02.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3170/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Тарасюк О.Л. (в залі суду);
від відповідача: Рогава Р.Д. (в залі суду);
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 (повне рішення складено 22.12.2023, суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/3170/23
за позовом Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ", с.Єлизаветівка, Дніпропетровська обл.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам'янської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення споруд
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ", с.Єлизаветівка, Дніпропетровська обл.
до Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.
про визнання права власності на нерухоме майно,
Кам'янська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" та просить суд:
- звільнити земельну ділянку, за адресою вулиця Квітів, 9а, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, шляхом знесення від самочинно збудованих споруд міні-ринок "Дніпробуд", яке складається з: торговельний павільйон, літер А-1, площею 57,7 кв.м.; торговельний кіоск, літера Б-1, площею 18,1 кв.м.; торговельний кіоск, літера В-1, площею 13,0 кв.м.; торговельний кіоск, літера Є-1, площею 6,4 кв.м.; сторожка, літера Ж-1, площею 3,3 кв.м.; торговельний кіоск, літера К-1, площею 14,7 кв.м.; торговельний кіоск, літера Л-1, площею 5,3 кв.м.; торговельний павільйон, літера О-1, площею 32,2 кв.м.; торговельний кіоск, літера П-1, площею 8,7 кв.м.; торговельний павільйон, літера С-1, площею 37,5 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ф-1, площею 29,4 кв.м.; торговельний павільйон, літера Х-1, площею 6,7 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ц-1, площею 11,8 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ч-1, площею 12,0 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ш-1, площею 17,5 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ю-1, площею 19,3 кв.м.; торговельний павільйон, літера Я-1, площею 15,3 кв.м., загальною площею 308,9 кв.м.
В обґрунтування позову позивач за первісним позовом зазначає, що ним встановлено та зафіксовано в Акті обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 21.01.2022, що фактично на момент візуального обстеження, на земельній ділянці площею 0,0897 га (договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11957), за адресою: вул. Квітів, 9А, в межах земельної ділянки, відповідно до план-схеми земельної ділянки, розміщено одноповерхову будівлю з червоної цегли (А-1, а-1, а'-і у технічному паспорті на міні-ринок "Дніпробуд", виготовлений ОКП “Дніпродзержинське БТІ” від 02.03.2004 №156), металеві тимчасові споруди та бетонні конструкції (прилавки). Кількість, розміри та розташування металевих об'єктів не відповідає кількості, розмірам та розташуванню об'єктів, зазначених у технічному паспорті БТІ та є тимчасовими спорудами. Земельна ділянка площею 0,0014 га (договір оренди земельної білянки від 25.10.2011 №11955) вільна від будь-яких будівель та споруд. Будівля з червоної цегли (В-1 у технічному паспорті на міні-ринок "Дніпробуд" виготовлений ОКП “Дніпродзержинське БТІ” від 02.03.2004 №156) розмішена за межами земельної ділянки площею 0,0014 га наданої у користування ТОВ КЦ "АССОЛЬ" відповідно договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955. Документи на користування земельними ділянками площами 0,0897 га та 0,0014 га за адресою: вул. Квітів, 9А не оформлені, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Так, позивачем за первісним позовом було встановлено факт самочинного будівництва Відповідачем (за первісним позовом) тимчасових споруд, які мають ознаки нерухомого майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" подало до суду зустрічну позовну заяву до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області.
Позивач за зустрічним позовом просить визнати право власності на міні-ринок, до складу якого входять: прийняті в експлуатацію капітальні будівлі відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту: міні-ринок “Дніпробуд” по вул.Квітів, 9а, від 06 грудня 1999 року і розміщені тимчасові споруди, що входять до складу міні-ринка “Дніпробуд” по вул. Квітів, 9а, та які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406 “Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію” не потребують документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а розміщені тимчасові споруди не підлягають прийняттю в експлуатацію.
Будь-яких претензій, зауважень від Відповідача (за зустрічним позовом) до Позивача (за зустрічним позовом), як орендаря земельної ділянки, щодо порушення ним умов та положень договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №№11957, зауважень про порушення умов користування земельною ділянкою, зауважень щодо технічної документації із землеустрою земельної ділянки площею 0,0897 га, що знаходиться за адресою: вул. Квітів, 9а, м. Кам'янське, Відповідачем (за зустрічним позовом) не було встановлено та Позивачу (за зустрічним позовом) не повідомлялися та не надсилалися.
Відповідно до умов та положень договорів оренди земельних ділянок від 25.10.2011 №11955, від 25.10.2011 №11957 Позивач (за зустрічним позовом) подав Відповідачу (за зустрічним позовом) клопотання про продовження строку дії договорів оренди земельної ділянки орієнтовною площею 0,0897 га і земельної ділянки орієнтовною площею 0,0014 га, розташованої за адресою: м. Кам'янське, вул. Квітів, 9а, для розміщення міні-ринку “Дніпробуд”.
Але, Відповідач за зустрічним позовом не прийняв рішення відповідно до законодавства за клопотаннями Позивача про продовження строку дії договорів оренди земельної ділянки орієнтовною площею 0,0897 га і земельної ділянки орієнтовною площею 0,0014 га, розташованої за адресою: м. Кам'янське, вул. Квітів, 9а, для розміщення міні-ринку “Дніпробуд”.
Тобто, Відповідачем за зустрічним позовом такі рішення не приймалися, Позивачу за зустрічним позовом не повідомлялися та не надсилалися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" до Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно для спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом та первісним позовом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 первісний позов задоволено повністю.
Звільнено земельну ділянку, за адресою вулиця Квітів, 9а, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, шляхом знесення від самочинно збудованих споруд міні-ринок "Дніпробуд", яке складається з: торговельний павільйон, літер А-1, площею 57,7 кв.м.; торговельний кіоск, літера Б-1, площею 18,1 кв.м.; торговельний кіоск, літера В-1, площею 13,0 кв.м.; торговельний кіоск, літера Є-1, площею 6,4 кв.м.; сторожка, літера Ж-1, площею 3,3 кв.м.; торговельний кіоск, літера К-1, площею 14,7 кв.м.; торговельний кіоск, літера Л-1, площею 5,3 кв.м.; торговельний павільйон, літера 0-1, площею 32,2 кв.м.; торговельний кіоск, літера П-1, площею 8,7 кв.м.; торговельний павільйон, літера С-1, площею 37,5 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ф-1, площею 29,4 кв.м.; торговельний павільйон, літера Х-1, площею 6,7 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ц-1, площею 11,8 кв.м.; торговельний павільйон, літера 4-1, площею 12,0 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ш-1, площею 17,5 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ю-1, площею 19,3 кв.м.; торговельний павільйон, літера Я-1, площею 15,3 кв.м., загальною площею 308,9 кв.м.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" на користь Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Клопотання Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області про закриття провадження в частині зустрічних позовних вимог - задоволено.
Закрито провадження у справі №904/3170/23 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" до Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам'янської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.
Судовий збір у розмірі 2684,00 грн залишено за позивачем за зустрічним позовом.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, безпідставне неприйняття поданих відповідачем доказів, просить рішення господарського суду скасувати повністю, та ухвалити нове рішення за зустрічним позовом, відповідно до якого визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ", код ЄДРПОУ 20201404, право власності на нерухоме майно - міні-ринок «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9-Г, м. Кам'янське, Кам'янська територіальна громада, Кам'янський район, Дніпропетровська область.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2023 по справі №209/2279/21 про залишення позовних вимог без задоволе ння не є таким, що набрало законної сили рішенням про закриття провадження у справі №209/2279/21, тому у судді відсутні законі підстави для відмови у відкритті провадження у справі №904/3170/23 за зустрічним позовом.
Таким чином, у оскаржуваному рішенні від 13.12.2023 по справі №904/3170/23, Господарський суд Дніпропетровської області порушив правові норми пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, правові норми пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України та незаконно закрив провадження у справі №904/3170/23 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр «АССОЛЬ» до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно.
14.09.2023 Позивач за зустрічним позовом у підготовчому засіданні подав до суду заяву про уточнення позовних вимог зустрічної позовної заяви та додав докази до заяви, а саме, змінив у позовних вимогах предмет позову: нерухоме майно - міні-ринок «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, Дні пропетровська обл., на предмет позову: нерухоме майно - міні-ринок «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9-Г, м. Кам'янське, Кам'янська територіальна громада, Кам'янський район, Дніпропетровська область.
У заяві про уточнення позовних вимог зустрічної позовної заяви Позивач за зустрічним позовом зазначив такі обставини та докази, що мають значення для справи, а саме, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №160/3417/23 суд визнав протиправним та скасував наказ Управління містобудування та архітектури Кам'янської міської ради від 08.09.2022 №40 «А» «Про скасування адреси нерухомого майна вул. Квітів, 9-Г, м. Кам'янське, Кам'янська територіальна громада, Кам'янський район, Дніпропетровська область, затвердженої наказом Управління містобудування та архітектури Кам'янської міської ради від 29.08.2022 №36 «А».
Але, у підготовчому засіданні, суд порушив процесуально-правові норми частини 1 статті 185 Господарського процесуального кодексу України: не розглянув подану 14.09.2023 Позивачем за зустрічним позовом до суду заяву про уточнення позовних вимог зустрічної позовної заяви та не постановив ухвалу про процесуальні дії у справі, які необхідно вчини ти до закінчення підготовчого провадження до початку судового розгляду справи по суті.
У оскаржуваному рішенні суд, посилаючись на акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 21.01.2022, неправильно установив обставини, що мають значення для справи, а саме, обставини самочинного будівництва ТОВ КЦ «АССОЛЬ» тимчасових споруд, розміщених на міні-ринку «Дніпробуд» по вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, на земельних ділянках площею 0,0014 га, та площею 0,0897 га за договорами оренди земельних ділянок від 25.10.2011 №№11955, 11957, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказу - акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 21.01.2022.
Суд безпідставно відмовив у призначенні судової будівельно-технічної експертизи та судової оціночно-будівельної експертизи у справі №904/3170/23, обмежив право Відповідача (позивача за зустрічним позовом) на отримання доказів за спеціальними знаннями для з'ясування обставин фактичного користування земельними ділянками, площею 0,0014 га, та 0,0897 га, розташованими за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, з визначенням місць розташування на цих земельних ділянках прийнятих експлуатацію основних будівель та місць розміщення тимчасових споруд, що не підлягають введенню в експлуатацію, входять до складу міні-ринка «Дніпробуд» по вул. Квітів, 9А, та відповідності їх розташування межам земельних ділянок площею 0,0014 га, та площею 0,0897 га за договорами оренди земельних ділянок від 25.10.2011 №№11955, 11957, порушив право Відповідача на отримання доказів для підтвердження обставин належного користування земельними ділянками, підтвердження відсутності обставин самочинного будівництва тимчасових споруд.
Позивач за первісним позовом не приймав на пленарних засіданнях будь-яких рішень щодо вирішення відповідно до закону з питання регулювання земельних відносин з Відповідачем за первісним позовом щодо самовільного зайняття земельних ділянок, наданих в користування на умовах оренди земельних ділянок, розташованих за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, площею 0,0897 га та площею 0,0014 га, для розміщення міні-ринку «Дніпробуд».
