Справа № 752/24156/23
Провадження № 1-кс/752/9450/23
17 листопада 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 12023100010003664 від 16.11.2023 року старшим слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
встановив:
старший слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100010003664 від 16.11.2023 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовився про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Києва із невстановленою слідством особою, під приводом надання медичної допомого родичам потерпілих, які потрапили нібито в ДТП, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці та час, визначила мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_8 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення неправдивої інформації щодо її дочки та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства.
Після цього, невстановлена слідством особа, 16 листопада 2023 року, близько 11:00 год. в телефонній розмові з ОСОБА_8 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, повідомила про те, що її дочка потрапила в ДТП і потребує лікування та запропонувала останній передати грошові кошти в сумі 10 000, 00 Євро з метою лікування дочки.
В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховатись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи все вищезазначене, щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків, а саме - тримання під вартою.
Зазначене вище може свідчити про те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та попередити ризики, передбачені ст. 177 КПК України. І лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Слідчий вказує, що на підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, завдав збитків ОСОБА_8 , беручи до уваги наявність вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у разі внесення застави доцільно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, визначивши розмір застави в розмірі частини заподіяних збитків у сумі 385 666 гривень 28 копійок, що достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Під час розгляду клопотання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити, посилаючись на те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнає свою вину та співпрацює зі слідчтвом, має постійне місце проживання, відтак просить застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника, свою вину визнав та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку сторони захисту, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, встановлено наступне.
У провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023100010003664 від 16.11.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, 17.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено підозру за ч. 4 ст. 190 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними на даний час по кримінальному провадженню доказами: допитами потерпілого та свідків, речовими доказами, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання про застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується матеріалами, долученими слідчим до клопотання.
Крім того, при вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні вказують, що підозрювана може:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування, суду оскільки підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином за вчинення якого передбачене основне покарання позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
2.Незаконно впливати на потерпілу. Ризик незаконного впливу на потерпілу у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно чинити тиск на потерпілу, з метою надання інших показань.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується відомостями про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який офіційно не працює та обставинами інкримінованого йому злочину, за який останній завдав збитків потерпілій у сумі 385666,28 грн., які не відшкодовані
Відповідно до вимог ст. ст. 177 та ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Як видно зі змісту рішення ЄСПЛ (В. Проти Швейцарії,14379/88 від 26.01 1993 року) небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом.
У зв"язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні та, які підтримав прокурор у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики щодо переховання від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілу; вчинення інше кримінального правопорушення, з огляду на матеріали кримінального провадження, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що може спонукати його до вчинення зазначених дій.
Відтак, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Разом з цим, слідчий суддя, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно з ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення даних про особу підозрюваної, наявність обґрунтованих ризиків, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави підозрюваному в межах, що становить 143 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 383 812 (триста вісімдесят три тисячі вісімсот дванадцять) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці).
На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 40, 113, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 206 КПК України слідчий суддя,-
ухвалив:
внесене в кримінальному провадженні № 12023100010003664 від 16.11.2023 року старшим слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, українця, громадянина України, уродженця села Карапиші Миронівського району Київської області, не зареєстрованого у встановленому законом порядку, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до 14 години 50 хвилин 14 січня 2024 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 ,заставу в межах, що становить 143 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 383 812 ( триста вісімдесят три тисячі вісімсот дванадцять) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Киїського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1