12 квітня 2024 р. № 400/14266/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, з 03.01.2023 по 31.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану з 03.01.2023 по 31.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період із 24.11.2022 по 02.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 24.11.2022 по 02.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 12.02.2023 по 30.04.2023 з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 12.02.2023 по 30.04.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу за мобілізацією у військової частин НОМЕР_1 . В період з 29.07.2022 по 23.11.2022 року та з 12.02.2023 по 30.04.2023 року позивач приймав участь у бойових діях.
Під час проходження військової служби внаслідок безпосередньої участі у бойових діях 23.11.2022 року позивач одержав закритий перелом в тиловому місті правої променевої кістки. Перелом 6-7 ребр з права, перелом ІІ - V плечових кісток зі зміщенням, поблизу н.п.Мар'їнка, Донецької області. В період з 24.11.2022 по 02.01.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, отриманим у зв'язку із захистом Батьківщини.
За період з 24.11.2022 по 02.01.2023 та з 12.02.2023 по 30.04.2023 року позивачу не була виплачена додаткова грошова винагорода у розмірі 100000 гривень за участь у бойових діях, а з 03.01.23 по 31.01.2023 року не було виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 30000 гривень. Позивач вважає позбавлення його цих виплати за вказані періоди протиправним. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладено в постанові від 21.11.2018 у справі №824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності умовам, що ставляться для їх отримання. Норми постанови КМУ №168, встановлено безумовне право позивача на отримання вказаної додаткової грошової винагороди у розмірі 30000 та 100000 гривень.
Відповідач відзив, на позовну заяву не надав, повідомлений про розгляд справи належним чином.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без представника позивача.
Суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера 2 аеромобільного взводу з аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , позивач в період з 29.07.2022 по 23.11.2022, з 12.02.2023 по 30.04.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі населених пунктів Донецької області, що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №205 від 29.07.2022 року, №328 від 24.11.2022 року, №55 від 24.02.2023 року, №120 від 30.04.2023, а також витягом із журналу бойових дій №18/27т від 01.11.2022 року, та довідкою військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2023 №1139.
Під час проходження військової служби, внаслідок безпосередньої участі у бойових діях 23 листопада 2022 року позивач отримав закритий перелом в тиловому місті правої променевої кістки, перелом 6-7 ребр з права, перелом ІІ-V плечових кісток зі зміщенням.
Вказана травма пов'язана із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної, безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та не пов'язана з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
У зв'язку з отриманням бойового поранення, позивач проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: був евакуйований та 24.11.2022 госпіталізований, що підтверджується формою 100. Згідно виписки № 22128 перебував на стаціонарному лікуванні з 25.11.2022 по 26.11.2022. Відповідно до Виписки № 8697 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.11.2022 по 02.01.2023 року. Відповідно до довідки ВЛК № 64 від 10.03.2023 визнаний обмежено придатним до військової служби.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу щомісячної додаткової винагороди позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до вимог статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 65 Конституції України визначено, що громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачений, зокрема, обов'язок військовослужбовців щодо додержання Конституції України та законів України, Військової присяги.
Статтями 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Постановою від 28 лютого 2022 року №168 Кабінет Міністрів України установив на період дії воєнного стану виплату військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим силовим структурам додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктами 5, 6 вказаного рішення передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установі організації) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Підставою для не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за січень та лютий 2022 року слугувало вчинення ним адміністративних правопорушень.
Згідно з пунктом 10 рішення Міністра оборони України до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включаються, зокрема, військовослужбовці у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Згідно витягу з Наказу № 55 від 24.02.2023, за період з 03 січня 2023 року по 12 лютого 2023 року не виплачувати грошове забезпечення за несвоєчасне прибуття, солдату за призовом ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 з КНП «Бориспільської багатопрофільної лікарні» після лікування.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260).
Порядок та умови означеної винагороди встановлені розділом XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260.
Відповідно до п. 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Пункт 5 розділу XVI Порядку №260 передбачає, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Отже, відповідач правомірно позбавив позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за січень та лютий 2023 року.
Щодо вимог позивача про отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 12.02.2023 по 30.04.2023, суд зазначає про таке.
Пунктом 2 розділу XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями; […].
В свою чергу п. 4 розділу XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 установлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виходячи із системного аналізу п.п. 2-4 розділу XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 суд встановив, що підстави для виплати додаткової винагороди, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень сформульовані із достатньою чіткістю відносно:
- осіб, на яких поширюються приписи вказаної постанови;
- бойових (спеціальних) завдань, під виконанням яких слід розуміти безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- місця виконання бойових (спеціальних) завдань;
- переліку документів, які підтверджують зазначені обставини.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом до суду представник позивача обґрунтовував позовні вимоги безпосередньою участю позивача у бойових діях, у тому числі у спірний період, проте доказів означеного, належних у розумінні п. 4 розділу XXXIV. «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260, до суду не надав.
Згідно частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).
За змістом частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.М. Мельник