Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/541/23
Провадження № 6/499/5/24
Іменем України
15 квітня 2024 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Березівського району Одеської області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі №499/541/23, -
24.05.2023 року Іванівським районним судом Одеської області було винесено судовий наказ по справі 499/541/23, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 7390,60 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 268,40 грн.
16.10.2023 року, на підставі заяви ОСОБА_1 , ухвалою суду вищезазначений судовий наказ було скасовано.
Заявницею було подано заяву про поворот виконання судового наказу №499/541/23.
В подальшому від ОСОБА_1 надійшли уточнення до позовної заяви, в яких заявниця змінила позовні вимоги та просила у порядку повороту виконання судового наказу Іванівського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року по справі № 499/541/23 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2760,00 грн.
Процесуальним законодавством визначено, що вимоги про поворот виконання можуть стосуватись лише грошових коштів, які були отримані стягувачем.
Як вказувалось в запереченнях проти заяви про поворот виконання судового наказу від 22.12.2023 року, на рахунок Іванівської дільниці TOB «ООЕК» надійшла сума в розмірі 2 274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 40 копійок, стягнена з ОСОБА_1 за рішенням суду №499/541/23, що підтверджується банківською випискою від 15.09.2023 року.
Цей факт підтверджується також листом Приватного виконавця Качурки В'ячеслава Вікторовича від 11.03.2024 р. № 19658. наданого на виконання ухвали Іванівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2024 року, з якого вбачається, що в рамках виконавчого провадження № 72576610 відносно ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було перераховано кошти в розмірі 2 274, 40 грн.
14.03.2024 року допущено поворот виконання рішення, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 40 (сорок) копійок, які були перераховані на виконання судового наказу по справі № 499/541/23.
05.04.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої заявниця просила постановити додаткове рішення з підстав недоповернутих коштів, які було неправомірно стягнуто на підставі судового наказу №499/541/23 від 24 травня 2024 року, який був скасований, в розмірі 591, 64 грн, які були не повернуті.
У судове засідання заявниця не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заяв та клопотань не надавала, про причини неявки не повідомляла.
Представник боржника ОСОБА_2 в судове засідання з'явилась, просила відмовити в прийнятті додаткового рішення. Надала суду письмові пояснення в яких зазначила, що з метою добровільного виконання ухвали суду, ТОВ «ООЕК» було сплачено на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2274,40 (дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 40 копійок) грн. Тобто, кошти, які ТОВ «ООЕК» отримало як стягувач по справі 499/541/23 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2274,40 грн., повернуто заявниці в повному обсязі.
У відповідності до ч.4ст.270ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку присутньої в судовому засіданні сторони, суд приходить до такого висновку.
Мотивувальна частина ухвали містить висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог та мотиви його прийняття.
Цивільним процесуальним законом визначено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення. Така властивість рішення суду у теорії цивільного процесу отримала назву «незмінність рішення суду». Правило про неможливість скасування або зміни судового рішення судом, який його ухвалив, гарантує стабільність судового рішення та його незмінність.
Цивільний процесуальний закон передбачає випадки, коли суд, що ухвалив судове рішення, має право з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, самостійно виправити його недоліки, пов'язані з його неповнотою, неясністю і неточністю, шляхом ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14«Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
У заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено жодної з підстав, зазначених у ст.270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення. Доводи заявниці щодо неповернення коштів, які було неправомірно стягнуто на підставі судового наказу від 24 травня 2024 року, який був скасований, в розмірі 591, 64 грн, які були не повернуті, зводяться до незгоди з рішенням суду.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до процесуального закону підставою для ухвалення додаткового рішення є, зокрема, вирішення судом вимог позовної заяви або питання про судові витрати, а не незгода сторони по справі з рішенням суду.
Відтак, в даній цивільній справі відсутні підстави для висновку про те, що судом не вирішено питання стосовно будь якої позовної вимоги, а, відтак, відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі №499/541/23 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 6, 12, 10, 11, 12, 13, 182, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі №499/541/23 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