вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22 вересня 2010 р.Справа №2а-8576/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп»
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим
про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача - Буздаков О.М.- паспорт серії НОМЕР_1, протокол від 01.07.2005 року;
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (далі відповідач) про невизнання податковою звітністю декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року; визнати податковою звітністю декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп» до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.
Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, проте не визнана останнім як податкова звітність. Такі дії, на думку позивача, є протиправними та суперечать вимогам діючого законодавства.
У судовому засіданні 26.07.2010 року представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0002031502/0 від 08.07.2010 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.; визнати податковою звітністю декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, що подана 04.06.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп» до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.09.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 22.09.2010 року не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, враховуючи думку позивача, належним чином повідомлення відповідача про час та день розгляду справи, ненадання ним клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до ст. 128 КАС України вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Позивач 14.02.2003 року зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».
Судом встановлено, що позивачем 04.06.2010 року було направлено відповідачу декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 рік (вх. № 84657), яка отримана останнім 08.06.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 796217 та опис вкладення цінного листу.
Відповідач направив позивачу повідомлення (вих. № 12737/10/15-2 від 16.06.2010 р.) про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року не визнана податковою звітністю, у зв'язку з тим, що подана декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року підписана Буздаковим О.М.,Ю підпис якого не відповідає підпису в обліковій справі платника. Позивачу рекомендовано надати декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим, оформлену у відповідності до загальних вимог.
Відповідачем 30.06.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку з питання ненадання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме не подання позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.
За результатами перевірки складений акт № 2889/15-2/23219161 від 30.06.2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002031502/0 від 08.07.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої податкової декларації (повідомлення № 12737/10/15-2 від 16.06.2010 р.) з податку на додану вартість за травень 2010 року податковою звітністю, посилався на порушення позивачем п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, якщо її не підписано відповідними посадовими особами.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон).
Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі - Рекомендації).
Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.
В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи, що згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивач подав декларацію з податку на додану вартість відповідачу у визначений законом строк.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обов'язковими реквізитами є: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період;
- назва платника податків;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;
- ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;
- місцезнаходження платника податків;
- назва ОДПС, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.
Як вже зазначалося вище, відповідно до Методичних рекомендацій, обов'язковими реквізитами є, зокрема, підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.
Судом досліджено копію поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка містить підпис керівника підприємства Буздакова О.М., що свідчить про те, що зазначена декларація не мала порушень в її заповненні.
Більш того, подана позивачем декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, містить всі передбачені Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обов'язкові реквізити.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ним декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 рік не визнана як податкова декларація з підстав, встановлених чинним законодавством.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларації за травень 2010 рік, направленої платником податків, не відобразив визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача.
В матеріалах справи відсутні докази правомірності таких дій відповідача.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не прийнявши декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року та не відобразивши в особовому рахунку платника податків відомості, визначені у його податковій звітності, діяв невмотивовано, без з'ясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у зв'язку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними.
В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи встановлено надання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість, суд вважає, що відповідач під час прийняття податкового повідомлення - рішення № 0002031502/0 від 08.07.2010 року діяв невмотивовано, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.09.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 29.09.2010р.
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Васильєва, 16) щодо неприйняття направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Червоноармійська, 10, к.4) податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0002031502/0 від 08.07.2010 року.
4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Червоноармійська, 10, к.4) відобразити в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Червоноармійська, 10, к.4) відомості викладені в декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка була надіслана 04.06.2010 року.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті енд Ті Груп» (98604, АР Крим, м. Ялта, вул. Червоноармійська, 10, к.4) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.