ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2024 р. справа № 300/839/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не включення до складу його заробітної плати при обчисленні пенсії всіх видів оплати праці, які ОСОБА_1 отримав за останньою займаною посадою державної служби, і на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язати зробити розрахунки пенсії державного службовця, виходячи з заробітної плати за грудень 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області включити до складу його заробітної плати при обчисленні пенсії державного службовця всі види оплати праці, які ОСОБА_1 , отримав за останньою займаною посадою державної служби, і на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме зазначені в довідках за №02-23/48 та №022-23/49 від 17.01.2023 та призначити пенсію державного службовця відповідно до зазначених довідок з виплатою з 01.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду від 23.05.2023 у справі №300/1915/23 зобов'язано відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з виплатою пенсії в розмірі 60% заробітної плати. Однак, при переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідач не врахував довідки про заробітну плату №02-23/48, 02-23/49 від 17.01.2023. Як наслідок, розмір пенсії позивача становить - 7793,05 грн, що є вдвічі меншим, якщо враховувати вищезазначені довідки. Позивач вважає, що розмір його пенсії має становити понад 13000 грн. Зазначає, що відповідач не взяв при визначенні розміру пенсії державного службовця останній місяць заробітної плати, а саме грудень 2022 року. Крім того, позивач зазначає, що 31.08.2023 його звільнено згідно з наказом №67-к від 28.08.2023. 01.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення /перерахунок пенсії державного службовця. До заяви від 01.09.2023 позивач долучив довідку за останньою займаною посадою державної служби про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 31.08.2023 №022-23/822, видану Департаментом економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА. Однак, ГУ ПФУ в Івано-Франківські області повідомило позивача про відмову у здійсненні такого перерахунку. ОСОБА_1 вважає такі дії протиправними, адже позивач звернувся із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок №02-23/48, №022-23/49 від 17.01.2023 та №02.2-23/822 від 31.08.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, а не про перерахунок, як це зазначає відповідач у своїй відповіді. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.02.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Зокрема, у відзиві вказано, що ОСОБА_1 з 27.05.2015 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі №300/1915/23 позивача з 25.01.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Заробітна плата врахована згідно з довідками про складові заробітної плати від 17.01.2023 №02-23/48, №022-23/49, №022-23/50. Відповідно до записів №53-61 трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював у період з 19.07.2016 по 31.07.2023 та з 01.08.2023 по 31.08.2023 у Департаменті економічного розвитку промисловості та інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на посадах державної служби, тому призначена пенсія виплачувалася йому в розмірі передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 01.09.2023 (після звільнення) позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії (вид перерахунку - перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»), надавши довідки про заробітну плату №02.2-23/823, №02.2-23/822. Так, відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Законів України "Про державну службу" , "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки позивачу з 25.01.2023 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому враховано довідки про заробітну плату, додані до заяви від 25.01.2023 від 17.01.2023 №02-23/48, №022-23/49, №022-23/50, у зв'язку з цим позовні вимоги про зобов'язання перевести на пенсію за віком з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 31.08.2023 №02.2-23/823 та №02.2-23/822, є вимогою щодо перерахунку пенсії як державному службовцю, проведення якого на даний час законодавчо не передбачено. З урахуванням викладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, внаслідок чого представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 27.05.2015 отримував пенсію по інвалідності, а з 12.03.2019 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі №300/1915/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.01.2023 № 36 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди з 26.04.1977 по 18.04.1979, з 16.05.2005 по 12.09.2006, з 11.12.2009 по 13.07.2011 та перевести його з 25.01.2023 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з виплатою пенсії в розмірі 60 відсотків заробітної плати.
На виконання рішення від 23.05.2023 у справі №300/1915/2023 ОСОБА_1 з 25.01.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зокрема, відповідно до рішення УПФУ від 08.08.2023 № 926160821912 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60%, основний розмір пенсії від середнього заробітку становить 7793,05 грн, при цьому середньомісячний заробіток для обчислення становить 12988,42 грн (а.с.100-101).
Відповідно до наказу Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА від 28.08.2023 №67-к та запису №62 трудової книжки серії НОМЕР_1 позивача звільнено з 31.08.2023 за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію (а.с. 27-28).
