Справа №591/3501/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В.
Номер провадження 33/816/69/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
26 березня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/3501/23 за апеляційною скаргою захисника МУЙДІНОВА Р. М. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник МУЙДІНОВ Р. М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу правопорушення, оскільки висновки судді суду першої інстанції щодо законності зупинки ОСОБА_2 не підтверджуються матеріалами справи, відеозаписом з боді камер поліцейських, які не повідомили його підзахисному причину зупинки, ознак алкогольного сп'яніння, які б надали їм право вимоги пройти огляд на стан сп'яніння. Працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_2 процедуру проходження огляду на місці зупинки т/з, результат тестування особисто його підзахисному не показали, не роз'яснили право проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а також наслідки відмови від проходження огляду в медзакладі, враховуючи, що його підзахисний не погодився з результатом огляду на місці зупинки т/з, чинили тиск на нього з метою підписання акту огляду на стан сп'яніння, не забезпечили участі ВСП при проведенні огляду. Щодо пропущення встановленого законом строку на подання апеляційної скарги вказує на те, що зі змістом постанови ознайомився 09.06.2023, апеляційну скаргу подав 15.06.2023, а тому вважає, що строк на оскарження пропустив з поважних причин.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови, 23.04.2023 о 00:16 в м. Суми по вул. Героїв Крут ОСОБА_2 керував т/з ВАЗ 2108, н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки т/з, результати огляду 2,19‰, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Крім того, 23.04.2023 о 01:36 в м. Суми по пр. М. Лушпи поблизу б. 42 ОСОБА_2 керував т/з ВАЗ 2108, н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова та нестійка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Будучи неодноразово повідомленими про час і місце апеляційного розгляду у встановлений законом спосіб, ОСОБА_2 та його захисник Муйдінов Р. М. в судове засідання не з'явились, від захисника Муйдінова Р. М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, від ОСОБА_2 будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не суперечить вимогам КУпАП, а також не порушує право особи на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), яке «не є абсолютним і може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain); «обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи, а розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції» (рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у відсутність ОСОБА_2 , тому строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 046179 та ААД № 046649 від 23.04.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з в стані алкогольного сп'яніння та з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.9а і 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (а. с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_2 (а. с. 3);
- довідкою про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія (а. с. 5);
- роздруківкою результатів тестування «Alkotest 6820», згідно якого показники алкоголю у ОСОБА_2 23.04.2023 об 00-21 становили 2,19 проміле, який підписаний останнім (а. с. 28);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_2 пройшов огляд на місці зупинки т/з, результат 2,19 проміле, з результатом якого погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту (а. с. 29);
- відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, на яких зафіксовані обставини зупинення т/з під керуванням ОСОБА_2 23.04.2023 о 00-16 та о 01-36, який до того ж не заперечував, що керував т/з, виявлення ознак алкогольного сп'яніння, проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, результат 2,19 проміле, з яким останній погодився, а також відмови ОСОБА_2 від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, (а. с. 7, 31).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколах присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння та п. 2.9 а ПДР, відповідно якого водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
У разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду).
Питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, відповідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії т/з, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а тому доводи захисника щодо не повідомлення ОСОБА_2 виявлених у нього ознак алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу. Окрім цього, сам ОСОБА_2 за епізодом від 23.04.2023 о 00-16 не заперечував, що пив трохи пива.
Вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення були дотримані працівниками поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколів про вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.5 і 2.9а ПДР)
Доводи апеляційної скарги про відсутність обставин, які б давали поліцейському право зупинити т/з, спростовуються відеозаписами, з яких чітко убачається, що водія ОСОБА_2 зупинено працівниками поліції під час дії комендантської години, тобто ОСОБА_2 керував т/з о 00-16 під час дії комендантської години, встановленої на території Сумської області на час воєнного стану.
Відповідно ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідно Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 08.07.2020 на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документи, що підтверджують законність перебування на території України, перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи, за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постанови КМУ від 29.12.2021 № 1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Наведене узгоджується із статтями 32, 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність дій працівників поліції не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.
Не є слушними і твердження захисника з приводу того, що його підзахисному працівники поліції не роз'яснили процедуру проходження огляду на місці зупинки т/з та його подальші при не згоді з результатом огляду, оскільки працівники поліції, зупинивши ОСОБА_2 в комендантську годину, в ході спілкування повідомили йому, що виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, при цьому останній не заперечував, що пив пиво. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, на що останній погодився та пройшов такий огляд, з результатом якого 2,19 проміле погодився, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами. Пізніше, вже при складенні матеріалів справи спочатку відмовився підписувати роздруківку результатів тестування та акт огляду, але не з підстав незгоди з результатом огляду, а у зв'язку із тим, що хотів, щоб при його огляді були присутні представник ВСП, а також, щоб працівники поліції повернули вилучені в нього документи.
Суд апеляційної інстанції також критично ставиться до доводів захисника про те, що поліцейські чинили тиск на ОСОБА_2 з метою змусити його підписати акт огляду на стан сп'яніння , оскільки стверджуючи в апеляційній скарзі, що дії працівників поліції були незаконними апелянт не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС, або до правоохоронних органів вищого рівня. Крім того, з наявних у матеріалах справи відеозаписів нагрудних камер працівників поліції не убачається з боку працівників поліції тиску на останнього, зафіксовані на них події узгоджуються з даними протоколу серії ААД № 046649.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 про відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів керування т/з 23.04.2023 о 01-36 год., що виключає наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то такі не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами.
Зокрема, як убачається з відеореєстратора службового автомобілю працівників поліції, у полі його зйомки знаходиться т/з ВАЗ 2108, який рухається попереду них у попутному напрямку, який через деякий час заїжджає у арку будинку та на декілька секунд зникає з полю зору поліцейських. Під час паркування патрульного автомобіля на відео зафіксовано, що ОСОБА_2 виходить з автомобіля ВАЗ 2108, н. з. НОМЕР_1 з місця водія, а з пасажирського місця вийшла дівчина. В ході спілкування, що зафіксовано на боді камеру ОСОБА_2 не заперечував, що перепарковував т/з, оскільки до цього його було відсторонено від керування т/з і складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані обставини підтвердила на відео і пасажир ОСОБА_4 , а тому суддя суду першої інстанції цілком обгрунтовано не взяв до уваги її показання, надані в судовому засіданні.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи, відображають із достатньою повнотою обставини подій, що відбувалися 23.04.2023 о 00-16 год. та 01-36 год. та доводять поза розумним сумнівом як факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, так і проходження огляду на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного засобу та відмову останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити захиснику МУЙДІНОВУ Р. М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2023.
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2023 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника МУЙДІНОВА Р. М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов