Справа № 369/5948/24
Провадження №1-кс/369/1279/24
16.04.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111050001038 від 07.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
09.04.2024 року до провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111050001038 від 07.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12024111050001047 від 08.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2024 року близько 18 години ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож. АДРЕСА_1 , ФОП, тверезий) керуючи мотоциклом марки "Suzuki DL1000" реєстраційний номер НОМЕР_1 (Hard) рухався автодорогою М-06 КиївЧоп в напрямку Києва, на 35 км. поблизу с. Бузува Бучанського району допустив зіткнення з автомобілем марки Volkswagen Touran реєстраціний номер НОМЕР_2 підкеруванням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (прож. АДРЕСА_2 , тверезий), який рухався в попутно напрямку в працій смузі та перед зіткнення перестроївся в ліву смугу. В результаті ДТП пасажир мотоциклу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала т/у у вигляді перелому лівої та правої ноги, перелом правої кисті. Водій мотоциклу отримав т/у у вигляді перлому ноги
Слідчим слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з метою збереження майна, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні проведено огляд місця дорожньо-транспортної події, під час якого, оглянуто автомобіль марки Volkswagen Touran реєстраціний номер НОМЕР_2 та мотоцикл Suzuki DL1000 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Hard), зафіксовано сліди й пошкодження які утворились внаслідок ДТП. В подальшому транспортні засоби було поміщено на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 автомобіль марки Volkswagen Touran реєстраціний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 мотоцикл марки Suzuki DL1000 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Hard) належить на праві власності ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 .
Автомобіль марки Volkswagen Touran реєстраціний номер НОМЕР_2 та мотоцикл марки Suzuki DL1000 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Hard) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони є об'єктами, які зберегли на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час досудового розслідування.
На підставі вище наведеного, прокурор просив слідчого суддю накласти арешт на автомобіль Volkswagen Touran реєстраціний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 , шляхом тимчасового позбавлення його власника та інших осіб права відчуження, користування та розпорядження майном.
Накласти арешт на мотоцикл Suzuki DL1000 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Hard) належить на праві власності ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , шляхом тимчасового позбавлення його власника та інших осіб права відчуження, користування та розпорядження майном.
Прокурор в поданому клопотанні зазначив, що просить слідчого суддю здійснювати розгляд клопотання у його відсутності.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050001038 від 07.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль Volkswagen Touran реєстраціний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 , шляхом тимчасового позбавлення його власника та інших осіб права відчуження, користування та розпорядження майном.
Накласти арешт на мотоцикл Suzuki DL1000 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Hard) належить на праві власності ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , шляхом тимчасового позбавлення його власника та інших осіб права відчуження, користування та розпорядження майном.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1