01.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 03/1079, долучивши до заяви паспорт серії НОМЕР_2 , довідку про заробітну плату №02.2-23/823 та №02.2-23/822, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_3 , документ про місце проживання (реєстрації) особи 2022/001231315, трудову книжку серії НОМЕР_1 (а.с.10,12) та довідку №02.2-23/822 від 31.08.2023, що не заперечується відповідачем.
22.09.2023 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо здійснення перерахунку пенсії (а.с.11).
Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області листом від 18.10.2023 № 9862-9320/Ш-02/0-0900/23 повідомило позивача, що Закон України «Про державну службу» не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій. Зазначено, що перерахунок пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» здійснено на умовах та у розмірі, які було визначено рішенням суду від 23.05.2023 у справі №300/1915/23 (а.с.13).
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 1 Постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
З аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів слід дійти висновку, що після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж, а також не реалізували своє право на призначення пенсії державного службовця до 01.05.2016. Таким особам пенсія призначається з врахуванням довідок про заробітну плату, в яких заробітна плата вказується в розмірах на момент звернення за пенсією на відповідних та прирівняних посадах.
Як зазначалось судом вище, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі №300/1915/23, Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивача з 25.01.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 15.12.1993.
За приписами ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до цієї статті у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Суд наголошує, що позивача з 25.01.2023 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто позивач реалізував своє право на призначення пенсії державного службовця та, при цьому, після звільнення з роботи, має право на поновлення пенсійних виплат відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Разом з тим, суд зазначає, що підстави для задоволення позовної вимоги щодо призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 01.09.2023 відсутні.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування","Про статус народного депутата України","Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, за бажанням позивача йому може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який йому був встановлений при первинному зверненні.
Щодо позовних вимог стосовно включення до складу заробітної плати при обчисленні пенсії державного службовця всіх видів оплати праці, що зазначені в довідках від 17.01.2023 №02-23/48 та №022-23/49, зокрема, заробітної плати за грудень 2022 року, суд зазначає про таке.
Згідно з п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Суд вважає помилковими доводи позивача про те, що розмір пенсії відповідачем визначено без врахування заробітної плати за грудень 2022 року, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок із середньомісячного заробітку для обчислення пенсії у сумі 12988,42 грн (період з 01.12.2022 по 31.12.2022) (а.с.101).
З урахуванням того, що загальний процент розрахунку пенсії державного службовця від заробітку становить 60%, то основний розмір пенсії позивача має становити 7793,05 грн (12988,42*60%=7793,05 грн).
Відтак, суд виснує що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області враховано усі довідки від 17.01.2023 №022-23/48, №022-23/49, №022-23/50 при призначенні пенсії державного службовця, тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та зобов'язання зробити розрахунки пенсії державного службовця, виходячи з заробітної плати за грудень 2022 року та включити до складу заробітної плати при обчисленні пенсії державного службовця всі види оплати праці, зазначені в довідках за №02-23/48 та №022-23/49 від 17.01.2023 задоволенню не підлягають.
Щодо посилань позивача на те, що відповідачем не враховано всі види оплати праці за останньою займаною посадою державної служби, за якою нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, за довідкою від 31.08.2023 № 02.2-23/822 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), яка включає заробітну плату за серпень 2023 року. Крім того, позивачем надано довідку № 02.2-23/823 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на вересень 2023 року. Дані довідки наявні серед матеріалів справи (а.с.30-31). З огляду на це, суд зазначає про таке.
Положеннями частини 1 статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Згідно з пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ, визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю 37-1 Закону №3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою №865.
В той же час з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі постанова №1013; з 15 грудня 2015 року, але підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року) з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №№3723-ХІІ), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.
Відтак, з 01 грудня 2015 року початку застосування постанови №1013, якою пункт 4 постанови №865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом №889- VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17 та від 05 березня 2019 року у справі №226/1478/16-а.
Отже, ні Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76- VIII, яким, зокрема, ст.37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-XII викладено у новій редакції, ані ст. 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону №3723-XII, у тому числі за останньою займаною посадою державної служби з урахуванням довідки від 31.08.2023 № 02.2-23/822.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, виходячи із заявлених позовних вимог, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, внаслідок чого, у задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, відсутні. До того ж, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Гомельчук С.В.