Справа № 947/11775/24
Провадження № 1-кс/947/5216/24
12.04.2024 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши заяву захисника - адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді,-
Під час розгляду слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_6 клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162510001520, в судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив усний відвід слідчому судді.
Будучі повідомлені про дату та місце розгляду заяви про відвід, захисники - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, посилаючись на перебування поза межами суду та неможливість явки у судове засідання.
Прокурор в судовому засіданні вважав можливим розглянути заяву про відвід без участі захисників та заперечував на задоволенні заяви про відвід, оскільки, підстави, а саме: упередженість слідчої судді у зв'язку з задоволенням нею клопотання про продовження строку досудового розслідування, на які послався захисник під час розгляду клопотання не ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України.
Підозрюваний вважав необхідним відкласти розгляд заяви про відвід, підтвердив оголошені прокурором підстави для відводу судді, які були заявлені захисником під час розгляду клопотання, та підтримав заявлений відвід слідчому судді.
Слідча суддя ОСОБА_6 пояснень, щодо заявленого відводу, не надала.
Ознайомившись з наданими матеріалами, вислухавши думки учасників, прихожу до наступного.
Відвід слідчому судді був заявлений під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, який спливає 15.04.2024 року, проте, захисники залишили приміщення суду та будучи повідомлені про час та дату розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з'явилися, за таких обставин вважаю можливим розглянути питання про відвід судді за участю прокурора та підозрюваного.
Підстави для відводу, висловлені захисником - адвокатом ОСОБА_5 , а саме: упередженість слідчої судді у зв'язку з задоволенням нею клопотання про продовження строку досудового розслідування в судовому засіданні були підтверджені підозрюваним під час розгляду заяви про відвід, в зв'язку з чим, журнал та запис відповідного судового засідання не досліджувались.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: зокрема, у випадку наявності інших обставин, які викликають сумнів в його упередженості.
Суддя, при вирішенні питання про наявність підстав для відводу іншому судді, слідчому судді, не вправі розглядати та вирішувати питання щодо законності та обґрунтованості дій судді, слідчого судді, щодо підготовки до розгляду та під час розгляду ним проваджень, щодо законності і обґрунтованості процесуальних рішень, винесених суддею, слідчим суддею, а також давати оцінку щодо наслідків таких дій.
Тобто, вирішення питань, пов'язаних з встановленням законності та обґрунтованості розгляду проваджень та винесених процесуальних рішень суддею, слідчим суддею не належать до компетенції судді місцевого суду під час розгляду питання про відвід.
Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Заявлені захисником доводи про задоволення слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування, самі по собі не можуть бути визнані підставою для відводу згідно діючого кримінального процесуального законодавства, а також такими, що викликають сумнів у неупередженості, а також зацікавленості слідчого судді в результатах кримінального провадження.
Інших доказів, які б свідчили про наявність зазначених обставин, захисником не надано.
На підставі вищевикладеного, з огляду на відсутність будь-яких об'єктивних доказів, які б свідчили про наявність в діях слідчого судді ОСОБА_6 обставин, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, приходжу до переконання, що заява про відвід з цих підстав задоволенню не підлягає.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.75 і 81 КПК України, суддя,-
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід слідчої судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 у справі №947/11775/24, по розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження № 12023162510001520 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1