Справа № 285/2076/24
провадження № 2-а/0285/66/24
15 квітня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач 12.04.2024 звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 18.05.2023.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач просить поновити пропущений строк. Посилається на те, що оскаржувана постанова не була йому вручена в день винесення, а про її існування він дізнався на стадії примусового виконання. При цьому не зазначає дату отримання такої інформації.
У якості поважної причини пропуску строку оскарження постанови, позивач посилається на факт його участі у бойових діях, пов'язаних з агресією РФ проти України, на підтвердження якого надає довідку Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наданої довідки ОСОБА_1 в період з 03.09.2022 по 22.05.2023 та з 01.06.2023 по невизначений час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та перебував у Донецькій області.
Разом з тим, така інформація суперечить обставинам, викладеним у позовній заяві та доданій до неї постанові Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 по справі №285/3168/23. А саме, обставинам притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом на території м. Звягеля Житомирської області що відбулось 18.05.2023 - у період, коли він нібито перебував на території Донецької області.
За наявності доказів, які спростовують обставину, на яку посилається позивач, суд не може визнати її доведеною.
Крім того, до позовної заяви додано копію заяви адвоката Купця Л.П. про видачу копій постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Надана суду копія заяви містить запис про отримання адвокатом копій постанов 27.03.2024. Таким чином, у випадку, якщо позивач не отримав своєчасно оскаржувану постанову, строк для звернення до суду з адміністративним позовом слід рахувати починаючи з дати отримання його прредставником - 27.03.2024. За таких обставин, останнім днем строку звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі було 08.04.2024.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними підставами для поновлення пропущеного строку.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, подана заява не відповідає вимогам ч. 3 ст.161 КАС України, оскільки позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Позивач посилається на звільнення його від сплати судового збору, як учасника бойових дій.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.12 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18) та в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року в справі № 201/14098/19 (провадження № 61-16801ск21).
Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами, пов'язаними із порушенням їх прав, як учасника бойових дій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у цій справі є оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI ), норми якого є спеціальними, і він є пріоритетним відносно інших законів.
Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон №3674-VI, то саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.
Відповідно до положень ст. 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б таку позовну заяву з об'єктів оплати судовим збором.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 18.03.2020 у справі №543/775/17 встановила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Одночасно судом у зазначеній постанові зроблено висновок, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір судового збору за подання адміністративного позову в даній справі складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп.
Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення її недоліків.
На підставі викладеного і керуючись статтями 161, 169, 241, 248, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом надання квитанції про сплату судового збору або доказів на підтвердження інших підстав звільнення від його сплати.
Протягом зазначеного строку позивач також має право зазначити інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом.
Якщо позивач відповідно до цієї ухвали виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Помогаєв