Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/43/24
Провадження № 2/499/139/24
Іменем України
15 квітня 2024 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Іванівка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернулася до Іванівського районного суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2500 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до закінчення навчання, але не більше ніж до 07 січня 2029 року.
В обґрунтування позову зазначено, що з 19 листопада 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Іванівського районного суду Одеської області від 09.10.2019 року розірваний. Від шлюбу з відповідачем є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на день звернення до суду з даним позовом виповнилося 18 років. ОСОБА_3 є здобувачкою освіти 2 курсу Факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету (IV рівень акредитації), спеціальність: 262 «Правоохоронна діяльність», освітнього рівня вищої освіти перший «Бакалаврський», контракт, денної форми навчання, приблизний термін закінчення навчання - 30 червня 2025 року. Розмір плати за навчальний рік 2022/2023 склав 19 800 грн., за 2023/2024 - 21 000 грн., оплату за проживання в гуртожитку 5 900 грн. Оплату за навчання та проживання здійснює позивач особисто, відповідач у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на підтримку дитини в зв'язку з навчанням. Позивача та її доньки ОСОБА_4 , постійним місцем реєстрації та проживання є АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що відповідач має таку можливість, так як є працездатною здоровою особою, працює, але їй невідомо про характер його роботи (працевлаштований за трудовим договором чи за угодою) та про доходи, які отримує.
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 29 січня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання.
У судове засідання позивачка не з'явилась надала заяву про слухання справи у її відсутність на позовних вимогах наполягала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, позовні вимоги визнав частково, погодився сплачувати 50% від прожиткового мінімуму, оскільки він ніде не працює.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Дослідивши письмові матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для часткового задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 19 листопада 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Іванівського районного суду Одеської області від 09.10.2019 року розірваний, що підтверджується копією рішення суду.
Від шлюбу у сторін є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на день звернення до суду з даним позовом виповнилося 18 років, про що свідчить копія свідоцтва про народження.
Відповідно до довідки наданої Міжнародним гуманітарним університетом від 1102/12 від 21.12.23 ОСОБА_3 є здобувачкою освіти 2 курсу Факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету (IV рівень акредитації), спеціальність: 262 «Правоохоронна діяльність», освітнього рівня вищої освіти перший «Бакалаврський», контракт, денної форми навчання, приблизний термін закінчення навчання - 30 червня 2025 року.
Відповідно договору про надання освітніх послуг №262-067-1 кбд від 05.09.2022 р.розмір плати за навчальний рік 2022/2023 склав 19 800 грн., за 2023/2024 - 21 000 грн., оплату за проживання в гуртожитку 5 900 грн., перерахування даних коштів підтверджується відповідними квитанціями.
Зі слів позивача оплату за навчання та проживання здійснює особисто, відповідач у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на підтримку дитини в зв'язку з навчанням. Дана обставина відповідачем не оспорюється.
Позивач зазначає, що відповідач має таку можливість, так як є працездатною здоровою особою, працює, але їй невідомо про характер його роботи (працевлаштований за трудовим договором чи за угодою) та про доходи, які отримує. З заяви відповідача від 15.04.2024 року вбачається, що він ніде не працює.
Відповідно до довідки про склад сім'ї та реєстрацію №417/02-16 від 22.12.2023 р., наданої Великобуялицькою сільською радою Березівського району Одеської області,місцем реєстрації та постійного проживання позивача та її доньки ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20)
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року зазначається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом ст.141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Обов'язок утримувати дітей є рівною мipoю обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199,200,201 СК України).
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач потребує матеріальної допомоги під час навчання повнолітньої дитини.
Серед іншого, наявна заява відповідача, згідно якої ОСОБА_2 згоден сплачувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму, оскільки він ніде не працює, що свідчить про його нездатність забезпечувати матеріальну допомогу доньці у розмірі, заявленому в позовних вимогах, тобто 2500 грн. Натомість, суд вважає, що 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб не забезпечить в належній мірі утримання доньки, тож приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, аліментів в твердій грошовій сумі 1800 грн, починаючи з дати звернення до суду і до закінчення навчання.
Відповідно до довідки наданої Міжнародним гуманітарним університетом від 1102/12 від 21.12.23, Договору про надання освітніх послуг №262-067-1 кбд від 05.09.2022 р.приблизний термін закінчення навчання - 30 червня 2025 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 199, 200 СК України, ст. ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь позивача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання, тобто з 15.01.2024 року до 30.06.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