт, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в основному кабінеті споживача та /або в рахунках про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості його використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного та спожитого природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та /або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
6.9. За нормою пункту 6.1 договору оплата вартості послуги оператора природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
6.10. Відповідно до пункту 7.1 договору оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.
6.11. Підпункт 4 пункту 7.1 договору передбачає, що оператор ГРМ має право, зокрема, перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.
6.12. Відповідно до пункту 7.4 договору споживач зобов'язується, зокрема:
- здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором;
- забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо;
- дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем; на вимогу оператора ГРМ у десятиденний строк сплатити операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
6.13. Додатком №4 до типового договору з розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання від 01.02.2018 № 42CPKh4738-18, визначено адресу об'єкта споживача: Слобожанське, вул.Некрасова,2а, визначено марку, типорозмір лічильника. Визначено газоспоживаюче обладнання: зерносушарка AG-Projekt SD 12, та зазначено його потужність 435,49м3/год, режим роботи 24 год/добу. Даний додаток підписано обома сторонами та скріплено печатками.
6.14. Представниками АТ "Харківгаз" 20.03.2023 на об'єкті за адресою: смт. Слобожанське, вул. Некрасова, 2А, при проведенні перевірки технічного стану ВОГ, а саме, огляду газового лічильника марки КВР- 1.01-G100-80-1.6-0.7, виявлено порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ: наявність ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, за результатами перевірки складено акт про порушення від 20.03.2023 № 000360, в якому зазначено про відсутність зміни показників та фіксації витрати газу вимірювальним комплексом КВР- 1.01-G100-80-1.6-0.7 зав. № 01430.
6.15. Провідний інженер з метрології Бєлкін В.О. та представник споживача ТОВ "Слобожанське Агро", енергетик Личко І.Г. підписали акт технічної перевірки вузла обліку від 24.03.2023, в якому зазначено, що згідно з вимогами акта про порушення від 20.03.2023 №000360 здійснено виїзд на об'єкт для демонтажу ВОГ з метою направлення його на позачергову повірку. Вимірювальний комплекс КВР- 1.01-G100 №01430 демонтовано, упаковано у поліетиленовий пакет та опломбовано пл.№1234715618. Об'єкт відключено від системи газопостачання шляхом встановлення та опломбування металевої проглушки на фланцях вхідної засувки. Даний акт підписаний представником АТ "Харківгаз" Бєлкіним В.О, та представником споживача Личко І.Г.
6.16. Представниками АТ "Харківгаз" та представником споживача 24.03.2023 складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, у якому зазначено, що після зняття ЗВТ у присутності сторін, ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена у паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою оператора ГРМ з унікальним номером 234715618. Відповідальною стороною за доставку ЗВТ на повірку є АТ "Харківгаз"; місце, де буде проведена позачергова повірка: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; дата проведення - 23.03.2023 о 14:00 год. Протокол підписано представником споживача - Личко І.Г., без зауважень та заперечень.
6.17. Згідно з довідкою ДП "Укрметртестстандарт" про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.03.2023 №39-1-3/0075, за результатами повірки комплекса вимірювального КВР-1.01-G100-80-1.6-0.7 зав.№ 01430, виробник СП "Радміртех", встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам, підставами для визнання ЗВТ непридатним визначено: "при пропусканні повітря через лічильник покази відлікового пристрою не зростають".
6.18. Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 27.03.2023 у зв'язку з відсутністю результатів позачергової повірки засобу вимірювальної техніки ухвалено перенести засідання комісії з розгляду акта про порушення від 20.03.2023 №000360 на 25.04.2023, а протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення від 27.03.2023 направити споживачу.
6.19. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, 25.04.2023 проведено донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз", оформленого протоколом, ухвалено: акт про порушення №000360 визнати таким, що відповідає усім вимогам Кодексу. Зважаючи на бажання представників споживача, засідання комісії з розгляду акта про порушення №000360 перенесено на 23.05.2023 з метою збору додаткової документації. Протокол засідання від 25.04.2023 направити споживачу поштою.
6.20. За результатами розгляду акта про порушення від 20.03.2023 №000360, прийнято 23.05.2023 рішення, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз", відповідно до якого комісія ухвалила:
1.Акт про порушення №000360 задовольнити у повному обсязі, та визнати таким, що відповідає усім вимогам кодексу.
2.Зважаючи на фактичне споживання об'єму споживача у розрахунковому періоді у розмірі 6243,69 м3, ухвалено провести донарахування у розмірі 206528,01 м3.
6.21. До протоколу додано технічний розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу відповідно до вимог Кодексу ГРС, з якого убачається, що розрахунок здійснено з 01.03.2023 07:00 год по 21.03.2023 15:35 год. За номінальну витрату природного газу взято 435,49 м куб./год із розрахунку 488,58 годин роботи ВОГ, розрахункове споживання м куб. 212771,70.
