15 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5673/24
Провадження № 33/4820/316/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Божинського Віктора Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього, на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2024 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 20 лютого 2024 року о 00:54 по вул. Проспект Миру, 111 у м. Хмельницькому, в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем "CITROEN BERLINGO", номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Божинський В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити, або змінити оскаржувану постанову, наклавши на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постанову вважає такою, що винесена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Перед початком огляду працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та не надали йому сертифікат відповідності про повірку такого, чим порушили приписи ст. 266 КУпАП та п. 5 ч. 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Огляд на стан сп'яніння та складання адміністративних матеріалів, в порушення вимог ст. 266 КУпАП та п. 6 ч. 2 Інструкції, проводилось без участі двох свідків.
Адміністративні матеріали складені із порушенням вимог КУпАП та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність працівників поліції під час виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а тому є недопустимими доказами.
Зокрема, акт огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд водія та роздруківка з приладу Drager Alcotest 7510 не містять підпису працівника поліції.
Направлення на огляд водія не містить часу його складання, дати і номеру спеціального дозволу МОЗ та Держпродспоживінспекції України на застосування спеціального технічного засобу. Крім того, у ньому вказано лише кількісний показник, без зазначення позитивна чи негативна реакція.
В акті огляду на стан сп'яніння не зазначено дати, часу та місця його складання. Копія такого не була вручена ОСОБА_1 .
Крім того, в акті огляду на стан сп'яніння та в роздруківці з приладу Drager Alcotest 7510 не правильно вказано прізвище ОСОБА_1 .
Результат огляду на стан сп'яніння відповідно до акту становить 1,23 ‰, натомість як вбачається із роздруківки концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 складає 1,25 ‰.
У протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63, 68 Конституції України.
Місцевий суд необґрунтовано прийшов до висновку про відсутність порушень процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Вказує, що місцевим судом в порушення вимог ч. 1 ст. 268 та ч. 1 ст. 271 КУпАП перед початком судового розгляду було надано на ознайомлення матеріали справи про адміністративне правопорушення, однак із матеріалами відеозаписів суд не дав можливості їм ознайомитись.
Суддя безпідставно відмовив адвокату у задоволенні його клопотання про допит як свідків дружини та сина ОСОБА_1 .
Посилається на те, що судом не вирішено питання про вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія.
Зауважує, що під час винесення постанови не в повній мірі враховано особу правопорушника, який має постійне місце проживання, одружений, утримує двох неповнолітніх дітей, жодного разу не притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, є учасником бойових дій.
В порушення вимог ст.ст. 33, 34, 35 КУпАП місцевим судом в оскаржуваній постанові не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також не зазначено обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Судом не враховано, що єдиним джерелом заробітку для ОСОБА_1 є робота водієм, а позбавлення його права керування транспортним засобом залишить без засобів існування його та членів його родини.
Поза увагою суду залишились і пом'якшуючі обставини, а саме: визнання вини, щире каяття, відсутність шкідливих наслідків, а також те, що правопорушення було вчинено під впливом душевного хвилювання та при збігу важких сімейних обставин.
У поданій апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП проголошено 22 березня 2024 року. Цього ж дня вручено її копію останньому та його захиснику. Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги було 01 квітня 2024 року (з урахуванням вихідних).
З апеляційною скаргою адвокат звернувся 01 квітня 2024 року, що підтверджується відміткою на штемпелі вхідної кореспонденції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. А тому, строк на апеляційне оскарження постанови він не пропустив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Божинського В.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 підтвердив, що у зазначених у протоколі час та місці керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. На місці зупинки транспортного засобу погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав наявність алкоголю в його організмі.
Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 406656 від 20 лютого 2024 року, згідно з якими 20 лютого 2024 року о 00 год. 54 хв. по Проспекту Миру, 111 в м. Хмельницькому водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CITROEN BERLINGO», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510 (0272), результат якого становив 1,25 ‰ (а.с. 1);
-акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у правопорушника спостерігались ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, реакція, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, результат якого позитивний, 1,23 ‰ (а.с. 2);
-роздруківки з приладу Drager Alcotest 7510 № 550 від 20 лютого 2024 року, якими підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 1,25 ‰ (а.с. 3);
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради від 20 лютого 2024 року, за якими у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, реакція, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат - 1,25 ‰ (а.с. 4);
-письмових пояснень ОСОБА_1 від 20 лютого 2024 року згідно яких він вжив невелику кількість алкоголю та ліг відпочити. Згодом вирішив перепаркувати автомобіль в безпечне місце, під час чого і був зупинений працівниками поліції (а.с. 7);
-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 7510. Продувши вказаний технічний прилад, результат тесту становив 1,25 ‰. Проти такого результату ОСОБА_1 не заперечував, від проходження огляду в медичному закладі відмовився. На запитання працівника поліції чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів ствердно (а.с. 6).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта про помилкове зазначення в акті огляду прізвища водія « ОСОБА_2 » та показника результату огляду на стан сп'яніння «1,23 ‰», то апеляційний суд визнає їх описками та погоджується із висновком місцевого суду, про те, що вказане не спростовує факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не є підставою для закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Доводи захисника про те, що працівники поліції перед початком огляду на стан сп'яніння не повідомили ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та не надали йому сертифікат відповідності про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, чим порушили вимоги ст. 266 КУпАП та п. 5 ч. 2 Інструкції апеляційний суд до уваги не бере, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається з даних відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, наявних у матеріалах справи, ОСОБА_1 було детально роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу. Вимоги щодо надання сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу правопорушник не висував, а тому підстав надати йому такі документи у працівників поліції не було.
Твердження апелянта про те, що огляд на стан сп'яніння є недійсним, оскільки сам огляд та складання адміністративних матеріалів проводилось без участі двох свідків, апеляційний суд також до уваги не бере, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису, диск із відеозаписом події наявний в матеріалах справи.
За таких обставин у поліцейських не було підстав для залучення свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Доводи захисника про те, що направлення на огляд водія не містить часу його складання, дати і номеру спеціального дозволу МОЗ та Держпродспоживінспекції України на застосування спеціального технічного засобу, а також про те, що у ньому вказано лише кількісний показник, без зазначення позитивна чи негативна реакція апеляційний суд до уваги не бере, оскільки процедура огляду на стан сп'яніння та складання даного направлення була цілком дотримана, а незначні відступи не можуть мати наслідки не притягнення особи до відповідальності. Що стосується кількісного показника, то зважаючи на те, що він становив 1,25 ‰, є зрозумілим, що реакція на стан алкогольного сп'яніння - позитивна.
Доводи адвоката про те, що акт огляду на стан сп'яніння не містить дати часу та місця його складання, на увагу апеляційного суду не заслуговують, оскільки формою акту огляду на стан сп'яніння, наведеною у Додатку 2 до Інструкції зазначення таких даних не передбачено.
Що стосується доводів захисника про те, що працівники поліції не вручили ОСОБА_1 копію акту огляду, то такі є неспроможними, оскільки як вбачається з відеозапису, наявному в матеріалах справи, останньому було вручено копію акту огляду разом із роздруківкою з приладу Drager Alcotest 7510.
Доводи адвоката про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису ОСОБА_1 у графі про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63, 68 Конституції України, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог абз. 4 п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Тобто вимогами вказаної Інструкції не передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у графі про ознайомлення із правами та обов'язками обов'язково має містити підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 406656 від 20 лютого 2024 року, такий був підписаний ОСОБА_1 особисто, жодних зауважень чи заперечень до протоколу останній не зазначав.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про відсутність порушень при проведені огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Доводи захисника про те, що місцевий суд не дав можливості йому та ОСОБА_1 ознайомитися із відеозаписами працівників поліції, а ознайомив їх лише із матеріалами справи, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 268 та ч. 1 ст. 271 КУпАП апеляційний суд до уваги не бере.
Згідно з клопотанням адвоката від 27 лютого 2024 року він просив ознайомитись із матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів даної справи, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції містяться на а.с. 6, а тому під час ознайомлення із ними ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали змогу ознайомитись із вказаним відеозаписом, однак своїм правом не скористались.
Враховуючим наведене, апеляційний суд вважає, що вимоги ч. 1 ст. 268 та ч. 1 ст. 271 КУпАП місцевим судом порушені не були.
Посилання адвоката на те, що судом безпідставно відмовлено йому у задоволенні клопотання про допит як свідків дружини та сина ОСОБА_1 , апеляційний суд до уваги не бере, оскільки судом була дотримана вимога закону про повноту розгляду справи і доказів для цього було достатньо без допиту вказаних свідків.
Що стосується доводів апелянта про неврахування місцевим судом характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, то такі спростовуються змістом мотивувальної частини постанови.
Посилання адвоката на те, що місцевим судом не вирішено питання про вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія є не спроможними, оскільки вирішення таких не відносяться до компетенції суду.
Так відповідно до п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Доводи захисника про можливість призначення стягнення лише у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 рік, не відповідають вимогам закону.
Так, порушення приписів ч. 1 ст. 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто у санкції статті конкретно визначено покарання за її порушення. Позбавлення права керування транспортним засобом є безальтернативним.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Божинського Віктора Миколайовича - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.