16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5555/23 пров. № А/857/22686/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сеника Р.П.,
суддів - Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 260/5555/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції Скраль Т.В.,
час ухвалення рішення 03 листопада 2023 року,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення 03 листопада 2023 року,
ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( далі - ВЧ НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ( далі - ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просить: визнати протиправну бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» ( далі - Постанова №168) у розмірі 100000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою №168 у розмірі 100000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На обгрунтування позовних вимог зазначає, що НОМЕР_3 прикордонним загоном надано довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області від 08.01.2023 № 3895 індивідуально військовослужбовцю. Позивач зауважує, що надана йому довідка №3895 містить усі обов'язкові реквізити визначенні у додатку 2 до Наказу 392-АГ, а види документів які зазначаються у підставах, мають інформативний характер, як приклад які документи можуть вказуватись у підставах для видання відповідної довідки. Таким чином, так як направлення позивача в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) відбулось на підставі бойового наказу, так і виконання завдань позивачем здійснювалось на підставі бойових розпоряджень. Наведене свідчить про здійснення позивачем заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказано у довідці №3895 та є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди. Таким чином, враховуюче вищевикладене, позивач має безумовне право на отримання підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів відповідно до Постанови №168, так як виконувались бойові завдання і заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови № 168, у розмірі до 70000,00 грн з 10 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 pоку, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови № 168, у розмірі до 70000,00 грн з 10 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 pоку, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до Постанови № 168, у розмірі до 70000,00 грн з 10 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 pоку, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до Постанови № 168, у розмірі до 70000,00 грн з 10 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 pоку, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржили ВЧ НОМЕР_2 та ВЧ НОМЕР_1 , подавши на нього апеляційні скарги.
В апеляційних скаргах апелянти зазначають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог ВЧ НОМЕР_1 зазначає, що у спірний період позивач перебував у оперативному підпорядкуванні (відрядженні) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані обставини підтверджуються довідкою №3895 від 08.01.2023 яка видана ВЧ НОМЕР_2 на ім'я позивача. В довідці зазначено, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечені заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 10.10.2022 по 08.01.2023 на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року. Апелянт зазначає, що довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ, також, дана довідка суперечить офіційній відповіді начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (лист від 29.11.2022 року №22/4820-22 вих.), в якому зазначено, що НОМЕР_3 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону. ВЧ НОМЕР_1 наголошує, що НОМЕР_4 прикордонний загін (згідно наказу №392-АГ) не уповноважений на здійснення оформлення довідки замість командира який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці (лише переглядає довідку на її відповідність наказу №392-ЛГ надану командиром який веде (вів) бойові дії). У разі надання ІНФОРМАЦІЯ_1 належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, НОМЕР_4 прикордонний загін зобов'язаний нарахувати та виплатити додаткову винагороду до 100000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі позивача, оформлення (довідки) підтверджуючих документів (згідно наказу №392-АГ) віднесено до виключної компетенції начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, а саме згідно наказу №392-АГ: обов'язок оформлення документів які являються підставою для нарахування і виплати додаткового грошової винагороди покладено на начальників органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, що підтверджується довідкою. •Підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відряджені не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_4 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_1 ), оскільки начальником прикордонного загону до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу №392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ (не надано довідки згідно яких нараховуються виплати).
Військова частина НОМЕР_2 свою апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 в період з 10.10.2022 по 08.01.2023 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Відповідно до Довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 08.01.2023 №3895 ОСОБА_1 який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період з 10.10.2022 по 08.01.2023. Дана Довідка була видана в одному екземплярі та направлена до НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону. Зазначена Довідка надана представником позивача до матеріалів позовної заяви.
Апелянт звертає увагу суду, що підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до ІНФОРМАЦІЯ_1 від НОМЕР_5 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону за вказаний період не надходили. Відповідач повідомляє суд, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначається щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період з 01.08.2022 по 31.12.2022 Чернігівська та Сумська області входили до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного бойового розпорядження є Генеральний штаб Збройних Сил України) Чернігівська та Сумська області виключені з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. Таким чином, позивачем не надано достатніх доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).,
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що 08 січня 2023 року Військовою частиною № НОМЕР_2 видано довідку № 3895, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації ДПС України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року. Отже надана позивачем довідка про прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області є належним документом, який має прийматися командуванням до уваги при призначенні додаткової винагороди на підставі Постанови КМУ №168.3
Будь-яких відомостей щодо неналежного виконання обов'язків військової служби або наявності інших обставин, що б виключали наявність у такого права на отримання передбаченої законодавством додаткової винагороди, відповідач не заявляє. Крім того, недотримання держави в особі органів Держприкордонслужби законодавчо встановленого порядку обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
На думку суду, НОМЕР_3 прикордонний загін протиправно не видав наказ про призначення та нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023. Разом з тим, позивачу у спірні періоди виплачувалась додаткова грошова винагорода із розрахунку 30000,00 грн, що не заперечується позивачем. З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі до 70 000 гривень з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 28 квітня 2022 року, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 № 12/1853 від 18 серпня 2022 року.
Молодший сержант ОСОБА_1 09 жовтня 2022 року вибув у службове відрядження на ділянку НОМЕР_3 прикордонного загону відповідно до розпорядження Адміністрації ДПС України від 16.09.2022 № 9гриф)/25-2075-Е. 10 січня 2023 року військовослужбовець прибув у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 10.01.2023 № 8-ВВ, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 № 12/727 від 22 березня 2023 року.
08 січня 2023 року Військовою частиною № НОМЕР_2 видано довідку № 3895, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 по 30.11.2022 року, з 01.12.2022 по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 по 08.01.2023 року. Підстава: бойовий наказ Адміністрації ДПС України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року.
01 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, відповідно до якої просить нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в повному розмірі за періоди з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 по 31.12.2022 року; з 01.01.2022 по 08.01.2023 року щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гри, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р, з урахуванням фактично виплачених сум.
29 березня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 листом № 21-2467-23-вих «Про результати розгляду заяви» за результатами розгляду заяви повідомила, що позивачу виплачено додаткову винагороду з розрахунку до 30 000 на місяць за жовтень, листопад, грудень 2022 та січень 2023. Щодо збільшення розміру додаткової винагороди повідомляю, що позивача не вносили в наказ про збільшення розміру виплати додаткової винагороди до 100000 гривень за жовтень, листопад 2022 року та за період з 01.01.2023 по 08.01.2023, оскільки даний військовослужбовець перебував у службовому відряджені та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону. Під час нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень застосовується пункт 11 наказу 392-АГ, який визначає, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (дана норма права також передбачена в наказі АДПСУ 628-АГ від 09.12.2022 та наказі МВС № 36 від 26.01.2023). У зв'язку з не наданням ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів для виплат на даний час в НОМЕР_4 прикордонного загону відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 гривень за вказаний період (період перебування військовослужбовця у відряджені на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім грудня 2022 року). У разі надання ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуючих документів, визначених Адміністрацією Держприкордонслужби, НОМЕР_4 прикордонним загоном буде здійснено нарахування та виплата збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень за період безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Звертає увагу, що ОСОБА_2 виплачено збільшену додаткову винагороду за грудень 2022 року, оскільки за даний місяць від начальника НОМЕР_3 прикордонного загону надійшла довідка встановленого зразка.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати повної додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 100000 грн, починаючи з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 пропорційно дням участі у бойових діях, позивач звернувся до суду з позовом.
Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі ст.1 Закон 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова №168 (далі - Постанова №168).
Відповідно до п.1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Згідно з п.2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23 червня 2022 року №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01 червня 2022 року.
За змістом абз. 3, 4 п.3 Окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Відповідно до п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Згідно з п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що підставою для виплати спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянтів на те, що Восьмим апеляційним адміністративним судом 27 лютого 2024 року витребувались з відповідачів документи, а саме :
належним чином засвідчену довідку про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 у період військової служби з жовтня 2022 року по січень 2023 року із зазначенням за які саме періоди та в яких розмірах позивачу було нараховано та виплачено грошове забезпечення та додаткова винагорода, встановлена Постановою КМУ №168;
відомості щодо бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року, на підставі якого було видано довідку від 08 січня 2023 року № 3895;
документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (службово - бойових дій, вахтового, навігаційно - вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь цього військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах у період з жовтня 2022 по січень 2023 року.
07 березня 2024 року на адресу суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов пакет документів згідно якого позивач у жовтні 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях 20 днів та у листопаді 2022 року приймав участь в бойових діях 30 днів.
Військовою частиною НОМЕР_2 не надано суду жодних документів.
Отже на переконання суду апеляційної інстанції, доведено що позивач з жовтня по листопад 2022 року приймав участь у бойових діях.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що НОМЕР_3 прикордонний загін протиправно не видав наказ про призначення та нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн з 10.10.2022 по 30.11.2022 та з 01.01.2023 по 08.01.2023. Разом з тим, позивачу у спірні періоди виплачувалась додаткова грошова винагорода із розрахунку 30000,00 грн, що не заперечується позивачем.
Також вірним є твердження суду першої інстанції, що ефективним захистом прав, свобод та інтересів позивача, є необхідність зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі до 70 000 гривень з 10.10.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023.
Також згідно довідки долеченої до матеріалів справи від 08 січня 2023 року виданою військовою частиною № НОМЕР_2 № 3895, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації ДПС України № 165 гриф від 16 вересня 2022 року
Відтак, така довідка є належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Колегія суддів вважає, що невідповідність довідки, яка підтверджує участь позивача у бойових діях, певним вимогам через недотримання компетентним органом законодавчих вимог не може нести негативні наслідки для отримувача такої довідки та впливати на його особисті права, в тому числі й на право отримання спірної додаткової винагороди.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, що позивач у спірні періоди виконував свій конституційний обов'язок по захисту Батьківщини, забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в тому числі, шляхом безпосередньої участі у бойових діях, у зв'язку з чим піддається постійному ризику для життя і здоров'я.
Будь-яких відомостей щодо неналежного виконання обов'язків військової служби або наявності інших обставин, що б виключали наявність у такого права на отримання передбаченої законодавством додаткової винагороди, відповідач не заявляє.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Оскільки з проведеного правового аналізу положень наказів №392 та №628 вбачається, що обов'язки щодо ведення обліку військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або інших заходах, що передбачені такими наказами, а також документального оформлення виконуваних ними функцій та завдань, в тому числі для підтвердження їх безпосередньої участі у таких діях, покладено безпосередньо на органи Держприкордонслужби, жодними законодавчими нормами, що регулюють порядок виплати додаткової винагороди, не встановлено обов'язку військовослужбовця здійснювати документальне оформлення своєї участі у бойових діях або контролювати правильність ведення такого військовою частиною.
Вірно зазначено судом першої інстанції, що недотримання держави в особі органів Держприкордонслужби законодавчо встановленого порядку обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 260/5555/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 16.04.2024