09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 127/26881/14-ц
провадження № 61-13312св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гоменюк Микола Павлович,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Голоти Л. О., Оніщука В. В., від 31 серпня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
Короткий зміст скарги та ухвали суду першої інстанції
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у
м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гоменюка М. П., які вчинені при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/26881/14-ц, виданого 20 жовтня
2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
2. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області, у складі судді Бессараб Н. М., від 08 липня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
3. Не погодившись із цією ухвалою, 07 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
4. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 08 липня 2022 року.
5. Колегія суддів, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходила з того, що апеляційна скарга подана більш ніж через один рік з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення, а наявність обставин, передбачених частиною другої статті 358 ЦПК України, не доведена.
6. При цьому апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 не довів наявність існування обставин непереборної сили та не обґрунтував, як саме запровадження воєнного стану обумовило пропуск встановленого законом строку на апеляційне оскарження більше ніж на один рік.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить розгляд справи здійснити за його участі, ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
8. 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 31 серпня 2023 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у жовтні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження.
11. Вказує, що суд першої інстанції розглянув скаргу на дії державного виконавця з порушенням визначених ЦПК України строків, без належного повідомлення та участі боржника, який із березня 2022 року перебуває в лавах Збройних Сил України на казарменому положенні, а на момент постановлення ухвали суду першої інстанції перебував на стаціонарному лікуванні.
12. Зауважує, що апеляційний суд не дослідив та не надав оцінку доказам, наданим на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема щодо його перебування в лавах Збройних Сил України на казарменому положенні та на стаціонарному лікуванні.
13. Заявник наголошує, що перебуваючи на військовій службі та захищаючи державу від навали агресора, отримав інвалідність ІІ групи, статус ветерана Збройних Сил України та тривалий час у 2023 році проходив реабілітацію.
14. Вважає, що апеляційний суд безпідставно постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, вказавши недостовірні відомості щодо дати постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та про те, що ОСОБА_1 підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив отримання ухвали суду першої інстанції 05 серпня
2023 року.
15. Звертає увагу, зокрема на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 та ухвалі
віл 15 липня 2022 року у справі № 460/14618/21.
16. Стверджує, що апеляційний суд проігнорував рішення Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану та не врахував, що перебування заявника на казарменому положенні і одночасно на стаціонарному лікуванні унеможливлює отримання ним оскаржуваної ухвали суду першої інстанції електронною поштою.
17. Крім того, вважає, що апеляційний суд також не дослідив доводи апеляційної скарги в частині оскарження ухвали суду першої інстанції по суті вирішення спору.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
18. 18 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, серед іншого, просив відхилити клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участі та залишити касаційну скаргу без задоволення.
19. Наголошує, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
20. Вважає, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а його доводи по суті вирішення спору є необґрунтованими.
21. Просить долучити докази на підтвердження обставин, викладених у відзиві на касаційну скаргу.
22. 18 жовтня 2023 року Перший відділ державної виконавчої служби у
м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Зазначає, що ОСОБА_1 не обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Інші процесуальні звернення
23. 19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву щодо виключення з числа доказів документів, які були наданні стягувачем ОСОБА_2 до суду касаційної інстанції.
24. 24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву щодо невідповідності відзиву Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вимогам статті 395 ЦПК України і розгляду справи на підставі інших наявних в справі доказів. До заяви долучив витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 жовтня 2023 року.
25. 25 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду пояснення, в яких просить прийняти до розгляду раніше поданий ним відзив на касаційну скаргу, а заяву ОСОБА_1 від 19 жовтня 2023 року залишити без задоволення.
26. 26 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заперечення, в яких, серед іншого, просить заяву ОСОБА_1 від 24 жовтня 2023 року залишити без задоволення, а також відмовити у приєднанні до матеріалів справ витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань
від 16 жовтня 2023 року.
27. 28 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву, в якій просить у разі подання ОСОБА_1 нової медичної документації -відмовити у її долученні до матеріалів справи.
28. 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву щодо виключення пояснень та заперечень, поданих ОСОБА_2 25 та
26 жовтня 2023 року, з числа доказів.
29. 03 листопада 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заперечення, в яких, серед іншого, просить заяву ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року залишити без задоволення.
Обставини справи
30. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця. Ухвала постановлена за відсутності ОСОБА_1 , якому у червні 2022 року було направлено судову повістку-повідомлення про судове засідання, призначене на 08 липня 2022 року, на поштову адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена боржником у скарзі на дії державного виконавця та інших процесуальних документах, поданих ним до суду.
31. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2105023392317, направленого ОСОБА_1 , судову повістку-повідомлення про судове засідання, призначене на 08 липня 2022 року, повернуто до суду без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
32. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції та брав участь у її розгляді.
33. 15 липня 2022 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року направлено ОСОБА_1 на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка неодноразово зазначалась ним в адресованих суду документах. Ухвала доставлена на зазначену електронну адресу 15 липня 2022 року о 16:31:00 год.
34. 07 серпня 2023 року ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року, подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження у зв'язку з воєнним станом та рекомендаціями Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану.