6.22. Листом (від 24.05.2023 за вих.№943) АТ "Харківгаз" направило на адресу позивача акт-розрахунок від 23.05.2023 згідно з актом про порушення №000360 від 20.03.2023 та рахунок на оплату №БХ 0000000208 від 23.05.2023.
6.23. Відповідно до акту-розрахунку від 23.05.2023 відповідач здійснив перерахунок розподіленого природного газу та донарахував об'єм у кількості 206 528,01 м3 газу на загальну суму 4 610 565,51 грн. Акт-розрахунок складено АТ "Харківгаз" на підставі рішення комісії, оформленого протоколом від 23.05.2023.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом позову у справі є вимоги ТОВ "Слобожанське Агро" до АТ "Харківгаз" про визнання недійсним повністю та скасування рішення АТ "Харківгаз" про задоволення акта порушення від 20.03.2023 №000360 та здійснення донарахування ТОВ "Слобожанське-Агро" необлікованого об'єму та обсягу природного газу за період з 01.03.2023 7:00 год. по 21.03.2023 15:35 год. у кількості 206528,01 м.куб. та вартістю 4 610 565,51 грн, оформлених протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.2023 та актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.05.2023.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Щодо коректору об'єму газу та неврахування, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій висновків, які викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 (аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 914/570/20, від 04.02.2021 у справі № 906/879/19, від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20).
8.5. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належить, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
8.6. Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
8.7. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС коректор об'єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу; лічильник газу засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. Коректор для газового лічильника відіграє роль температурного компенсатора. Газ, що проходить через вимірювальні камери газового лічильника в залежності від навколишнього середовища має різну температурну складову, і відповідно, різний обсяг. Коректор сприяє приведенню робочого об'єму газу до стандартних умов, які прописані, як допустимі та, відповідно, коректор для газового лічильника не може сам по собі здійснювати вимірювання об'єму спожитого газу.
8.8. Верховний Суд звертає увагу на те, що правова позиція в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є неактуальною, внаслідок уточнення, відповідно до пункту 117 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, в частині твердження (на яке посилається скаржник у своїй касаційній скарзі), що: "за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС".
8.9. У постанові від 18.11.2022 у справі №914/993/21 зазначено, зокрема, про те, що виходячи з технічного функціоналу коректора об'єму газу, наданого в Кодексі (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об'єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об'єм газу.
8.10. Саме тому об'єднана палата відхилила доводи про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об'єму газу та вбачила підстави для уточнення висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзац 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ шляхом доповнення таким висновком:
"За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ.
Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз.9 п.6 гл.6 розд.X, пп.1 п.4 гл.4 розд.XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають".
8.11. Суди попередніх інстанцій встановили, що Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" за результатами проведеної повірки, 31.03.2023 видано Довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/0075, в якому зазначено, що при пропусканні повітря через лічильник покази відлікового пристрою не зростають.
8.12. Таким чином, позивач помилково вважає, що об'єм спожитого газу можливо визначити через коректор лічильника газу у випадку несправності самого лічильника газу.
8.13. Щодо твердження скаржника про те, що акт про порушення розглянуто комісією пізніше двомісячного строку з дня його складання.
8.14. Відповідно до пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу").
8.15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що перше засідання комісії з розгляду акта про порушення відбулося 23.03.2023, проте враховуючи відсутність результатів позачергової повірки засобу вимірювальної техніки, засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 20.03.2023 № 000360 перенесено на 25.04.2023.
8.16. Друге засідання комісії з розгляду акта про порушення відбулося 25.04.2023, проте, за бажанням представників споживача, для надання додаткових документів, засідання комісії з розгляду Акта про порушення від 20.03.2023 № 000360 перенесено на 23.05.2023.
8.17. 23.05.2023 Протоколом засідання з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем було ухвалено рішення про задоволення Акта про порушення від 20.03.2023 № 000360 та визнання його таким, що відповідає усім вимогам Кодексу, проведено донарахування у розмірі 206528,01 м3, враховуючи фактичне споживання газу у розмірі 6243,69 м3.
8.18. Верховний Суд звертає увагу на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2023, де, зокрема, проаналізувавши зміст абзацу першого пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469 від 29.07.2020) та судову практику щодо застосування вказаної норми права, а також враховуючи суспільно значущі обставини, які виникають у суспільстві, наприклад такі як погіршення епідеміологічного стану в країни (поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, як було у справі № 914/993/21), проведення бойових дій (введено воєнний стан в країни, що є у даний час в Україні), тобто такі обставини, на які не можливо вплинути, та які є поза межами волевиявлення осіб, що повинні дотримуватись, передбачених абзацом першим пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу, строків, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що судам у кожному конкретному випадку необхідно встановлювати обставини, за яких засідання комісії відбулося з пропуском строку встановленого абзацом першим пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу, тобто надавати оцінку відповідним доказам у справі та в залежності від поважності причин попуску такого строку ухвалювати відповідне рішення щодо визнання/не визнання недійсним рішення комісії.
8.19. В цій справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій надано оцінку відповідним доказам (що узгоджується з правовою позицією, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2023 № 911/3342/21) та зазначено, що засідання комісії з розгляду акта про порушення проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення. Крім того, 25.04.2023 АТ "Харківгаз" відкладено розгляд Акта про порушення № 000360 від 20.03.2023 на іншу дату саме для надання можливості надати споживачем додаткових документів, що свідчить про відсутність порушень з боку АТ "Харківгаз".
8.20. Щодо неналежного, на думку скаржника, складу комісії з розгляду актів про порушення, оскільки до складу комісії входив фахівець з договірних відносин (юрист за фахом) АТ "Харківгаз" Олена Бєловол та неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду у постанові від 23.12.2021 у справі № 911/251/21.
8.21. Згідно з пунктом 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГТС до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ. За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника засобу вимірювальної техніки чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.
8.22. Вказана норма Кодексу визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб'єктний склад (інженерно-технічний персонал та юристи) без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них. Крім того, формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (понад 3 члени) закон не забороняє, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб'єктний склад такої комісії обов'язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (-ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (-ів).
8.23. Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 911/251/21 за позовом КП "Васильківтепломережа" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання неправомірним та скасування рішення та за зустрічним позовом АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до КП "Васильківтепломережа" про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, на яку скаржник посилається, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, встановлену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, сформував такі висновки щодо застосування пункту 9 глави 5 ХІ Кодексу ГТС:
"Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з пунктом 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (у наведеній редакції) до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів (абзац 1). Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора (абзац 2). У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника (абзац 3). Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ (абзац 4). За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку (абзац 5).
Абзац 1 пункту 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначає мінімально допустиму кількість представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів, які (вказані представники) входять до складу комісії з розгляду актів про порушення.
Тобто, вказана норма Кодексу визначає як мінімальний кількісний склад членів комісії для розгляду акта про порушення, так і її суб'єктний склад (інженерно - технічний персонал та юристи) без конкретизації їх співвідношення, проте із вказівкою на необхідність наявності у складі комісії при розгляді акта про порушення кожного з них.
При цьому формування постійного складу комісії з більшої кількості її членів (більше ніж 3 члени) законом не заборонено, проте зазначене не повинно впливати на дотримання вимоги про суб'єктний склад такої комісії [обов'язкової наявності серед членів комісії при розгляді акта про порушення як представника (ів) інженерно-технічного персоналу, так і юриста (ів)].
Водночас зазначена норма закону не містить заборон та обмежень на участь у засіданні комісії залученого Оператором ГРМ фахівця у галузі права.
При цьому Верховний Суд звертає увагу, що згідно з вимогами пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Отже, кваліфікаційні характеристики особи - члена комісії з розгляду актів про порушення (юриста) мають забезпечувати можливість відповідної оцінки та визначення правомірності актів про порушення, як конкретного виду юридичної роботи, що має виконуватись. "
8.24. Суди попередніх інстанцій встановили, що комісія з розгляду актів про порушення сформована у належному складі. Доводи скаржника щодо не врахування постанови Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 911/251/21 на спростування висновків судів попередніх інстанцій в цій справі щодо неповноважного складу комісії з розгляду актів про порушення, у зв'язку з не включенням до неї юриста, колегією суддів відхиляються, оскільки зводяться до переоцінки доказів та надання іншої оцінки обставинам, вже встановленим судами попередніх інстанції, що виходить за межі касаційного розгляду справи, встановленого статтею 300 ГПК України.
8.25. Щодо доводів про порушення порядку направлення ЗТВ на експертизу.
8.26. Порядок проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ передбачено главою 11 розділу Х Кодексу ГРС. Відповідно до пункту 4 глави 11 розділу Х Кодексу якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці монтажу комерційного ВОГ, Оператор ГРМ має забезпечити зняття власних охоронних пломб (що відображається у відповідному акті), а власник комерційного ВОГ, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття відповідного ЗВТ. Якщо власником комерційного ВОГ є побутовий споживач, зазначені заходи виконує Оператор ГРМ. Після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ; сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціально уповноваженого органу.
8.27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, лічильник споживача демонтовано та відправлено на повірку, про що складено відповідний протокол від 24.03.2023 щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку, в якому зазначено найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ - м. Харків, вул. Безлюдівська 1. Саме ця адреса зазначена, оскільки між АТ "Харківгаз" та Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" було укладено договір про надання послуг від 27.12.2019, відповідно до предмету даного договору Виконавець (Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів") зобов'язувалось надати Замовнику (АТ "Харківгаз") послуги з повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, а Замовник зобов'язувався приймати та оплачувати вищезазначені послуги.
8.28. Пунктом 5.3 вказаного даного договору місцем надання послуг визначено м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, що відповідає вимогам пункту 4 глави 11 розділу Х Кодексу ГРС та спростовує позицію позивача в частині порушення АТ "Харківгаз" порядку проведення позачергової повірки.
8.29. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 24.03.2023 представниками АТ "Харківгаз" та представником споживача складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку, у якому зазначено, що після зняття ЗВТ у присутності сторін, ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена у паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою оператора ГРМ з унікальним номером 234715618. Відповідальною стороною за доставку ЗВТ на повірку є АТ "Харківгаз"; місце, де буде проведена позачергова повірка: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; дата проведення - 23.03.2023 о 14:00 год. Протокол підписано представником споживача - Личко І.Г., без зауважень та заперечень.
8.30. Таким чином, доводи скаржника в цій частині визнаються судом не обґрунтованими та зводяться до переоцінки доказів що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
8.31. Щодо твердження скаржника щодо недоведеності факту наявності несправності комерційного ВОГ, у тому числі роботи ВОГ у позаштатному режимі.
8.32. Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до вимог норм чинного законодавства АТ "Харківгаз" складено Акт про порушення, оскільки при здійсненні перевірки виявлено ознаки пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
8.33. Суди попередніх інстанцій вказали на те, що пункт 5 глави 9 розділу Х Кодексу встановлює саме право, а не обов'язок Оператора ГРМ та споживача (суміжного суб'єкту ринку природного газу) при проведенні перевірки комерційного ВОГ чи його складових за власний рахунок проводити перевірку працездатності вузла обліку чи його складових за допомогою технічних засобів (заходів), зокрема, шляхом встановлення (під'єднання) контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів.
8.34. Щодо застосування номінальної потужності при оформленні акта-розрахунку, то з матеріалів справи вбачається та попередніми судовими інстанціями встановлено, що за результатами розгляду Акта про порушення від 20.03.2023 № 000360 прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Красноградському відділенню АТ "Харківгаз" від 23.05.23, відповідно до якого комісія ухвалила: 1. Акт про порушення №000360 задовольнити у повному обсязі, та визнати таким, що відповідає усім вимогам Кодексу. 2. Зважаючи на фактичне споживання об'єму споживача у розрахунковому періоді у розмірі 6243,69 м3 ухвалено провести донарахування у розмірі 206528,01 м3.
8.35. До Протоколу також додано Технічний розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу відповідно до вимог Кодексу ГРС, з якого вбачається, що розрахунок здійснено з 01.03.2023 07:00 год по 21.03.2023 15:35 год. За номінальну витрату природного газу взято 435,49 м. куб./год із розрахунку 488,58 годин роботи ВОГ. Відповідно до Акту-розрахунку від 23.05.23 донараховано 206528,01 м3 газу вартістю 4610565,51 грн.
8.36. Виходячи з вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що АТ "Харківгаз" при здійсненні розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу діяло відповідно до вимог Кодексу ГРС.
8.37. Щодо доводів касаційної скарги стосовно відсутності правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах (зазначених в розділі 4 цієї постанови) колегія суддів зазначає таке.
8.38. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.39. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.40. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються виключно необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
8.41. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах.
8.42. Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.
8.43. Щодо іншої заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
8.44. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів, а саме копії наказу АТ "Харківгаз" від 02.06.2022 № 343/ВК/П про прийняття на роботу працівників.
8.45. Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
8.46. Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
8.47. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
8.48. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
8.49. Водночас доводи касаційної скарги у зазначеній частині щодо встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи на підставі недопустимих доказів не містять аргументованих, обґрунтованих мотивувань та зводяться до заперечень встановлених обставин справи.
8.50. Таким чином, аргументи касаційної скарги в частині посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України) не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки такі аргументи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлених ними обставин справи. При цьому суд касаційної інстанції не має права додатково встановлювати обставини справи та перевіряти докази.
8.51. Верховний Суд виходить з того, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
8.52. Проте, як уже зазначалося вище, підстава касаційного оскарження - пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження, а тому і підстави для скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення цієї справи на новий розгляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду також відсутні.
8.53. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
8.54. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника через їх необґрунтованість щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
8.55. Суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать цій постанові.
8.56. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
8.57. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 922/2835/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова