Справа № 577/585/24
Провадження № 1-кп/577/200/24
17 квітня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження №62023170040000548 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігів, зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, військовослужбовця старшого навідника 03 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, раніше не судимого,-
за ст.407 ч.5 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом військової служби в/ч НОМЕР_1 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 16.01.2023 р. близько 12 год., в порушення вимог ст.ст.1-2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст.1, 3-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у в/ч НОМЕР_1 , умисно, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби пункт тимчасової дислокації АДРЕСА_2 .
30.01.2024 р. близько 16.30 год. обвинувачений добровільно прибув до слідчого ДБР та повідомив про скоєне ним кримінальне правопорушення.
Відтак, солдат ОСОБА_4 , не з'явившись своєчасно на службу, не виконував обов'язки військової служби з 16.01.2023 р. по 30.01.2024 р., будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби, перебуваючи за місцем проживання АДРЕСА_1 .
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно з 31.08.2022 р. проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . 16.01.2023 р. близько 12 год. без поважних на те причин припинив виконувати військовий обов'язок, залишив місце служби та поїхав до місця свого проживання АДРЕСА_1 . 30.01.2024 р. сам прибув до ДБР та повідомив про скоєне. Щиро кається, просить суворо не карати.
Таким чином, винність обвинуваченого повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Обставин обтяжуючих покарання суд не вбачає.
До пом'якшуючих слід віднести - з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік, раніше не судимий.
Дані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а тому до нього слід застосувати ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ст.407 ч.5 КК України.
З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого злочину, прийнявши до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, погодившись беззаперечно дотримуватись Конституції України, Законів України, Військової присяги, вимог статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, під час воєнного стану ухилився від виконання обов'язків військової служби після введення воєнного стану на території України, проводячи час на власний розсуд. Вказаними діями підсудний подав іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у виді арешту.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України,-
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України і призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 06 (шести) місяців арешту на гауптвахті.
Початок строку відбуття покарання засудженому рахувати з моменту затримання.
Вирок може бути оскаржений в Сумський апеляційний суд через Конотопський міськрайсуд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1