35. До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив, зокрема:
- копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 43 від 02 березня 2022 року, відповідно до якого на виконання Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України № 32/321/501/13т від 24 лютого 2022 року та оголошення загальної мобілізації на всій території України з 02 березня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення підполковника запасу ОСОБА_1 на посаду начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту;
- копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 від 29 грудня 2022 року, вид пенсії: вислуга років, ІІ група, інвалідність армії;
- копію довідки МСЕК від 12 грудня 2022 року щодо встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, безтерміново;
- копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого урологічного відділення ПРЦО, відповідно до якої ОСОБА_1 поступив 27 червня
2022 року на стаціонар в плановому порядку, а 29 червня 2022 року проведено лапароскопічну радикальну нефректомію справа. Дата виписки із стаціонару - 05 липня 2022 року;
- копію довідки № 6607 військово-медичного клінічного центру, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з
09 липня 2022 року по 21 липня 2022 року. Проведено лікування: обстеження в повному обсязі.
36. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків, а саме надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали.
37. 24, 25 та 30 серпня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли до апеляційного суду заяви про відсутність недоліків апеляційної скарги, в яких він зазначав про те, що суд апеляційної інстанції помилково вказав про оскарження ухвали суду першої інстанції від 08 липня 2023 року та отримання її 05 серпня 2023 року, оскільки в апеляційній скарзі заявник вказав, що оскаржує ухвалу суду першої інстанції від 08 липня 2022 року, яку він отримав 05 серпня 2022 року за допомогою поштового зв'язку АТ «Укрпошта».
38. При цьому ОСОБА_1 наголосив, що апеляційним судом, крім зазначених в апеляційній скарзі підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, також проігноровані долучені до апеляційної скарги документи про те, що він із 02 березня 2022 року, перебуваючи в лавах Збройних Сил України та захищаючи державу Україну від навали агресора, отримав інвалідність ІІ групи і не мав можливості оскаржити ухвалу суду першої інстанції у визначений законом строк.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
40. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
41. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
42. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
43. Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
44. Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
45. За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
46. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
47. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
48. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).
49. Пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
50. За частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
51. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
52. Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
53. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
54. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові
від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц.
55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 вказала, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (пункт 47 зазначеної постанови).
56. У розглядуваній справі ухвала суду першої інстанції постановлена
08 липня 2022 року за відсутності ОСОБА_1 , який був обізнаний про розгляд справи. При цьому зазначена ухвала не містить вказівки на те, що дата складання її повного тексту є відмінною від дати її прийняття.
57. 15 липня 2022 року ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року доставлена ОСОБА_1 на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка неодноразово була ним зазначена в процесуальних документах, адресованих суду.
58. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 05 серпня 2022 року отримав зазначену ухвалу суду першої інстанції поштою.
59. З апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся 07 серпня 2023 року та просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження у зв'язку з воєнним станом та рекомендаціями Ради суддів України від 02 березня
2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану.
60. Апеляційний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення та відсутні виняткові підстави, передбачені пунктами 1, 2
частини другої статті 358 ЦПК України, для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
61. При цьому апеляційний суд, врахувавши, зокрема висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, вказав, що ОСОБА_1 не навів обґрунтування того, як саме і яким чином запровадження воєнного стану обумовило пропуск ним строку на апеляційне оскарження на понад рік.
62. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду та відхиляє посилання заявника на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
63. Стаціонарне лікування ОСОБА_1 здійснювалось в плановому порядку у період з 27 червня по 05 липня 2022 року, а потім з 09 по 21 липня 2022 року.
64. За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
65. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, у період з липня 2022 року по липень 2023 року, ОСОБА_1 брав участь у розгляді інших судових справ, зокрема у кримінальних справах
№ 127/11334/22, № 127/4899/23, цивільній справі № 145/163/19.
66. При цьому в ухвалі від 16 червня 2023 року у справі № 145/163/19 Тиврівський районний суд Вінницької області встановив, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував у Збройних Силах України з 02 березня 2022 року по 18 жовтня 2022 року. Зазначена ухвала набрала законної сили та ОСОБА_1 не оскаржувалась.
67. Таким чином наведені ОСОБА_1 у розглядуваній справі обставини, на які він посилався як підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не перешкоджали йому брати участь в інших судових провадженнях, а отже не свідчать про наявність обставин непереборної сили, які перешкоджали ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року упродовж одного року з дня складення її повного тексту.
68. З огляду на передбачені у статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає слушними доводи заяви ОСОБА_1 про неврахування додаткових доказів, які були надані ОСОБА_2 до суду касаційної інстанції, та доводи заперечень ОСОБА_2 щодо долучення до матеріалів справ витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 жовтня 2023 року, наданого ОСОБА_1 .
69. Зазначені докази надані, зокрема на підтвердження фактичних обставин щодо вирішення спору по суті та не підлягають врахуванню при перегляді в касаційному порядку ухвали Вінницького апеляційного суду
від 31 серпня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, якою не вирішувався вказаний спір по суті.
70. Предметом касаційного перегляду є правильність застосування апеляційним судом норм процесуального прав при відмові у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою учасником справи більш ніж через рік з дня складення повного тексту судового рішення.
71. З цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи як касаційної скарги, так і відзиву на касаційну скаргу, які стосуються вирішення спору по суті.
72. Колегією суддів не встановлено підстав для неврахування відзиву Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Хмельницький) та пояснень і заперечень, поданих ОСОБА_2 до Верховного Суду, як того просив ОСОБА_1 у відповідних заявах.
73. За змістом частини першої статті 401 ЦПК Українипопередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а отже відсутні правові підстави для розгляду скарги в судовому засіданні за особистої участі ОСОБА_1 , як того він просив у касаційній скарзі.
74. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
75. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
76. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 31 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников