Справа № 547/4/24 Номер провадження 33/814/595/24Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
15 квітня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника - адвоката Черниша Є.А.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Черниша Євгенія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року,
Постановою судді Семенівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 25.12.2023, о 14:25 год. в смт. Семенівка по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку на слизькій ділянці дороги, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження зі збитками, чим порушив вимоги п.п. 11.3, 11.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Також 25.12.2023, о 14:25 год. в смт. Семенівка по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосування приладу Драгер Алкотест 6810. Результат позитивний - 1,73%. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративних правопорушень за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує на недотримання працівниками поліції процедури огляду водія на стан сп'яніння, зважаючи на той факт, що сталася ДТП з участю потерпілих, а отже огляд на стан сп'яніння мав проводитися саме в медичному закладі.
Ставить під сумнів результати проведеного огляду зважаючи на не встановлення особи в формі поліцейського.
Також звертає увагу, що ОСОБА_1 після проходження огляду не погодився з результатом приладу, а отже мав бути доставлений до лікарняного закладу.
Вважає, що сам факт проходження огляду з результатом 1,73% не є безумовною підставою для притягнення до відповідальності, оскільки вказані результати не були внесені до акту огляду та останній взагалі не складався.
Заперечує доведення вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та стверджує, що суд дійшов помилкового висновку про наявність в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки встановити причинний зв'язок між його діями та наслідками у вигляді зіткнення двох транспортних засобів без експертного дослідження не представляється можливим.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заслухавши думку захисника особи, яка притягується до відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення ААД №282665 від 25.12.2023 за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,
схема ДТП, пояснення учасників пригоди,
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №282662 від 25.12.2023 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння,
роздруківка з алкотестеру Драгер тест №1559 з позитивним результатом 1,73%,
відеозаписи з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєних правопорушень та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п. 11.3 ПДР на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Пунктом 11.4 ПДР визначено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
З пояснень водія ОСОБА_3 вбачається, що 25.12.2023 він їхав близько 14:30 год. на автомобілі Chevrolet Cruze по вул. Шевченка. Йому на зустріч з вул. Курченка виїхав автомобіль, після чого він почав гальмувати. Ще у зв'язку з близьким розташуванням вищевказаного автомобіля сталося ДТП, при цьому швидкість його авто була не більше 30 км/год.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , останній 25.12.2023 вживав спиртні напої, а близько 14: 20 год. на своєму автомобілі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , розпочав рух, виїхавши на вул. Шевченка та здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Cruze. Де був автомобіль Chevrolet Cruze йому невідомо, оскільки він перебував в п'яному стані, тому не переконався в виїзді на проїжджу частину.
З відеозапису з місця події та схеми місця ДТП вбачається, що зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля Chevrolet Cruze, який уникаючи зіткнення з автомобілем Volkswagen Golf, зїхав вліво, а автомобіль Volkswagen Golf розвернуло в напрямку руху автомобіля Chevrolet Cruze
Факт скоєння ДТП та вина водія ОСОБА_1 доводиться схемою ДТП, поясненнями учасників пригоди, відеозаписами з бодікамер працівників поліції з місця ДТП.
В апеляційній скарзі захисником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про призначення інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи, з метою з'ясування всіх обставин по справі, оскільки на думку захисника неможливо встановити хто саме виїхав на смугу зустрічного руху та в чиїх діях мається невідповідність ПДР, що призвело до зіткнення автомобілів.
Розглянувши доводи клопотання про призначення вищевказаної експертизи, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що аналогічне клопотання було заявлено під час розгляду справи в місцевому суді та обґрунтовано відмовлено в проведенні судово-автотехнічної експертизи з огляду на її недоцільність, оскільки працівниками поліції було достовірно встановлено причини та обставини скоєного ДТП, які знайшли своє підтвердження в суді.
Під час розгляду апеляційної скарги захисником не надано будь-яких нових фактів чи доказів, які-б доводили необхідність в проведенні вищевказаної експертизи та могли бути використані судом для встановлення будь-яких інших фактичних даних, відмінних від тих, які вже маються в матеріалах справи.
При цьому, для з'ясування фактичних обставин по справі та надання правової оцінки діям учасників пригоди в даном випадку спеціальні знання в області автомеханічних знань не потрібні.
За нормативним визначенням ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи відеозаписів, наряд поліції прибув на виклик на місце скоєння ДТП.
При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , останній не заперечував вживання алкогольних напоїв, та на питання поліцейського «Що вживали?», відповів «алкоголь» (14:38 год.).
На пропозицію пройти огляд на місці зупинки погодився та після продуття алкотестеру, результат виявився позитивним - 1,73%, що більш ніж в 8 разів перевищує допустиму норму, встановлену законодавством.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції Інструкції, а саме проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП, замість направлення ОСОБА_1 до медичного закладу з огляду на наявність травмованих осіб, не беруться судом до уваги.
Так, дійсно норми п. 8 розділу І інструкції передбачають проведення огляду обов'язково в медичному закладі в разі наявності травмованих осіб.
Разом з тим, на час приїзду поліцейських була відсутня інформацію про травмованих, і лише після проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, пасажир іншого авто ОСОБА_4 поскаржилася на головний біль. При цьому підстав вважати, що остання отримала внаслідок ДТП травми чи інші тілесні ушкодження - по справі не має.
Не було надано з цього приводу доказів і під час апеляційного перегляду, а відтак твердження апелянта про необхідність проведення огляду водія в закладі охороно здоров'я - не ґрунтується на законі та відхиляються апеляційним судом.
Також не заслуговують на увагу посилання захисту на не проінформованість ОСОБА_1 про використання під час проведення огляду на стан сп'яніння спеціального технічного засобу, оскільки поліцейський в присутності водія розпакував мундштук, вставив його в прилад та пояснив необхідність його продуття, а після проходження ознайомив з результатом огляду - 1,73%, що зафіксовано на службову відеокамеру.
Доводи апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 проводила невстановлена особа в поліцейській формі - відхиляються апеляційним судом, оскільки проведення огляду водія на стан сп'яніння, оформлення ДТП, складання відповідних протоколів здійснено різними працівниками поліції, які як члени одного патрульного екіпажу виїхали на місце дорожньої пригоди, а згодом як уповноважені особи, згідно своїх службових та посадових обов'язків, здійснювали оформлення ДПТ та проводили огляд водія.
Вказівка в апеляційній скарзі про те, що водій ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, а отже мав бути доставлений для проведення огляду до медичного закладу, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки дійсно одразу ОСОБА_1 не погодився з результатом (14:42 год.), але в подальшому сказав «Да, возможно»» (14:43 год.), після чого йде млява, ні чітка розмова водія та повідомлення працівника поліції про складання протоколу за ст. 130 КУпАП.
При цьому, самі записи з бодікамери доводять наявні візуальні ознаки перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, такі як - хитання зі сторони в сторону, порушення координації рухів, млява мови.
Сама по собі відсутність в справі складеного поліцейськими акту огляду водія на стан сп'яніння не спростовує факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, що доводиться зібраними по справі доказами в їх сукупності, яким суд першої інстанції дав вірну правову оцінку.
Не заслуговує на увагу твердження щодо відсутності зафіксованого на бодікамеру написання пояснень ОСОБА_1 , оскільки надання пояснень та їх оформлення працівниками поліції під фіксацію технічними засобами взагалі не передбачено чинним законодавством, на відміну від обов'язкової фіксації технічними засобами проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Черниша Євгенія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна