Справа № 420/7278/23
15 квітня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №№420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21 та 420/7231/22;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №№420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21 та 420/7231/22.
Рішенням суду від 28.07.2023 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, адміністративний позов задоволено.
Від позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України), в якій заявник просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023, а саме проведення нарахування ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень №№ 420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21, та 420/7231/22 y розмірі 60082,78грн.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що за листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.12.2023 №1500-0505-5/180396 повідомлено державного виконавця про те, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 по справі №420/7278/23, залишеного без зміни постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, ОСОБА_1 проведено нарахування заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , на виконання судових рішень №№420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21, та 420/7231/22. Сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум склала 60082,78грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Постановами державного виконавця від 11.01.2024 та від 01.03.2024 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафи за невиконання удового рішення без поважних причин, а саме надання виконавцю документів, що містять неправдиві відомості щодо загального розміру заборгованості з пенсії ОСОБА_2 , розмір якої фактично у десять раз менший від тієї суми, яка насправді підлягає виплаті.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 протиправними, у зв'язку з чим звернулась до суду з даною заявою.
Представником Головного управління ПФУ в Одеській області подано до суду заперечення на заяву, в якій представник відповідача зазначив, що обов'язковість рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповіно до Закону України «Про виконавче провадження».
Також представник відповідача зазначив, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
На підставі викладеного представник відповідача росить і задоволенні заяви відмовити.
Позивачем подано додаткові письмові пояснення.
Відповідно до ч.5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Згідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на якого покладений обов'язок щодо його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відтак, відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
Так, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7278/23 від 28.07.2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №№420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21 та 420/7231/22. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №№420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21 та 420/7231/22. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7278/23 від 28.07.2023 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі №420/7278/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №420/7278/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем, відкрито виконавче провадження №73542031 від 07.12.2023 з виконання виконавчого листа №420/7278/23, виданого 17.11.2023 Одеським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №№420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21 та 420/7231/22.
Листом від 20.12.2023 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень про те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 по справі №420/7278/21, залишеного без зміни постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, ОСОБА_1 проведено нарахування заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , на виконання судових рішень №№ 420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21, та 420/7231/22. Сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум склала 60082,78 грн та обліковуються в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем від 11.01.2024 за невиконання рішення суду на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем від 01.03.2024 за невиконання рішення суду на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
В свою чергу, суд зазначає, що рішенням Одеського адміністративного суду від 28.07.2023 року встановлено, що:
«..на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року у справі №420/233/20, відповідачем нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 2765,47 грн, що підтверджується розрахунком на доплату пенсії.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року у справі №420/3866/20, відповідачем нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 54239,87 грн, що не заперечується відповідачем.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року у справі №420/5670/21, відповідачем нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 3077,44 грн, що не заперечується відповідачем та вбачається з розрахунку на доплату пенсії.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №420/7231/22, відповідачем нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 547347,28 грн, що вбачається з розрахунку на доплату пенсії, проте заперечується відповідачем.
При цьому, представником відповідача не надано до суду жодних доказів та пояснень щодо заперечення наявності заборгованості за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №420/7231/22, враховуючи наявний в матеріалах справи розрахунок на доплату пенсії.»
З огляду на викладене, доводи позивача щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023, а саме проведення нарахування ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень №№ 420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21, та 420/7231/22 y розмірі 60082,78грн, без урахування суми заборгованості 547347,28 грн, яка виникла на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №420/7231/22 є обґрунтованими.
При цьому, суд враховує те, що відповідач не має наміру вчиняти дії спрямовані на виконання зазначеного рішення суду, що вбачається як з листа від 20.12.2023 року, так і з поданих до суду заперечень.
Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Враховуючи, не виконання Головним управлінням ПФУ в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 року по справі №420/7278/23 вчинив протиправні дії, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для постановлення окремої ухвали.
Відтак, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області у 60-денний строк з моменту отримання цієї ухвали повідомити суд про виконання окремої ухвали.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 159, 248, 249, 261, 262, 383 КАС України, суд
Заяву позивача про постановлення ухвали в порядку ст. 383 КАС України задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023, а саме проведення нарахування ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що підлягала виплаті чоловіку - ОСОБА_2 , на виконання судових рішень №№ 420/233/20, 420/3866/20, 420/5670/21, та 420/7231/22 y розмірі 60082,78грн, без урахування суми заборгованості 547347,28 грн, яка виникла в результаті виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №420/7231/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 60-денний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до Одеського окружного адміністративного суду докази на підтвердження виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 року у справі №420/7278/23.
Направити дану окрему ухвалу до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.П.Марин