15 квітня 2024 року № 320/14213/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неможливості включення до пільгового страхового стажу позивача проходження служби під час проведення АТО в період з 15 квітня 2015 року по 15 грудня 2015 року в потрійному розмірі та не проведення перерахунку пенсії;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 19 листопада 2018 року провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу, зарахувавши до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три період перебування в АТО з 15 квітня 2015 року по 15 грудня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 19 листопада 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV. З призначеною сумою пенсії позивач не погодився, тому у червні 2021 року звернувся до відповідача з проханням перерахувати пенсію, зарахувавши до страхового стажу один місяць служби за три місяці період перебування в антитерористичній операції з 15 квітня 2015 року по 15 грудня 2015 року. При цьому, надав відповідачу довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції. Посилається на те, що згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, що не було враховано відповідачем під час призначення пенсії.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними, та такими, що порушують його права.
09 листопада 2021 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2023 року справа №320/14213/21 передана на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду (Кочанова П.В.) від 13 листопада 2023 року прийнято справу до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В матеріалах справи наявний відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що за змістом статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, випадків зарахування часу військової служби у кратному розмірі норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV не містять.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Позивач є ветераном війни-учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 25 лютого 2016 року.
08 лютого 2019 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії, на підставі якої позивачу призначено пенсію за віком з 19 листопада 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Довідкою від 18 грудня 2015 року №2189, виданою Військовою частиною НОМЕР_4 , підтверджено безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей в період з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 «Про заробітну плату (грошове забезпечення)» №811/Ф, заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року. На всі виплати нараховано страхові внески (єдині внески).
Згідно з наявними в матеріалах справи витягами з пенсійної справи позивача (розрахунок стажу) відсутня інформація щодо включення періодів з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року до страхового стажу ОСОБА_1 , у тому числі і на пільгових умовах.
16 червня 2021 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з зарахуванням до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три період перебування в АТО з 15 квітня 2015 року по 15 грудня 2015 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23 червня 2021 №1000-0202-8/61692 за результатом розгляду звернення представника позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2015 рік відносно ОСОБА_1 відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За змістом статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, серед іншого, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, […], особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Судом встановлено, що позивачу призначена дострокова пенсія за віком, як учаснику бойових дій, з 55 років.
За правилами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно зі статтею 16 Закону №1788-ХІІ, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), […], мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII), передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. […]. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу.
Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Зарахування періоду проходження військової служби у трикратному розмірі регулюється Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення №530).
Пунктом 1.1. Положення №530 визначено, що цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, уже були предметом розгляду у Верховному Суді і у постановах від 05 червня 2018 року у справі N348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі N346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі N185/4140/17 (92-а/185/282/17) Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Судом встановлено, шо позивач приймав безпосередню участь в антитерористичній операції в період з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року, що підтверджується довідкою від 18 грудня 2015 року №2189, виданою Військовою частиною НОМЕР_4 .
За таких обставин, вищеозначений спірний період підлягає кратному зарахуванню до страхового стажу позивача, відповідач протиправно відмовив у такому зарахуванні, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення до страхового стажу позивача проходження служби під час проведення АТО в період з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року в потрійному розмірі та не проведення перерахунку пенсії, та відновленню шляхом зобов'язання відповідача з 19 листопада 2018 року провести перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу, зарахувавши до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три період перебування в АТО з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невключення до страхового стажу ОСОБА_1 проходження служби під час проведення АТО в період з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року в потрійному розмірі та непроведення перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) з 19 листопада 2018 року провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), зарахувавши до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три період перебування в АТО з 17 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року, з 30 квітня 2015 року по 27 травня 2015 року, з 19 червня 2015 року по 23 червня 2015 року, з 04 серпня 2015 року по 26 серпня 2015 року, з 06 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, з 20 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2015 року, з 05 листопада 2015 року по 07 грудня 2015 року та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 15 квітня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.