17 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/192/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 (колегія суддів у складі: Бородіна Л.І. - головуюча, Здоровко Л.М., Лакіза В.В.)
та ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 (суддя Яресько Б.В.)
у справі № 913/192/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 01.04.2024 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.12.2023, якою, зокрема, повернуто без розгляду арбітражному керуючому Барішевському О.В. звіт про результати перевірки декларацій боржника, повернуто без розгляду ОСОБА_1 заяву з додатками (виправлені декларації про майновий стан 2020-2023 роки) та закрито провадження у справі № 913/192/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частині 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому Верховний Суд враховує правову позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15, відповідно до якої підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Слід зазначити, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до частини першої та частини четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання ОСОБА_1 касаційної скарги через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 2422,40 грн (3028 х 0,8 %).
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки прохальна частина скарги не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваних рішень з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України. Скаржник не вказує, яке саме рішення він просить ухвалити за результатом перегляду оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанції у справі № 913/192/23.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу ОСОБА_1 на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та ухвали Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі № 913/192/23.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2422,40 грн та уточнення вимог касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень у справі.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі № 913/192/23 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере