79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" квітня 2024 р. Справа № 921/136/23
Головуючий (суддя-доповідач) Західного апеляційного господарського суду - Якімець Г.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» від 10 квітня 2024 року
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 березня 2024 року (підписане 28.03.2024), суддя Гевко В.Л.
у справі №921/136/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Горохівського Романа Богдановича, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль
про визнання протиправним та скасування Акту №54925 від 17.01.2023
11 квітня 2024 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 березня 2024 року у справі №921/136/23.
Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.04.2024.
Відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Разом з тим, апелянт до апеляційної скарги не долучив доказів сплати судового збору та просить суд відстрочити сплату судового збору до дати призначення розгляду у даній справі, посилаючись на введення на території України воєнного стану та неможливістю ведення нормальної господарської діяльності. Також апелянт посилається на арешт коштів, що містяться на банківських рахунках скаржника, що унеможливлює проведення оплати судового збору. Водночас, апелянт гарантує сплату судового збору до дати призначення слухання справи в апеляційній інстанції.
Розглянувши клопотання скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, з огляду на наступне:
Частиною 2 ст.123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зазначити, що відстрочення, розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати можливе лише у випадках та за наявності умов, передбачених ст.8 ЗУ «Про судовий збір». Наведений перелік підстав для вчинення судом вказаних дій є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Судом встановлено відсутність будь-якої з вищенаведених обставин, відтак, підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору в цьому випадку відсутні.
Одночасно, суд визнає помилковими посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18, оскільки наведені у вказаній постанові висновки стосуються застосування судом норм Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягають врахуванню господарським судом, який керується Господарським процесуальним кодексом України. Разом з тим, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зважаючи на наведене, подаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 березня 2024 року у справі №921/136/23, скаржник (ПрАТ «Тернопільміськгаз») повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, що встановлені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.4 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»).
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за подання в електронній формі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 березня 2024 року у справі №921/136/23 апелянт повинен сплатити судовий збір в сумі 6 441,60 грн (150% від 5 368 грн * 0,8).
Поряд з тим, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Судом встановлено, що у позивача (ФОП Горохівського Романа Богдановича) відсутній обов'язок щодо реєстрації електронного кабінету у відповідності до ч.6 ст.6 ГПК України.
Поряд з тим, скаржником не долучено до апеляційної скарги доказів направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу у справі, у відповідності до вимог ч.7 ст.42 та ст.259 ГПК України.
Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду: доказів сплати судового збору в сумі 6 441,60 грн та доказів надіслання копії апеляційної скарги позивачу у справі у відповідності до вимог ч.7 ст.42 та ст.259 ГПК України.
Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.42, 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 березня 2024 року у справі №921/136/23 залишити без руху.
2.Встановити апелянту строк (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду: доказів сплати судового збору в сумі 6 441,60 грн та доказів надіслання копії апеляційної скарги позивачу у справі у відповідності до вимог ч.7 ст.42 та ст.259 ГПК України.
3.Копію ухвали суду надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.