1-кс/754/1101/24
Справа № 754/5336/24
Іменем України
16 квітня 2024 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
15 квітня 2024 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме транспортного засобу - автомобіля марки «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2005 року випуску, зеленого кольору, з забороною відчуження, розпорядження та користування, та визначення місця його зберігання на спеціальному майдані тимчасового утримування транспортних засобів, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно клопотання слідчого, 14 квітня 2024 року приблизно о 20 год. 40 хв. водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проїзній частині Північного мосту, зі сторони пр. Романа Шухевича в напрямку пр. Степана Бандери в м.Києві, виконуючи маневр повороту праворуч до парку «Муромець», поруч е/о №12, здійснив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 , яка рухалась на велосипеді «Shimano Stevens» по велосипедній доріжці та перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «КМКЛ ШМД».
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 15 квітня 2024 року автомобіль марки «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 09 січня 2019 року.
Слідчий зазначає у клопотанні, що з метою перевірки технічного стану вказаного транспортного засобу, у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану автомобіля. Крім того, вказаний транспортний засіб відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.
Слідчий клопоче про накладення арешту на вказаний транспортний засіб з метою збереження речових доказів, посилаючись на те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до спотворення пошкоджень, які отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ремонту автомобіля, його відчуження, що в подальшому унеможливить проведення відповідних автотехнічних експертиз.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій клопотання підтримав, та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
14 квітня 2024 року під час огляду місця події на Північномі мосту, зупинка громадського транспорту «парк Муромець» зі сторони пр. Романа Шухевича в напрямку пр. С. Бандери в м. Києві слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 вилучено автомобіль марки «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено до спеціального майданчику тимчасового затримання транспортних засобів, за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 15 квітня 2024 року вилучений в ході огляду місця події автомобіль визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, подане ним в строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчим в клопотанні доведено підстави вважати, що накладення арешту на вилучений в ході огляду місця події транспортний засіб є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, вимоги, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За таких підстав клопотання слідчого підлягає задоволенню в частині накладення арешту на транспортний засіб.
Вимога слідчого щодо визначення місця зберігання транспортного засобу на спеціальному майдані тимчасового утримування транспортних засобів, що за адресою: АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягає, оскільки вирішення цього питання до повноважень слідчого судді не належить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України,
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100030000927 від 15 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286, - задовольнити частково.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів на транспортний засіб - автомобіль марки «Renault Kangoo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2005 року випуску, зеленого кольору, з забороною його відчуження, розпорядження та користування.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу слідчого судді направити слідчому для виконання, власнику майна до відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя -