Справа № 761/869/24
Провадження № 2/761/5040/2024
03 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі:
представника відповідача: Тереза Ю.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
09.01.2024 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату (премію) за лютий-листопад 2023 року у розмірі 352 687,70 грн.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що в період лютий-листопад 2023 року позивачу частково виплачувалась заробітна плата, зокрема, не виплачувались премії. А тому для захисту порушених прав позивач звернувся до суду з цим позовом.
25.01.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в яких представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Представник зазначає, що після поновлення на посаді позивач не проходив перевірку знань та йому не оформлювався доступ до самостійної роботи (вказаний факт не оспорюється позивачем). Так як позивач не пройшов чергову перевірку знань, та як наслідок не отримав допуск до самостійної роботи, яка є обов'язковою умовою для нарахування і виплати премії, такі премії не виплачувались.
12.02.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві.
22.02.2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник наполягає на відмові в задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.
В судовому засіданні, яке відбулось 04.03.2024 року позивач вимоги позову підтримав та просив його задовольнити. В судове засідання яке відбулось 03.04.2024 року позивач не з'явився, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала та просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Враховуючи що суд вислухав вступне слово позивача, позивач не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання, представник відповідача наполягала на продовженні слухання справи у відсутність позивача, на підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність позивача.
Вислухавши сторони, врахувавши їх процесуальні заяви, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наспуних підстав.
Частина 1 статті 94 КЗпП України визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частини 2 та 3 статті 97 КЗпП України передбачає, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом, на підставі наказу №216-к від 21.02.2023 року позивача було поновлено на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з 24.03.2021 року.
Наказом №1361-к від 21.11.2023 року позивача звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України 22.11.2023 року.
Як вбачається з витягів із наказів № 169-ОП від 27.04.2023 року, №175-ОП від 26.05.2023 року, №178-ОП від 27.06.2023 року, №180-ОП від 27.7.2023 року, №186-ОП від 30.08.2023 року, №192-ОП від 03.10.2023 року, №197-ОП від 31.10.2023 року, №202-ОП від 04.12.2023 року, №207-ОП від 28.12.2023 року на підставі п.2.9 Положення про премію, ОСОБА_2 - заступнику виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2023 року, не нараховувалась та не виплачувалась премія за фактично відпрацьований час на займаній посаді, як працівнику, що не має допуск до самостійної роботи.
Позивач в даному провадженні не оскаржував зазначених наказів та не надав суду доказів, що він оскаржував їх.
Пунктом 2.13 Положення про преміювання працівників Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що затверджений 15.02.2023 року, передбачено, що рішення про позбавлення працівника премії приймається: для Дирекції - президентом Компанії, для відокремленого підрозділу Компанії - його керівником за погодженням з відповідною профспілковою організацією.
Як передбачено пунктами 4.2, 4.3, 4.4 Положення про преміювання, виплата премії здійснюється на підставі відповідного наказу.
Діюче законодавство не надає право суду втручатись в діяльність підприємства та фактично перебирати на себе повноваження керівника підприємства, який має право приймати рішення про виплату премії. А тому, оскільки накази про позбавлення позивача премії не оскаржувались, до компетенції суду не належить вирішення питання щодо визначення розміру премії та її виплати, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
В позові ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2024 року
Суддя: Н.Г. Притула