Справа № 947/8035/24
Провадження № 1-кс/947/4859/24
15.04.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000195 від 02.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000195 від 02.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні прокурор з метою збереження речового доказу, проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, проведення експертних досліджень, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_3 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № СRI 1206136; мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X2» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_6 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № СRI 1206137; мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X3 Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_9 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № RIС 2009514.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду надійшла заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання сповіщався належним чином.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024162480000195 від 02.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території м. Одеси здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Так, проведеними оперативно-розшуковими заходами було встановлено, що до ймовірної організації незаконного переправлення громадян України, чоловічої статі призовного віку 18-60 років, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 року, через державний кордон України, з метою ухилення останніх від призову до військової служби в ЗСУ за грошову винагороду може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із чим, 03.04.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2024 року, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_3 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № СRI 1206136 вказаним телефоном користувався ОСОБА_4 . А також вилучено мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X2» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_6 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № СRI 1206137; мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X3 Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_9 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № RIС 2009514, вказаними телефонами користувалась дружина ОСОБА_5 .
Того ж дня, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Як вбачається з клопотання, 29.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, в копіях зокрема: протоколом обшуку, повідомленням про підозру, постановою про визнання предметів речовими доказами, протоколом про результати проведення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протоколом допиту підозрюваного;вимогою в порядку ст.. ст.. 36, 93 КПК України.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_7 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудове розслідування означеного кримінального провадження триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
Так, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 було вилучено: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X2» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_6 ,; мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X3 Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_9 , які можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв'язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 29.03.2024 року, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилучених мобільних телефонів оскільки зафіксована на них інформація може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи наявну можливість виявлення у мобільних телефонах відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також те, що ймовірні співучасники кримінального правопорушення можливо спілкувались між собою за допомогою месенджерів, встановлених на мобільному пристрої, де може зберігатися переписка між ними та електронні копії документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, можливе збереження на сім-картах номерів телефонів осіб, які можуть бути причетними до цього кримінального правопорушення, їх листування та інформацію про з'єднання, а також обставини, за яких вилучено вищевказаний технічний пристрій, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучені мобільні телефони відповідають ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки містить інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема обставин підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів та службового підроблення.
Водночас, слідчий суддя враховує застереження щодо можливості тимчасового вилучення мобільних терміналів систем зв'язку, передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України. Таке вилучення допускається виключно у випадку, якщо воно обумовлене необхідністю проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону та ноутбуку, а обов'язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про призначення експертного дослідження, вилучених речей, результатів огляду інформації, яка міститься на них, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 03.04.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000195 від 02.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно вилучене 03.04.2024 року в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_3 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № СRI 1206136;
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X2» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_6 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № СRI 1206137;
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Rocco X3 Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , із встановленою сім-картою: НОМЕР_9 , які поміщено до сейф-пакету НПУ № RIС 2009514.
Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1