Справа № 591/10982/23
Провадження № 2/591/1676/23
03 квітня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради
про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Сумитеплоенергоцентраль» СМР про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири і свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В., зареєстрований в реєстрі за №864. У позовній заяві Позивачка зазначила, що відбулося залиття її квартири, а саме був залитий санвузол та спальня. Згідно результатів обстеження та за висновком судового експерта ОСОБА_5 , яким було зроблено будівельно - технічне дослідження, встановлено, що є необхідність виконати наступні ремонтно - будівельні роботи, а саме у санвузлі слід зняти натяжну стелю на площі 6,63 м2; обробити стелю анти грибковим складом на площі 6,63 м2; установити натяжну стелю на площі 6,63 м2; демонтувати умивальник; замінити тумбу під умивальником; змонтувати умивальник; відремонтувати двірне полотно. У житловій кімнаті зняти пластиковий плінтус; зняти ламінат з підлоги; обробити підлогу анти грибковим складом на площі 15,3 м2; постелити ламінат на підлогу на площі 15,3 м2; встановити пластиковий плінтус; відремонтувати двірне полотно. Величина матеріального збитку, заподіяного в результаті залиття приміщень квартир АДРЕСА_1 , станом на серпень 2023 року, складає 29186 гривень. Причини залиття квартири АДРЕСА_1 працівниками Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» СМР не встановлені, але зазначено, що залиття трапилось у зв'язку з халатним відношенням мешканців квартири АДРЕСА_2 до санітарно - технічних приладів. В результаті заяви Позивачки до обслуговуючої організації КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР, був складений комісією відповідний акт про наслідки залиття житлового приміщення із зазначенням завданих збитків. Відповідачі доступ до своєї квартири не надали, під час складання акту були відсутні, а тому позивачка просить суд стягнути з відповідачів на її користь майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 29186 грн., також просила стягнути кошти в розмірі 3465 гривень за проведення оцінки майна про розмір матеріального збитку та судові витрати.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Мірошніченко А.В. в письмовій заяві поданій до суду просить суд слухати справу у його відсутність та відсутність позивачки. Позов підтримує повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 04 грудня 2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та було призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02 лютого 2024 року. 02 лютого 2024 року Відповідачі в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.Судовий розгляд був відкладений на 03 квітня 2024 року.
Відповідачі в судове засідання також не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідачів до суду не надійшло.
Комунальне підприємство «Сумитеплоенергоцентраль» СМР про день та час розгляду справи повідомлене належним чином. Представник третьої особи КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В., зареєстрований в реєстрі за №734, зареєстрований в реєстрі за N 864, належить позивачці ОСОБА_1 .
Судом також встановлено, що за Відповідачами згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про власника АДРЕСА_2 право власності не зареєстроване.
Проте згідно з запиту Зарічного районного суду міста Суми від 27.11.2023 року Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані у вище зазначеній квартирі.
Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.08.2023 року складеного комісією Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» СМР в складі: кошторисника Литвиненко В.М., інженера господарського відділу Василенко Е.О., слюсаря - сантехніка ОСОБА_6 , власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 обстежено квартиру АДРЕСА_1 на предмет її залиття з вище розташованою квартирою АДРЕСА_3 . На день обстеження комісією встановлено наступне: під час залиття квартири АДРЕСА_1 постраждали: санвузол - підвісна стеля 6.6.м2 та спальня - підлога, ламінат 3м2. Причини залиття згідно акту не встановлені. Висновки комісії: залиття трапилось у зв'язку з халатним відношенням мешканців кв. АДРЕСА_3 до санітарно - технічних приладів.
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження №1727 від 18.08.2023 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_5 величина матеріального збитку, заподіяного в результаті залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 за станом на серпень 2023 року складає 29186 (Двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят шість) гривень.
Вбачається, що за проведення послуги з належної оцінки позивачем ОСОБА_1 було сплачено 3465,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 17.08.2023 року.
Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Частиною 1 ст. 177 ЖК України встановлено обов'язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (із змінами та доповненнями), власник квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.
Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
З наведеного вбачається, що обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005року № 76, у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками залиття квартири позивачки було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.08.2023 року «Сумитеплоенергоцентраль» СМР , з якого вбачається, що залиття трапилось у зв'язку з халатним відношенням мешканців кв. АДРЕСА_3 , яка розташова поверхом вище, до санітарно - технічних приладів
Відтак з урахуванням вищенаведених доказів судом встановлено, що відповідачі, , внаслідок неправильної експлуатації санітарно - технічних приладів в зазначеній квартирі допустили залиття квартири АДРЕСА_1 , розташованої поверхом нижче.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких грунтуються його позовні вимоги.
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, не надали інших доказів щодо розміру спричиненою позивачу шкоди, хоча це є їх процесуальний обов'язок, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивачка зазнала матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири саме внаслідок неправомірних дій відповідачів поверхом вище, враховуючи, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири підтверджена висновком експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження № 1727 від 18.08.2023 року з метою визначення ринкової вартості та становить 29186 гривень, суд вбачає необхідним стягнути вказані грошові кошти солідарно з відповідачів на користь позивачки.
Також, з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню витрати проведення будівельно - технічного дослідження №1727 від 18.08.2023 року в сумі 3465,00 грн., що підтверджується квитанцією від 17.08.2023 року.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів в дольовому порядкуна користь позивачки судовий збір у розмірі 1073,60 грн., тобто по 357 грн. 87 коп. з кожного.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 319, 322, 383, 386, 1166,1192 ЦК України, ст. ст. 151, 177, 179 ЖК України, ст. ст. 2, 4, 11 -13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задоволити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 29186 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1073 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судових витрат та 3465 грн. витрати за проведення оцінки майна, тобто по 1512 грн. 86 коп. з кожного.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 15 квітня 2024 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО