Справа №1-127/2010
21 жовтня 2010 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого - судді Парфененко О.Я.,
при секретарі Зубкович Н.Ф.,
з участю прокурора Кривич І.В.,
підсудної-цивільної відповідачки - ОСОБА_1,
потерпілої-цивільної позивачки - ОСОБА_2,
представника потерпілої-цивільної позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки, зареєстрованої та фактично проживаючої в АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта неповна вища, працюючої приватним підприємцем, вдови, раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
07 липня 2010 року близько 08 години на вулиці Миру, що в с. Лугове, Менського району Чернігівської області ОСОБА_1 на грунті виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2 вчинила сварку з останньою, яка в подальшому переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1 нанесла декілька ударів палицею по голові та декілька ударів ногами по тулубу потерпілої, після чого штовхнула ОСОБА_2, яка впала на землю. В наслідок цього згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, що супроводжуються синцем на правій половині грудної клітки та переломом 8-9 ребер, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я на термін більше 3-х тижнів, синців в ділянці верхньої третини правого стегна та садна верхньої губи, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
По справі потерпілою заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000 гривень.
Підсудна-цивільна відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнала частково і показала, що між нею та потерпілою-цивільною позивачкою ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки, постійно виникали конфлікти, так як ОСОБА_2 на протязі останніх років постійно ображає її та членів сім'ї. Так, 07.07.2010 року близько 08.00 год. повертаючись додому та проїжджаючи повз господарства, яке вона доглядає, побачила, що на його території пасеться корова, яка належить ОСОБА_2. Корову вигнала з подвір'я і, їдучи на велосипеді, відганяла її на пасовище. По дорозі зустріла ОСОБА_2, яка підійшовши ближче, схопила з землі палицю і кинулася на підсудну, тоді між ними виникла сутичка. Коли намагалася вихопити палицю з рук ОСОБА_2, то палкою пошкодила губу потерпілій, штовхнула останню, потерпіла впала на землю. Через деякий час від голови сільської ради с. Лугове дізналася, що в ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді перелому двох ребер та забоїн на тілі, але такі тілесні ушкодження вона не могла заподіяти потерпілій. Цивільний позов не визнала.
Потерпіла-цивільна позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що між підсудною, членами її сім'ї, та нею склалися неприязні стосунки, постійно виникали конфлікти. 07 липня 2010 року вранці, коли вона поверталася з автобусної зупинки додому помітила, що ОСОБА_1 гнала палкою її корову, їдучи на велосипеді. Під'їхавши ближче ОСОБА_1 зіскочила з велосипеду підбігла до неї і вдарила палкою по голові. Потім підсудна штовхнула її на землю. ОСОБА_1 била її один раз палкою по голові і декілька разів ногами по обличчю та в праву сторону тулуба по ребрам. Відразу після нанесення ударів по тулубу справа, відчула різкий біль. Побиття тривало близько 30 хвилин, вона ніяких ударів підсудній не наносила. Наступного дня 08.07.2010 року звернулася до правоохоронних органів та лікарні за медичною допомогою і від лікаря дізналася, що в неї перелом двох ребер з права, від стаціонарного лікування відмовилась. Цивільний позов підтримує та просить задовольнити його в повному обсязі, стягнути з підсудної -цивільної відповідачки на її користь 5000,00 грн. моральної шкоди, оскільки частину цих коштів їй потрібно витратити на лікування.
Представник потерпілої-цивільної позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що внаслідок протиправних дій підсудної ОСОБА_1 - потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості, в результаті чого у потерпілої погіршився стан здоров'я, вона потребує лікування, крім цього потерпілій спричинена моральна шкода. Вважає, що підсудну позбавляти волі не потрібно.
В судовому засіданні знайшло підтвердження те, що між підсудною та потерпілою протягом тривалого часу існує конфлікт, склалися неприязні стосунки, постійно виникають сварки, так, 07 липня 2010 року між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час судового засідання потерпіла постійно ображала підсудну, на зауваження суду не реагувала, що свідчить про імпульсивність та агресивність характеру потерпілої. Суд враховує і ту обставину, що потерпіла - ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонерка, підсудна - на 23 роки молодша за потерпілу, та приходить до висновку, що підсудна, усвідомлюючи значну фізичну перевагу над потерпілою, не уникла сварки, яка перейшла в бійку, в наслідок чого потерпілій були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що під час сутички з потерпілою, вона, відбираючи палицю, зачепила обличчя потерпілої та штовхнула останню, внаслідок чого потерпіла впала на землю.
Вина підсудної ОСОБА_1 також підтверджується й іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 08.07.2010р., відповідно з яким потерпіла-цивільна позивачка ОСОБА_2 повідомила дільничного інспектора міліції Менського РВУМВС України в Чернігівській області Петрикей О.М., що ОСОБА_1 07.07.2010р. нанесла їй тілесні ушкодження (а.с.5 );
- висновком судово-медичної експертизи № 319 від 23.07.2010 року, в якому йдеться про те, що у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, що супроводжується синцем на правій половині грудної клітки та переломами 8-9 ребер справа, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін більше 3 тижні, синця в ділянці верхньої третини правого стегна та садна верхньої губи, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Вище вказані тілесні ушкодження могли утворитися вії дії тупих предметів. не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень, що відносяться до середнього ступеня тяжкості в наслідок падіння останньої з висоти власного зросту на тверду поверхню (а.с. 21-22);
- протоколом очної ставки від 19.07.2010р., проведеної між потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомляє, що ОСОБА_1 наносила удари ногами в область голови та по різним частинам тіла та палицею в область голови. ОСОБА_1 повідомила, що ударів ногами та палицею ОСОБА_2 не наносила, лише коли відбирала палицю в ОСОБА_2 під час сутички зачепила її обличчя (а.с. 18).
- протоколом додаткової очної ставки від 08.09.2010 р., проведеної очною ставкою між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила, що сутичку і бійку розпочала ОСОБА_1 в якої в руках була палка, якою остання нанесла один удар по її голові, потім штовхнувши її на землю почала наносити удари ногою в область обличчя та в праву сторону тіла, а саме по ребрам. ОСОБА_1 повідомила, що палки в неї не було, ОСОБА_2 підняла палку з землі підходячи до неї, і остання почала сутичку. Ударів вона ОСОБА_2 не наносила ні палицею ні ногами, тільки коли відбирала палицю то зачепила обличчя, а саме губу з якої пішла кров, та штовхнула останню на землю (а.с. 54).
Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні потерпілої ОСОБА_2, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, доведена, її дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України і суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_1 за цією ж статтею.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу винної.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлені.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно за місцем проживання.
Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів призначити їй покарання у вигляді обмеження волі в межах передбачених санкцією ч.1 ст. 122 КК України та доходить висновку про можливість виправлення підсудної без відбування покарання.
Заявлений по справі позов потерпілої-цивільної позивачки ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки вмотивовуючи позовні вимоги потерпіла зазначила, що кошти їй потрібні для відшкодування матеріальних збитків, але доказів матеріальних витрат вона не може надати. Моральна шкода підлягає відшкодуванню в сумі 1500 грн., яка буде адекватною, розумною і відповідає ступеню моральних страждань потерпілої, які завдані внаслідок скоєного злочину.
Судових витрат по справі немає.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити без змін - підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням якщо вона протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
• повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
• періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень моральної шкоди.
На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд.
Суддя О.Я. Парфененко