вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16.09.10Справа №2а-8337/10/11/0170
о 10 годині 10 хвилин
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим
про стягнення,
Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим (далі - відповідач) про стягнення 3535,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не приймаються до відшкодування витрати з виплати пенсії з інвалідності, отриманої внаслідок каліцтва чи професійного захворювання, а саме, з виплати державної адресної допомоги та витрат на її доставку, призначених на підставі Постанови КМУ №265 від 26.03.2008р.
Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справу за його відсутності, проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, суми витрат на виплату державної адресної допомоги призначеної ОСОБА_2 у сумі 3535,00грн. за період з листопада 2009р. до травня 2010р., суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи є їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період листопад 2009р. - травень 2010р. (а.с.7-14).
Так, в акті звірки за листопад 2009 р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 8886,40грн., за висновками відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає1441,01грн. (а.с.9); в акті звірки за грудень 2009р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 9248,60грн., за висновками відповідача, сума, що підлягає відшкодуванню складає 1388,15грн. (а.с.10); в акті звірки за січень 2010р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 9430,40грн., за висновками відповідача відшкодуванню підлягають витрати у сумі 1493,87грн.(а.с.12), в акті звірки за лютий 2010р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 8886,40грн., за висновками відповідача відшкодуванню підлягають витрати у сумі 1441,01грн.(а.с.8), в акті звірки за березень 2010р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 8333,91грн., за висновками відповідача відшкодуванню підлягають витрати у сумі 1333,47грн. (а.с.7), в акті звірки за квітень 2010р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 8333,91грн., за висновками відповідача відшкодуванню підлягають витрати у сумі 1333,47грн. (а.с.14), в акті звірки за травень 2010р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат в сумі 15307,79грн., за висновками відповідача відшкодуванню підлягають витрати у сумі 1333,47грн. (а.с.13).
В тому числі, за період з листопада 2009р. до травня 2010р. відповідачем не прийняти до відшкодування витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги ОСОБА_2 у сумі 3535,00грн., що також підтверджується довідками позивача (а.с.5-6)
У письмових запереченнях відповідач не заперечує проти неприйняття до відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги ОСОБА_2 у сумі 3535,00грн. за період листопад 2009р. - травень 2010р.
ОСОБА_2 отримав каліцтво на виробництві, що підтверджується актом Н1 (а.с.20), внаслідок чого йому встановлена третя група інвалідності, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК(а.с.21).
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” N1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Частиною 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” N 1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 та доплата за Постановою КМУ № 198 від 11.03.2009 р., не включається.
Отже суд дійшов висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача що адресна допомога у даному випадку включаються до основного розміру пенсії і повинні відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 N 5-4/4 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003р.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, та “державна адресна допомога до пенсії” до нього не входить.
Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковим видом доплати до пенсії. Не відноситься адресна також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійними видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 16.09.2010р. У повному обсязі постанова складена та підписана 20.09.2010р.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.