В оскаржуваному рішенні суд, посилаючись на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2023 по справі №209/2279/21, зробив неправильний висновок, що обставина щодо самочинного будівництва спірного майна не підлягає доказуванню у справі № 904/3170/23, посилаючись на правові норми частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за якими обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Але, рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2023 по справі №209/2279/21, не встановлені обставини самочинного будівництва ТОВ КЦ «АССОЛЬ» тимчасових споруд, розміщених на міні-ринку «Дніпробуд» по вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, в порядку, передбаченому правовими нормами статті 376 «Самочинне будівництво» Цивільного кодексу України.
Кам'янська міська Рада Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначає, що самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна відбулося за відсутності права користування земельною ділянкою, отримання та затвердження у встановленому законодавством порядку проєктної документації на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту чим грубо порушені права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права.
Порушення інтересів Кам'янської міської ради полягають в тому, що самочинно збудовані тимчасові споруди, порушують інтереси власника земельної ділянки Кам'янської міської ради щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під самочинним збудованим нерухомим майном та інтереси Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам'янської міської ради, як органу контролю, який уповноважений на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Вимоги Позивача обґрунтовані законодавчо та чинною судовою практикою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 15.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/3170/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
24.01.2024 матеріали справи №904/3170/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 у справі № 904/3170/23; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 02.04.2024.
В судовому засіданні 02.04.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 06 грудня 1999 року прийнято в експлуатацію міні-ринок “Дніпробуд” за адресою: вул. Квітів, 9а, м. Кам'янське.
Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації затверджено 06 грудня 1999 року, відповідно до розпорядження міського голови м. Дніпродзержинська від 09 вересня 1998 року №591-р. (т.1, арк.с.98 - 99).
У Акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації встановлено:
“ 1. Державній технічній комісії пред'явлений закінчений будівництвом міні - ринок “Дніпробуд” по вул. Квітів,9а, побудований згідно з дозволом про виконання будівельно - монтажних робіт, виданий інспекцією держархбудконтролю від 04 листопада 1998 року №32.
2. Оглядом об'єкту встановлено встановлено, що будівельно - монтажні роботи здійснено згідно з державними будівельними нормами.
3. Порушень вимог органів державного архітектурно - будівельного контролю, державного санітарно - епідеміологічного, пожежного контролю та органів державного нагляду по охороні праці під час будівництва не виявлено.
4. Об'єкт має такі показники:
У пункті 4 цього акту відсутні будь-які ознаки об'єктів, опис.
Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва вирішено, що міні - ринок “Дніпробуд” по вул. Квітів,9а готовий до вводу в експлуатацію.
Цей акт може бути підставою для реєстрації у відповідних органах об'єкту як колективної, або приватної власності юридичних, або фізичних осіб, а також у державних органах статистики”
Цей акт був затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 20.12.1999 № 386 “Про затвердження актів державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію об'єктів нерухомості”, у якому вказано: “Затвердити акти державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію - міні-ринку “Дніпробуд” по вул. Квітів, 9а та дозволити Товариству з обмеженою відповідальністю Культурний центр “АССОЛЬ” експлуатацію міні-ринку “Дніпробуд” по вул. Квітів, 9а.”.
Між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ КЦ “АССОЛЬ” укладено договір на право тимчасового користування землею від 12 вересня 2000 року, відповідно до якого ТОВ культурний центр “Ассоль” прийняло в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0911 га в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років для розміщення об'єкту торгівлі по вул. Квітів 9а.
Відповідно до п.1.1. цього договору, Дніпродзержинська міська рада рішенням виконкому міської ради від 21.08.2000 року № 328 надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю культурний центр “Ассоль” приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0911 га.
Відповідно до п.1.2. договору, земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на десять років для розміщення об'єкту торгівлі на вул. Квітів 9-а.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009 у справі №12/10-09 за позовом ТОВ КЦ “АССОЛЬ” до ОКП “Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, третя особа: Дніпродзержинська міська рада про визнання права власності в частині позовних вимог щодо визнання права власності на міні-ринок “Дніпробуд”, що знаходиться за адресою: вул. Квітів, 9а у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області - позивачу відмовлено. В частині позовних вимог щодо зобов'язання БТІ зареєструвати право власності на зазначене вище нерухоме майно за позивачем провадження у справі припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 у справі № 12/10-09 апеляційна скарга ТОВ КЦ “АССОЛЬ” м. Дніпродзержинськ, - залишена без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009 у справі №12/10-09 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2009 у справі №12/10-09 касаційна скарга ТОВ КЦ “АССОЛЬ” - залишена без задоволення, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 у справі №12/10-09 залишена без змін.
Рішенням міської ради від 29.06.2011 № 134-09/VІ Товариству з обмеженою відповідальністю Культурний центр “АССОЛЬ” надано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0014 га, розташовану за адресою вул. Квітів, 9а, для розміщення міні-ринку “Дніпробуд” та укладено договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955 строком до 29.06.2021.
За цим договором встановлено, що земельна ділянка передається в оренду загальною площею 0,0014 га для розміщення міні-ринку “Дніпробуд” (п5.1 договору).
Цільове призначення земельної ділянки: землі громадської забудови (п.5.2 договору).
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір підлягає реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством (п.14.1 - 14.2 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору договір укладається строком до 29.06.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.
Після закінчення строку дії договору в разі його не продовження протягом 30 календарних дня "Орендар" зобов'язаний повернути земельну ділянку “Орендодавцю” (п.7.1. договору)
Після припинення дії договору “Орендар” повертає “Орендодавцеві” земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Будівництво (реконструкція) будівель і споруд на орендованій земельній ділянці здійснюється „Орендарем" відповідно до проектів, затверджених та погоджених ним у встановленому чинним законодавством порядку (п8.1 договору).
Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку (п.8.3 договору).
Рішенням міської ради від 29.06.2011 № 134-09/VІ Товариству з обмеженою відповідальністю Культурний центр “АССОЛЬ” надано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0897 га, розташовану за адресою вул. Квітів, 9а для розміщення міні-ринку “Дніпробуд” та укладено договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11957 строком до 29.06.2021.
Положення пунктів договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11957 є такими самим, що і договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955.
Матеріали справи не містять доказів продовження строку дії вказаних договорів оренди, а також погодження відповідачем з позивачем проєктів на будівництво на цих ділянках будівель та/або споруд.
У матеріалах справи міститься технічних паспорт об'єкту за адресою: 51918, Дніпропетровська область, Кам'янський район, Кам'янська територіальна громада, м. Кам'янське, вул. Квітів, б. 9а, виготовлений Державним підприємством “проектний інститут “Дніпродзержинськцивільпроект” на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю культурного центру “Ассоль” (станом на 01.01.2021) (а.с.101), та витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Відповідно до акту обстеження стану та дотримання умов земельної ділянки від 21.01.2022 Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради встановлено таке:
“У результаті обстеження встановлено: рішенням міської ради від 29.06.2011 №134-09/VI TOB культурний центр “АССОЛЬ” надано в користування на умовах оренди земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Квітів, 9А, площею 0,0897 га, для розміщення міні-ринку "Дніпробуд" Укладено договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11957 строком до 29.06.2021.
Рішенням міської ради від 29.06.2011 №134-09/VI ТОВ культурний центр “АССОЛЬ” надано в користування на умовах оренди земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Квітів, 9А, площею 0,0014 га, для розміщення міні-ринку “Дніпробуд”. Укладено договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955 строком до 29.06.2021.
Інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо права власності ТОВ КЦ “АССОЛЬ” на об?єкт нерухомого майна за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам?янське, відсутня.
Фактично на момент візуального обстеження, на земельній ділянці площею 0,0897 га (договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 Ne11957), за адресою: вул. Квітів, 9A. в межах земельної ділянки, відповідно до план-схеми земельної ділянки, розміщено одноповерхову будівлю (А-1, а-1, а'-1 у технічному паспорті на міні-ринок "Дніпробуд". червоної цегли виготовлений ОКП “Дніпродзержинське БТІ” від 02.03.2004 №156), металеві тимчасові споруди та бетонні конструкції (прилавки).
Кількість, розміри та розташування металевих об'єктів не відповідає кількості, розмірам та розташуванню об?єктів, зазначених у технічному паспорті БТІ та є тимчасовими спорудами.
Земельна ділянка площею 0,0014 га (договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955) вільна від будь-яких будівель та споруд. Будівля з червоної цегли (В-1 у технічному паспорті на міні-ринок "Дніпробуд", виготовлений ОКП “Дніпродзержинське БТІ” від 02.03.2004 №156) розміщена за межами земельної ділянки площею 0,0014 га, наданої у користування ТОВ культурний центр “АССОЛЬ” відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955.
Документи на користування земельними ділянками площами 0,0897 га та 0,0014 га за адресою: вул. Квітів, 94 не оформлені, що є порушенням “ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.”
Відповідно до наказу Управління містобудування та архітектури №40 “А” від 08.09.2022 встановлено, що документи на користування земельними ділянками площами 0,0897 га та 0,0014 га за адресою: вул. Квітів 9-а не оформлені.
23 травня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю Культурний центр "АССОЛЬ" до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області подано позовну заяву про визнання права власності на нерухоме майно - міні-ринок "Дніпробуд", яке складається з: торговельний павільйон, літер А-1, площею 57,7 кв.м.; торговельний кіоск, літера Б-1, площею 18,1 кв.м.; торговельний кіоск, літера В-1, площею 13,0 кв.м.; торговельний кіоск, літера Є-1, площею 6,4 кв.м.; сторожка, літера Ж-1, площею 3,3 кв.м.; торговельний кіоск, літера К-1, площею 14,7 кв.м.; торговельний кіоск, літера Л-1, площею 5,3 кв.м.; торговельний павільйон, літера О-1, площею 32,2 кв.м.; торговельний кіоск, літера П-1, площею 8,7 кв.м.; торговельний павільйон, літера С-1, площею 37,5 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ф-1, площею 29,4 кв.м.; торговельний павільйон, літера Х-1, площею 6,7 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ц-1, площею 11,8 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ч-1, площею 12,0 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ш-1, площею 17,5 кв.м.; торговельний павільйон, літера Ю-1, площею 19,3 кв.м.; торговельний павільйон, літера Я-1, площею 15,3 кв.м., загальною площею 308,9 кв.м., розташоване за адресою: вулиця Квітів, 9а, м. Кам?янське, Дніпропетровська область.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2023 по справі № 209/2279/21 (провадження №2/209/100/23) позовні вимоги Відповідача про визнання права власності на нерухоме майно залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області мотивовано тим, що у ТОВ КЦ "АССОЛЬ" не виникло право власності на об'єкти нерухомого майна, і, як наслідок, порушення права власності, як такого, не відбулося, а отже, відсутній спір про право.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ КЦ "Ассоль" залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинськ від 06.03.2023, без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.06.2023 вказано таке:
“Визначальним у даній справі є не безпосередньо вади поведінки органів, які здійснюють державну реєстрацію права, а саме встановлення обставин про самочинне будівництво Товариством майна, на яке не давався дозвіл на будівництво та яке не було прийняте в експлуатацію.”
Позивач за первісним позовом вказує про те, що відповідачем здійснено на землях комунальної власності самочинне будівництво, яке порушує право власності позивача на земельні ділянки. Водночас, відповідач вказує про те, що він є власником майна, яке розташоване на земельних ділянках комунальної власності та належним чином сплачує за землю.
Вищевказані обставини і стали причиною виникнення спору.
Задовольняючи первісний позов, господарський суд виходив з того, що Відповідачем за первісним позовом не надано доказів отримання дозволу на будівництво спірних об'єктів, не надано доказів надання йому земельної ділянки, під будівництво спірного майна. Те що, спірне майно є самочинним будівництвом підтверджується також судовими рішеннями у цивільній справі № 209/2279/21.
Закриваючи провадження у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ", господарський суд зазначив, що предмет спору у справі №209/2279/21 та цій справі є однаковим. Також з рішення суду у справі №209/2279/21 вбачається, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ті ж обставини, та наводить ті самі підстави позову, що й в цій справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
За змістом ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3)затвердження проектної документації; 4)виконання підготовчих та будівельних робіт; 5)прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6)реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов'язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво об'єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку ст.331 ЦК України.
Згідно із ч.1 ст.376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Водночас, згідно із ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Визначення нерухомого майна у ст. 181 ЦК України є узагальненим та характеризує нерухоме майно за трьома основними ознаками, які повинні бути притаманні тому чи іншому об'єкту при визначенні його належності до нерухомого майна, а саме: розташування на земельній ділянці; переміщення неможливе без його знецінення; переміщення неможливе без зміни його призначення. Також, така норма кореспондується у ч.1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Аналогічне визначення тимчасової споруди закріплене також у п. 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіональною розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, згідно якого тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.
Відповідно до даних, спірне майно не має фундаменту, що робить можливим їх вільне переміщення без знецінення та зміни призначення.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст.376 ЦК України).
З контексту ч.ч.3, 4 ст.376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.
Аналіз норм ч.3 ст.376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.
Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.
При цьому слід ураховувати положення ч.1 ст.376 ЦК України, а саме: наявність в особи що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проєкту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.
Саме до таких правових висновків щодо застосування ст.ст. 331, 376 ЦК України дійшов Верховний Суд України у постанові від 28 січня 2015 року (справа №6-225цс14).
Матеріалами справи підтверджується, що у 1998 році складено Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту до експлуатації. Але, технічні характеристики цього об'єкту (нерухоме майно та/або тимчасові споруди), склад приміщень, їх кількість та розмірі у цьому Акті не вказані.
В цьому Акті зазначено, що він є підставою для реєстрації у відповідних органах об'єкту як колективної, або приватної власності юридичних, або фізичних осіб, а також у державних органах статистики.
Колегія суддів зазначає, що у вказаному Акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 06.12.1999 відсутній перелік та характеристики (призначення, площа, інші характеристики) будівель та споруд міні-ринку, що унеможливлює встановити, що саме було побудовано відповідачем у 1998 році, тобто склад та площу об'єктів нерухомого майна, по яким прийняте рішення державної технічної комісії про готовність їх до вводу в експлуатацію.
Оскільки відповідач відразу після затвердження вказаного Акту до органів Бюро технічної інвентаризації за виготовленням технічного паспорту на новостворене майно не звертався, колегія суддів позбавлена можливості встановити, яке саме майно прийнято до експлуатації у 1998 році.
Реєстрацію права власності на це майно у органах БТІ відповідачем також не проведено. Відсутність реєстрації підтверджена судовими рішенням по справі №12/10-09.
При цьому Технічний паспорт на міні-ринок складено станом лише 14 липня 2021 (а.с. 191, т.1) на замовлення відповідача.
У рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009 у справі №12/10-09 встановлено таке.
“Товариство з обмеженою відповідальністю культурний центр "Ассоль" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.01.2009 просить визнати за ним право власності на міні-ринок “Дніпробуд”, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Квітів, 9а, та складається з наступного нерухомого майна, а саме:
- навісу Ц-1;
- торговельного павільйону А-1 загальною площею 57,7м2;
- торговельного павільйону Б-1 загальною площею 18,1м2;
- торговельного кіоску В1 загально. Площею 13,0м2;
- торговельного кіоску Є-1 загальною площею 6, 4м2;
- сторожки Ж-1 загальною площею 3,3м2;
- торговельного павільйону О-1 загальною площею 15,7м2;
- торговельного павільйону П-1 загальною площею 7,3м2;
- торговельного павільйону У-1 загальною площею 15,2м2;
- торговельного павільйону Ф-1 загальною площею 28,0м2;
- торговельного павільйону Х-1 загальною площею 6,7м2;
- торговельного павільйону Ч-1 загальною площею 12,0м2;
- торговельного павільйону Ш-1 загальною площею 17,5м2;
- торговельного кіоску Ю-1 загальною площею 19,3м2
- торговельного павільйону Я-1 загальною площею 29,4м2;
зобов'язати відповідача без додаткових актів державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації зареєструвати право власності позивача на вищезазначене нерухоме майно.
…Отже, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо проведення технічної інвентаризації та складання технічного паспорту з зазначенням в технічному паспорті відміток про самовільне будівництво не можуть бути підставою для визнання права власності на нерухоме майно у спосіб, визначений ст.376 ЦК України”.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 у справі №12/10-09 встановлено таке.
“Позивач у позовній заяві не зазначив взагалі та не надав відповідних доказів, які б підтверджували порушення або оспорювання відповідачем його прав щодо спірних об'єктів нерухомості.
Позивач не надав доказів отримання дозволу на будівництво спірних об'єктів.
Позивач не надав доказів надання йому земельної ділянки, розташованої під збудованим нерухомим майном такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва саме спірних нежитлових будівель.
Крім того, відповідно до положень ст.95 Земельного кодексу України та ст.25 Закону України “Про оренду землі”, орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця. Статтею 375 Цивільного кодексу України унормовано лише право власника зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
З огляду на викладене позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно задоволенню не підлягали.”
Докази того, що відповідачем після прийняття судових рішень у справі №12/10-09 проведено введення об'єктів в експлуатацію та державну реєстрацію права власності до матеріалів справи не надано.
Відповідачем за первісним позовом не надано доказів отримання дозволу на будівництво спірних об'єктів, не надано доказів надання йому земельної ділянки, під будівництво спірного майна. Те що, спірне майно є самочинним будівництвом підтверджується також судовими рішеннями у цивільній справі № 209/2279/21.
Доводи заявника апеляційної скарги щодо не встановлення рішеннями по справі № 209/2279/21 обставин самовільного будівництва об'єктів, які знаходяться на земельній ділянці міської ради, не відповідають змісту цих рішень.
Так, як вбачається зі змісту рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинськ від 06.03.2023 по справі № 209/2279/21 судом встановлено наступне:
“Докази позивача не підтверджують доведеність обставин, на які посилається останній, та є не достовірними, оскільки, згідно Акту відділу самоврядного контролю від 21.01.2022 «Фактично на момент візуального обстеження, на земельній ділянці площею 0,0897 га (договір оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11957), за адресою: АДРЕСА_1 , в межах земельної ділянки, відповідно до план-схеми земельної ділянки, розміщено одноповерхову будівлю з червоної цегли (А-1, а-1, а-1 у технічному паспорті на міні-ринок "Дніпробуд", виготовлений ОКП «Дніпродзержинське БТІ» від 02.03.2004 №156), металеві тимчасові споруди та бетонні конструкції (прилавки). Кількість, розміри та розташування металевих об'єктів не відповідає кількості, розмірам та розташуванню об'єктів, зазначених у технічному паспорті БТІ та є тимчасовими спорудами.
Земельна ділянка площею 0,0014 га (договір оренди земельної білянки від 25.10.2011 №11955) вільна від будь-яких будівель та споруд.
Будівля з червоної цегли (В-1 у технічному паспорті на міні-ринок "Дніпробуд. виготовлений ОКП «Дніпродзержинське БТІ» від 02.03.2004 №156) розміщена за межами земельної ділянки площею 0,0014 га, наданої у користування ТОВ культурний центр «АССОЛЬ» відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955.
Документи на користування земельними ділянками площами 0,0897 га та 0,0014 га за адресою: вулиця Квітів, 9а, м. Кам'янське, Дніпропетровська область не оформлені, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.»
Отже, право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб.
Належних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що таке майно є власністю позивача, останнім до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.
Позивачем не надано жодних доказів наявності у останнього права власності на вказане майно."
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.06.2023 по справі № 209/2279/21 вказано таке.
“Встановлені обставини дають підстави для висновку про те, що на час вчинення всіх цих юридично значимих дій Товариством зведені будівлі, які не були прийняті в експлуатацію в 1999 році та на зведення яких позивач не отримував дозволу...
Водночас, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності набуває той, хто має речове право на землю та в розріз із даним принципом Товариством допущені порушення, які виключають можливість для визнання за ним права власності на прийняті в експлуатацію об'єкти нерухомого майна.
Ключові аргументи позивача з приводу того, що в експлуатацію прийнято не окремі об'єкти нерухомого майна що становлять Міні-ринок “Добробут” по вул. Квітів, 9а, а саме майновий комплекс, висунуті заявником в позові та апеляційній скарзі, не свідчать про автоматичне набуття ним права власності на все те майно, що було збудоване за вказаним адресом після Акту про прийняття майна в експлуатацію від 1999 року.
Суд першої інстанції встановив, що право власності на спірне майно не зареєстровано Товариством на підставі Акту про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації виданого Державною технічною комісією 06 грудня 1999 року, що, за висновками суду, не тільки не створює неспростовну юридичну презумпцію права власності такої особи, а й є безспірним підтвердженням відсутності в цієї особи права власності на все це майно.
Визначальним у даній справі є не безпосередньо вади поведінки органів, які здійснюють державну реєстрацію права, а саме встановлення обставин про самочинне будівництво Товариством майна, на яке не давався дозвіл на будівництво та яке не було прийняте в експлуатацію.”
Тож, як вбачається з вище наведених рішень суду, у Відповідача були відсутні під час розгляду справи № 209/2279/21 документи щодо права власності на об'єкти, на які останній намагався визнати право власності. Аналогічна ситуація була і під час розгляду справи № 904/3170/23.
Звідси, з обставин встановлених судом по справі № 209/2279/21 та зі змісту ст. 376 ЦК України вбачається, що відповідач збудував на земельній ділянці міської ради певні об'єкти, на які у останнього відсутні відповідні дозвільні документи та земельна ділянка не відводилася останньому під таку забудову, тож, з даного і вбачається, що спірні об'єкти є самочинним будівництвом. Тобто, судами по справам № 209/2279/21 та №12/10-09 вірно встановлено обставини щодо відсутності у відповідача будь-яких документів щодо збудованих об'єктів на земельній ділянці міської ради, яка на те не виділялася, а тому при встановленні вище наведених обставин, додаткового встановлення судовими рішеннями самовільної забудови не вимагається, це слідує з норм законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставина щодо самочинного будівництва відповідачем спірного майна не підлягає доказуванню в цій справі.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Всі землі в межах міста Кам'янського належать територіальній громаді міста.
Згідно ч.1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Згідно ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статей 10, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради представляють інтереси територіальної громади.
Згідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно приписів ст. 20 Закону України «Про охорону земель», сільські, селищні, міські районні та обласні ради здійснюють самоврядний контроль за використанням та охороною земель.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України).
Статтями 328, 329 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26-32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як визначено ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації
При цьому, виключно власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяє будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Водночас встановлено, що спірний об'єкт самочинного будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети, його не прийнято до експлуатації, а тому він є нествореним в розумінні ст.331 ЦК, що виключає можливість реєстрації права власності на спірне майно, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах від 29.03.2018 у справі № 909/935/15, від 19.03.2018 у справі № 2-4435/2008.
Право власності або користування землею набувається та реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.13, 14), Земельного кодексу України (ст.ст.78, 92, 93, 102-1, 116, 118, 119, 123, 125, 126) та інших Законів України.
Положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України визначено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Законом України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки та зазначено, що це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без статті 212 Земельного кодексу України, відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Закон України «Про благоустрій населених пунктів» є спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
За визначенням ст.1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Крім того, згідно із ч.2 ст.48 Закону України «Про охорону земель» розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Вибір земельної ділянки для розміщення магазину повинно відбуватись ще в процесі планування забудови певної території.
Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами і полягає у розробленні та затверджені генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
При цьому, при плануванні та забудови територій повинно бути забезпечено врахування думки громадськості (громадських інтересів) (ст.5 ЗУ «Про основи містобудування»).
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлює, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Тож, з вище наведених норм законодавства вбачається, що позивач, як орган місцевого самоврядування, в силу приписів закону, як власник земель міста Кам'янське, має право звертатися до суду з відповідними позовними заявами в інтересах територіальної громади та без винесення відповідного рішення міської ради.
Щодо відмови у задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та судової оціночно-будівельної експертизи.
16.10.2023 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення експертизи, в якій останній зазначив, що не погоджується із твердженнями, наведеними Кам'янською міською радою Дніпропетровської області у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, а саме проте що :
- самочинне будівництво тимчасових споруд на міні-ринку «Дніпробуд» по вул. Квітів, 9а, відбулося за відсутності права користування земельною ділянкою, отримання та затвердження в установленому порядку проектної документації на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту,
- відповідно до даних, спірне майно не має фундаменту, що робить можливим їх вільне переміщення без знецінення та зміни призначення.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) доходить до висновку, що для спростування або підтвердження вищенаведених фактів, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, а тому просить призначити по справі № 904/3170/23 судову будівельно-технічну експертизу та судову оціночно-будівельно експертизу.
На вирішення судової будівельно-технічної експертизи просив поставити наступні питання:
- Чи відповідають межі фактичного користування земельними ділянками, площею 0,0014 га, та 0,0897 га, розташованими за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, з визначенням місць розташування на цих земельних ділянках прийнятих експлуатацію основних будівель та місць розміщення тимчасових споруд, що входять до складу міні- ринка «Дніпробуд» по вул. Квітів, 9А, та їх відповідності межам земельної ділянки площею 0,0014 га, розташованої за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське для розміщення міні-ринку «Дніпробуд» за договором оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11955, та межам земельної ділянки площею 0,0897 га, розташованої за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське для розміщення міні-ринку «Дніпробуд» за договором оренди земельної ділянки від 25.10.2011 №11957?
- Чи мають фундамент основні будівлі та тимчасові споруди, що входять до складу міні-ринка «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське?
- Чи можливе вільне переміщення основних будівель та тимчасових споруд, що входять до складу міні-ринка «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., без їх знецінення та зміни призначення?
- Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконано на об'єкті?
- Чи є об'єкт (результат виконання робіт) нерухомим майном?
На вирішення судової оціночно-будівельної експертизи поставити наступне питання:
- Яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна: міні-ринка «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9А, м.Кам'янське, Дніпропетровська обл.?
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 у справі №917/1196/19.
Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, що призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
З огляду на те, що провадження по справі було відкрито ще 26.06.2023, відповідач мав достатньо часу для подання до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, якщо у відповідача викликало сумніви подані докази позивача.
Крім того, підготовче провадження на момент подачі клопотання до суду першої інстанції тривало вже 5 місяців, натомість відповідачем клопотання про призначення експертизи заявлено лише 16.10.2023, через що суд прийшов до слушного висновку, що задоволення такого клопотання призведе до затягування розгляду справи.
До того ж, питання, які відповідач пропонував поставити на розгляд експерта не стосуються предмету спору в тому сенсі, що для вирішення спору судом не будуть встановлюватися ті обставини, які можливо встановити у разі проведення експертизи, оскільки такі обставини не входять до предмету доказування.
Крім того, до суду апеляційної інстанції 12.02.2024 надійшло клопотання Відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. На вирішення експерта поставлено три питання, які стосуються меж земельних ділянок та характеристик споруд на цих ділянках, а також поставлено питання щодо оцінки об'єктів, які знаходяться на земельних ділянках.
По першому питанню: чи є основні будівлі, що входять до складу міні-ринка «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів,9А, капітальними спорудами, збудованими та прийнятими в експлуатацію в 1999 році?
Вирішення даного питання жодним чином не впливає на розгляд справи, оскільки питання щодо капітальності споруд і введення в експлуатацію, досліджувалось судами в інших справах (справа №209/227921), де вже є встановлені судом факти, та які були досліджені судом у цій справі і надана належна оцінка доказам.
Отже, проведення експертизи при наявності встановлених судом фактів, змінити або встановити інші факти, ніж існуючи та встановлені судом. Більш того, Відповідач по справі №209/2279/21 для дослідження доказів і фактів надавав документи, та просив суд визнати право власності, у якому йому було відмовлено.
По другому питанню: чи потребують розміщені тимчасові споруди, що входять до складу міні-ринка «Дніпробуд» по вул. Квітів, 9А, отримання та затвердження в установленому порядку проєктної документації на будівництво та прийняття їх в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту?
Вирішення даного питання не може вплинути на розгляд даної справи, оскільки сама констатація експертом на необхідність чи ні введення ТС в експлуатацію, не може само по собі змінити статус даних споруд, а саме самовільно збудованих (зведених). Тобто, оскільки сам факт самовільно збудованих споруд, які знаходяться на міні-ринку “Дніпробуд”, встановлено рішеннями суду, експертиза жодним чином не зможе своїм експертним висновком змінити такий статус самовільно збудованих споруд.
По третьому питанню: чи є об'єкт міні-ринок «Дніпробуд» за адресою: вул. Квітів, 9А, м. Кам'янське, нерухомим майном?
Якщо навіть експерт і надасть відповідь, що якийсь об'єкт/об'єкти міні-ринку “Дніпробуд” є нерухомим майном, це знову ж таки не є спростуванням тієї обставини, що цей об'єкт/об'єкти побудовані не самовільно.
Колегія суддів зауважує, що якщо взяти в цілому всі питання, які ставить Відповідач на вирішення експертної установи, вирішення цих питань не буде сприяти розгляду справи та не спростуванню тих обставин, які покладені в основу позовної заяви. Отже, відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, оскільки предметом позову не є встановлення факту того, чи є ті чи інші об'єкти нерухомості капітальними спорудами та /або тимчасовими спорудами, і чи є необхідність введення їх в експлуатацію, а предметом справи є сам факт порушення права Позивача, шляхом самовільно збудованих споруд на земельній ділянці комунальної власності.
Проведення даної експертизи лише буде сприяти затягуванню судового процесу, а тому у задоволенні клопотання про проведення експертизи слід відмовити.
До того ж, усі обставини справи, які входять до предмету доказування в цій справі, можуть бути встановлені судом самостійно.
З огляду на викладене господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та судової оціночно-будівельної експертизи. Відсутні також й підстави для призначення судової будівельно-технічної експертизи у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна відбулося за відсутності права користування земельною ділянкою, отримання та затвердження у встановленому законодавством порядку проектної документації на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту чим грубо порушені права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права.
Порушення інтересів Кам'янської міської ради полягають в тому, що самочинно збудовані тимчасові споруди, порушують інтереси власника земельної ділянки Кам'янської міської ради щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під самочинним збудованим нерухомим майном та інтереси Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам'янської міської ради, як органу контролю, який уповноважений на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
З огляду на викладене господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог.
Позивач за зустрічним позовом просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" право власності на нерухоме майно - міні-ринок “Дніпробуд” за адресою: вул. Квітів, 9-Г, м. Кам'янське, Кам'янська територіальна громада, Кам'янський район, Дніпропетровська область.
29.08.2023 відповідачем за зустрічним позовом подано клопотання про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову з посиланням на п.3, ч.1, ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Проаналізувавши судові рішення у справі №209/2279/21, колегія суддів зазначає таке.
У справі №209/2279/21, як і в цій справі, сторонами є Товариство з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" (позивач за зустрічним позовом) та Кам'янська міська рада Дніпропетровської області (відповідач за зустрічним позовом). Тобто, сторони ті самі.
Предметом спору у справі №209/2279/21 було визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - міні-ринок “Дніпробуд”, загальною площею 308,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Квітів, 9-а.
Предметом спору у цій справі також є вимога про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - міні-ринок “Дніпробуд” за адресою: вул. Квітів, 9-Г, м. Кам'янське.
Наказом №36 “А” від 29.08.2022 Управління містобудування та архітектури наказано змінити адресу міні - ринку “Дніпробуд” по вул. Квітів 9А на адресу вул. Квітів 9Г.
В подальшому, Наказ №36 “А” від 29.08.2022 скасовано наказом Управління містобудування та архітектури №40 “А” від 08.09.2022.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №160/3417/23 суд визнав протиправним та скасував наказ Управління містобудування та архітектури Кам'янської міської ради від 08.09.2022 №40 «А» «Про скасування адреси нерухомого майна вул. Квітів, 9-Г, м. Кам'янське, Кам'янська територіальна громада, Кам'янський район, Дніпропетровська область, затвердженої наказом Управління містобудування та архітектури Кам'янської міської ради від 29.08.2022 №36 «А».
Доводи заявника апеляційної скарги, у яких він посилається на справу №160/3417/23, є безпідставними, оскільки скасування наказів Управління містобудування та архітектури Кам'янської міської ради щодо присвоєння адреси, жодним чином не впливає на предмет спору по даній справі.
У справі №160/3417/23 судом досліджувалася законність дій третьої особи щодо винесення наказів про присвоєння та анулювання адреси та не встановлювалися жодні обставини, які б впливали на вирішення даної справи.
Колегія суддів констатує, що предметом позову як у справі №209/2279/21, так і у даній справі було визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - міні-ринок “Дніпробуд”. Присвоєння цьому об'єкту нерухомого майна іншої поштової адреси або скасування раніш присвоєної адреси не змінює сам об'єкт нерухомого майна, його характеристики та підстави набуття права власності.
Відтак, предмет спору у справі №209/2279/21 та цій справі є однаковим, а посилання апелянта на справу № 160/3417/23 є недоречними та такими, що не заслуговують на увагу.
Також з рішення суду у справі №209/2279/21 вбачається, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ті ж обставини, та наводить ті самі підстави позову, що й в цій справі.
Відтак, господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом та закрив провадження у справі №904/3170/23 за зустрічними позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" до Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Доводи апелянта про те, що у підготовчому засіданні, суд порушив процесуально-правові норми частини 1 статті 185 Господарського процесуального кодексу України: не розглянув подану 14.09.2023 Позивачем за зустрічним позовом до суду заяву про уточнення позовних вимог зустрічної позовної заяви та не постановив ухвалу про процесуальні дії у справі, які необхідно вчини ти до закінчення підготовчого провадження до початку судового розгляду справи по суті, спростовуються матеріалами справи, оскільки у описовій частині оскаржуваного рішення адресу спірного об'єкту нерухомого майна (вул. Квітів,9-Г, м. Кам'янське) судом зазначено у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог зустрічної позовної заяви.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 у справі № 904/3170/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 у справі №904/3170/23 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю культурний центр "АССОЛЬ" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.04.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков