Справа №751/3067/24
Провадження №3/751/1539/24
15 квітня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Овдій О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу - не працює зі слів; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -
26.03.2024 р. о 15 год. 53 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, учинив стосовно своєї сестри ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у погрозах, нецензурній лайці та обмеження права перебування у спільному приміщенні, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що стверджується зворотнім поштовим повідомленням, не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин та з огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, за результатом вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який будучи обізнаним, що відносно нього 26.03.2024 р. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, згідно норм передбачених КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав.
Враховуючи вище викладене, суд вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, та уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у сфері громадського порядку.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №989389 від 26.03.2024 року та відеозаписом до нього; заявою потерпілої ОСОБА_2 ; тимчасовим заборонним приписом стосовно кривдника.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на рідних братів і сестер.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Поведінка ОСОБА_1 в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер, систематичність та інтенсивність його дій, що встановлено зі слів потерпілої, безумовно спричинили їй емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе за ознакою статі, та як наслідок завдали психічної шкоди здоров'ю. Отримання потерпілою психічної шкоди здоров'ю було підтверджено її письмовою заявою, що не викликає жодного сумніву.
Суд окремо звертає увагу на те, що інспектором поліції на виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Останній у відповідній графі адміністративного протоколу від пояснень відмовився.
Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності.
Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте, заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності інших доказів у справі.
На переконання суду, вказані обставини з урахуванням первинних пояснень потерпілої та позиції ОСОБА_1 вказують на те, що останній дійсно своїми діями призвів до вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Сукупність досліджених під час судового засідання доказів, які містяться в матеріалах справи є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Положеннями ст.23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, наявність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в межах мінімальної межі санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов