15 квітня 2024 р. № 400/1744/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправним та скасування пункт 5 § 1 наказу від 23.01.2024 р. №60; поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про:
- визнання протиправним та скасування пункт 5 § 1 наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.01.2024 р. №60;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 .
Позов обґрунтовано тим, що спірний наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.01.2024 р. №60, що стосується звільнення позивача із займаної посади та призначення офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_2 є протиправним, оскільки не відповідає вимогам Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Ухвалою суду від 06.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач заперечив проти позову, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не допускало порушення вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.01.2024 № 60 підполковника ОСОБА_1 призначено офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу 178 батальйону резерву. Дане переміщення не є конкретною штатною посадою. Підполковник ОСОБА_1 рахується в складі Збройних Сил України, тобто офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу 178 батальйону резерву. Отже, ВОС прописується лише тоді, коли військовослужбовець призначається на визначену штатну посаду. Згідно Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указами Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 під час дії особливого періоду та /або правового режиму воєнного стану, можливе переміщення військовослужбовця без його згоди, у тому числі і на нижчестоящі посади. Таким чином, вимоги викладені в позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими.
22.03.2024 позивач надав відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
12 квітня 2023 року наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №759 ОСОБА_1 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС-2904002.
23 січня 2024 року наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №60 § 1 пункт 5 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та призначено офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_2 .
Позивач не погоджуючись із прийнятим наказом, звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Частиною другою статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Порядок видачі наказів командира військової частини по особовому складу, регламентується вимогами Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 (далі - Інструкція №280).
Згідно пункту 1 Розділу X Інструкції №280 накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153 (зі змінами) (далі - Положення), і наказами Міністерства оборони України надано право присвоєння військових звань, призначення на посади, укладення і продовження строку контракту, звільнення з військової служби. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.
Правила складання наказів по особовому складу також визначені Розділом XI Інструкції №280.
Відповідно до пункту 82 Положення №1153 призначення військовослужбовців на посади здійснюються:
1) на вищі посади - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця.
3) на нижчі посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
Пунктом 83 Положення №1153 передбачено, що військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.
Згідно пункту 257 Положення №1153 для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, зазначених пунктом 112 цього Положення.
Крім Положення №1153, порядок проходження військової служби в Збройних Силах України регламентується Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України №170 від 10.04.2009 (далі - Інструкція № 170).
Відповідно до пункту 4.1Інструкції № 170 військовослужбовці Збройних Сил України призначаються на військові посади, передбачені штатами (штатними розписами) військових частин. Призначення військовослужбовців на посади І переміщення по службі здійснюються за результатами оцінювання на підставі Резерву кандидатів для просування по службі, Плану переміщення по службі з числа військовослужбовців, подань, службових документів, визначених підпунктом 5 пункту 1.5, пунктом 1.6 розділу І цієї Інструкції посадових осіб, а також рішень колегіальних органів, утворених відповідно до чинного законодавства України.
Згідно плану переміщення військовослужбовців на посади номенклатури призначення командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.01.2024 затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки командувача Сухопутних військ Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 переміщено на нижчу посаду.
Позиція позивача щодо незгоди зі спірним наказом полягає в тому, що у наказі командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 60 від 23 січня 2024 не вказано причину призначення, військове звання, а також військово-облікову спеціальність за посадою позивача.
Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваного наказу підставою звільнення та призначення на нижчу посаду відповідач посилається на пункти 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Отже, переміщення позивача відбулося у відповідності до спеціальної норми пункту 257 Положення № 1153/2008, який діє тимчасово, на період особливого періоду (воєнного стану), та передбачає можливість переміщення військовослужбовця без отримання його згоди на нижчу посаду відповідними керівниками з метою доукомплектування Збройних Сил України. При цьому, до повноважень суду не належить надання оцінки доцільності такого переміщенню військовослужбовців.
Тому посилання відповідача у цьому наказі лише на пункт 82, 257 Положення, який встановлює загальні підстави для призначення на посади військовослужбовців, а також незазначення в ньому військового звання та військово-облікової спеціальністю за посадою позивача, не може свідчить про протиправність вказаного наказу.
Отже, спірний наказ виданий відповідачем на підставі, у межах повноважень та під час дії воєнного стану, у зв'язку з чим при його виданні дотримані вимоги Положення № 1153/2008.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункт 5 § 1 наказу від 23.01.2024 р. №60; поновлення на посаді - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя В. С. Брагар