Справа № 214/7119/23
2/214/115/24
Іменем України
(заочне)
16 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гончар Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/7119/23 за позовною заявою представника позивача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - Шевченко Юлії Сергіївни, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
20.09.2023 року представник позивача, ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою, в подальшому уточнивши її зміст 14.11.2023 року, в якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», суму заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 за період 01.01.2020 року по 31.07.2023 рік за спожиту послугу з постачання теплової енергії в розмірі 29 462, 05 грн., абонентське обслуговування в розмірі 163, 86 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 080, 26 грн. та 3% річних в розмірі 461, 99 грн., а всього 31 168, 16 грн.; стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Акціонерне Товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі за текстом - позивач) за специфікою своєї виробничої діяльності надає послугу з централізованого опалення/постачання теплової енергії населенню (споживачам) відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов'язань позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Хоча й договір про надання послуг з централізованого опалення за вказаною адресою між позивачем та відповідачами укладено не було, однак послуги фактично надавались, останні цими послугами користувались, а тому зобов'язані їх оплатити. Крім того, позивачем, як виконавцем послуг 01.11.2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Таким чином, з 01.11.2021 року між позивачем та відповідачами, як споживачами послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Свої зобов'язання з надання послуг з централізованого опалення позивач сумлінно виконував, однак у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань, за період з 01.01.2020 року по 31.07.2023 рік утворилась заборгованість за надані послуги в розмірі 29 462, 05 грн., на яку позивачем нараховано збитки в порядку ст. 625 ЦК України, а саме інфляційні втрати в розмірі 1 080, 26 грн., 3% річних в сумі 461, 99 грн. Крім того, заборгованість по платі за абонентське обслуговування в межах заявленого періоду складає 163, 86 грн. Оскільки відповідачі в добровільному порядку заборгованість не сплачують, у зв'язку з чим представник позивача, діючи від імені та в інтересах АТ «Криворізька теплоцентраль», вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.26-27).
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду клопотання, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавали. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавали.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, їх неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники -споживачі (індивідуальніта колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст.4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» слідує, що житлово-комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату заспожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок тастроки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , є споживачами послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира перебуває у приватній власності, власником зазначена ОСОБА_4 , на чиє ім'я оформлений особовий рахунок за № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», підписаною бухгалтером відділу по роботі зі споживачами Т. Дойбан (а.с. 5). Відповідач ОСОБА_1 , значиться зареєстрованим за вказаною адресою з 13.03.2009 року, відповідач ОСОБА_2 , значиться зареєстрованою за вказаною адресою з 01.10.1992 року, що підтверджується довідками №6051, №6059 від 26.09.2023 року, виданими Центром адміністративних послуг «Віза» Виконавчого комітету Криворізької міської ради (а.с. 15,16).
Законом України від 03 грудня 2020 року №1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01 травня 2021 року, до Закону України «Про житлово-комунальн послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка обирається виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У той же час, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
АТ «Криворізька теплоцентраль» як виконавцем послуг 01.10.2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, та постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16. Крім того, з 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем, як споживачем послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.30 типового індивідуального договору, плата за послугу постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування тапостачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Щомісяця, протягом дії опалювальних сезонів з 2020 року по 2023 рік, позивач нараховував відповідачам плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів та опалювальної площі житлового приміщення 61 кв.м., однак останні кошти за вказані послуги належним чином не сплачували, внаслідок чого станом на 31 липня 2023 рік виникла заборгованість в розмірі 29 462, 05 грн., що слідує з наданого позивачем розрахунку (а.с.6).
Крім того, нараховану з 01 листопада 2021 року плату за абонентське обслуговування, яка складає 163, 86 грн., відповідачі також не сплатили (а.с. 6).
Докази звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим в матеріалах справи відсутні.
У відповідності зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.
Крім того, застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п.3 ч.1 ст.160 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу суд встановив, що сума заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.01.2020 року по 31.07.2023 рік розрахована вірно та складає 29 462, 05 грн., платі за абонентське обслуговування в розмірі 163, 86 грн., що підтверджується доказами у матеріалах справи (а.с.6).
При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат в сумі 1 080, 26 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу в сумі 461, 99 грн. вважає вірним (а.с.6-7, зворот).
Відповідно до ст. 68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Враховуючи, що відповідно до ст.162 ЖК УРСР тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг, покладається на основного наймача приміщення, а також членів його сім'ї, які є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачем і позивачем існували фактичні договірні відносини, враховуючи доведеність заявленого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути в рівних частках з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з кожного окремо, на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» по 1342 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с. 1).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, суд, -
Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - Шевченко Юлії Сергіївни, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період 01.01.2020 року по 31.07.2023 рік за спожиту послугу з постачання теплової енергії в розмірі 29 462, 05 грн., абонентське обслуговування в розмірі 163, 86 грн., інфляційні втрати в сумі 1 080, 26 грн. та 3% річних в сумі 461, 99 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожного окремо в рівних частках, на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» по 1342 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Відомості про сторін:
позивач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», адреса: вул. Електрична, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 00130850.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній РНОКПП в ДРФОПП, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду складено та підписано 16 квітня 2024 року
Суддя Н.В. Чернова