Справа №592/8383/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/32/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
Іменем України
10 квітня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/8383/23 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2023 про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, має схильність на вчинення протиправних дій проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітніх дівчат, виражену в тому, що кримінальні правопорушення вчинені протягом значного проміжку часу - 5 років, користувався довірою учнів, існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
15.06.2023 до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим із прокурором Окружної прокуратури міста Суми, звернувся слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020200440003152 від 08.12.2020 за ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 153 КК за фактом задоволення статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану малолітньої потерпілої та вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
08.12.2020 до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК, а 30.03.2023 - відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК. 14.06.2023 ОСОБА_9 вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК.
Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, то слідчий просив застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2023 клопотання слідчого залишене без задоволення та підозрюваному ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з можливістю виходу за межі житла для здійснення постійного стороннього догляду за ОСОБА_12 та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що повідомлена ОСОБА_9 підозра є обґрунтованою, існують ризики того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення і дійшов висновку, що забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам може запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, просив застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, доводи підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК), а згідно ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК).
Розглянувши клопотання слідчого та постановивши ухвалу про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітніх осіб за ч. 2 ст. 156 КК та ч. 3 ст. 153 КК (в ред. ЗУ №2295-VI від 01.06.2010) і що даний запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігатиме спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень вчинених через значний проміжок часу, а прокурором при цьому не було доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Відповідні висновки слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином вмотивовані і ґрунтуються на вимогах КПК.
Так, при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчим суддею в повній мірі враховані всі суттєві обставини кримінального провадження як того і вимагають положення ст. 194 КПК, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК, яка підтверджується протоколами допиту малолітніх потерпілих та їх законних представників, свідків, підозрюваного, результати обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого володіння особи та аудіо, відео контролю особи, висновками судово-психіатричних експертиз, а також існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих та вчинення іншого аналогічного кримінального правопорушення, на які вказував слідчий у своєму клопотанні.
Слідчим суддею згідно ч. 1 ст. 178 КПК у повній мірі було взято до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_9 підозрюється, а також встановлене кримінальним законом покарання за ці кримінальні правопорушення, наявність міцних соціальних зв'язків, дружини, доньки, яка є особою з інвалідністю з дитинства 1 групи та потребує постійного стороннього догляду, наявність у підозрюваного захворювань, постійного місця проживання та роботи, позитивної характеристики як за місцем проживання, так і за місцем роботи, наявність подяк за участь у благодійних акціях, відсутність судимостей.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження і мотиви клопотання слідчого, колегія суддів приходить до переконання, що підозрюваний у даній конкретній ситуації в силу свого віку, психологічного розвитку, зв'язків, поведінки під час провадження тощо не має реальної можливості переховуватися від розслідування та правосуддя, що дає підставу очікувати, що цей ризик не справдиться, а однієї лише «інформації» у клопотанні слідчого про це явно недостатньо для тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі «Олександр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia), заява № 15217/07). При цьому питанню суворості покарання також не може надаватися надмірне (вирішальне) значення, оскільки потреба позбавлення волі підозрюваного не підлягає оцінюванню з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину (рішення ЄСПЛ від 01.06.2006 у справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v. Russia), заява № 7064/05), та повинна враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує застосування такого запобіжного заходу. При цьому слід враховувати характер підозрюваного, його моральні якості, наявні кошти (матеріальне становище), зв'язки з державою, у якій його переслідують за законом, і його міжнародні контакти, його заяви щодо прагнення виїхати на постійне місце проживання за кордон, наявність у нього кількох паспортів; наявність даних про те, що підозрюваний раніше ухилявся від розслідування і суду, тощо.
На користь обґрунтованості рішення слідчого судді та достатності застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту свідчить і той факт, що підозрюваний самостійно, за першою вимогою апеляційного суду та у визначений час з'явився в судове засідання для участі в розгляді вказаної вище апеляційної скарги прокурора, незважаючи на те, що в ній порушувалося питання про погіршення його процесуального становища і застосування до нього такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги прокурора про те, що жоден більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, оскільки у клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено, а під час його розгляду як в суді першої інстанції, так і при перегляді постановленого за результатами його розгляду рішення слідчого судді в апеляційному суді, не було встановлено того, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, які б про це свідчили.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про можливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього певних, визначених кримінальним процесуальним законом обов'язків (ч. 5 ст. 194 КПК), оскільки тримання під вартою для суду повинно розглядатися як винятковий захід, який ніколи не повинен бути обов'язковим і використовуватися для цілей покарання (п. 1 Рекомендації R (80) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо досудового ув'язнення).
У зв'язку з цим, ухвалу слідчого судді про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2023 відносно ОСОБА_13 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4