Постанова від 12.04.2024 по справі 380/12926/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/12926/23 пров. № А/857/24880/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 380/12926/23 (головуючий суддя Кузан Р. І., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2023 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 01.05.2023 № 133850008045 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії в частині неврахування довідок № 08/26-3, 08-27-3, № 08/47-п від 30.01.2020, що враховуються при призначенні пенсії, зокрема за періоди роботи із 1987 по 1993 роки включно на підприємстві ООО Нефтяної компанії «Лукойл-Комі»; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати подані ОСОБА_1 довідки № 08/26-3, № 08-27-3, № 08/47-п від 30.01.2020 про суми заробітної плати, що враховуються при призначенні пенсії, зокрема за періоди роботи із 1987 по 1993 роки включно на підприємстві ООО Нефтяної компанії «Лукойл-Комі» при обрахунку заробітної плати для призначення пенсії з 12.04.2021.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №380/12396/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену списком № 2 з 12.04.2021, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши при цьому до його пільгового (спеціального) стажу за списком №2 період роботи з 21.08.1992 по 01.10.1993 на посаді майстра підземного ремонту свердловин в цеху капітального і підземного ремонту свердловин. Відповідач рішення суду виконав, зарахувавши стаж роботи, та призначив пенсію, проте не прийняв до уваги при призначенні пенсії довідки про заробітну плату з російської федерації та відмовив у перерахунку пенсії, що суперечить нормам чинного законодавства.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 01.05.2023 року № 133850008045 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії в частині неврахування довідок № 08/26-з, №08-27-з від 30.01.2020, що враховуються при призначенні пенсії, зокрема за періоди роботи із 1987 по 1993 роки включно на підприємстві ООО нафтової компанії «Лукойл-Комі». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідок № 08/26-3, №08-27-3 від 30.01.2020 про суми заробітної плати за періоди роботи із 1987 по 1993 роки включно на підприємстві ООО нафтової компанії «Лукойл-Комі» з 01.05.2023 та з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №380/12396/22 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ. Вказує, що позивач повторно звернувся із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки від 20.07.2022 та архівних довідок №08/26-3, №08-27-3, №08/47-п від 30.01.2020. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №133850008045 від 01.05.2023 відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату. Апелянт вказав, що заробітна плата обчислюється за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також вказав, що обов'язковою умовою для включення періоду роботи, яка виконувалась на території російської федерації, до страхового стажу є сплата внесків до Пенсійного фонду рф за цей період. Проте поданими документами не підтверджується сплата страхових внесків із заробітної плати до відповідного органу Пенсійного фонду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 380/8381/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 20.04.2021 №133850008045. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 09.05.1987 по 15.05.1989, коли позивач працював оператором по підземному ремонту свердловин 4 розряду на виробництві по добуванні нафти, газу і газового конденсату в Нафтопереробному управлінні «Усинскнефть» об'єднання «Коминефть» до пільгового стажу за списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 380/8381/21, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 12.04.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняло рішення №133850008045 від 23.12.2021 яким відмовлено у призначенні пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №380/2495/22 визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з призначенням пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 23.12.2021 №133850008045. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2021 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

На виконання вищевказаного рішення суду від 19.04.2022 у справі № 380/2495/22, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області ще раз повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 12.04.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняло рішення від 03.08.2022 № 133850008045, яким позивачу знову відмовлено у призначенні пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №380/12396/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 03.08.2022 №133850008045 ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену списком № 2 з 12.04.2021, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши при цьому до його пільгового (спеціального) стажу за списком №2 період роботи з 21.08.1992 по 01.10.1993 на посаді майстра підземного ремонту свердловин в цеху капітального і підземного ремонту свердловин.

На виконання вказаного вище рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області призначено пенсію позивачу з 12.04.2021.

27.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок № 08/26-3, №08-27-3, №08/47-п від 30.01.2020 про суми заробітної плати, що враховуються при призначенні пенсії, зокрема за періоди роботи із 1987 по 1993 роки включно на підприємстві ООО Нефтяної компанії «Лукойл-Комі».

Рішенням Відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області №133850008045 від 01.05.2023 позивачу відмовлено у такому перерахунку пенсії.

Рішення обґрунтоване тим, що оскільки позивачем не надано первинних документів, а також неможливо здійснити перевірку довідок про заробітну плату у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти держави Україна, зарахування періоду з 01.05.1987 по 28.03.1993 до заробітної плати призводить до зменшення коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_1 і відповідно до зменшення розміру його пенсії.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV).

За змістом частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Підставою для відмови у зарахуванні довідок № 08/26-3, № 08-27-3, № 08/47-п від 30.01.2020 слугувала обставина не підтвердження компетентними органами російської федерації сплати страхових внесків.

Відповідно до вимог ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 цієї Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Відповідно до п.3 ст.6 Міжнародної Угоди від 15.04.1994 «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» (дата набрання чинності для України: 22.08.1995) встановлено, що працівники користуються правами і виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування.

Згідно ст.7 цієї Угоди оподаткування трудових доходів працівників Сторони працевлаштування здійснюється в порядку і розмірах, встановлених законодавством Сторони працевлаштування.

Згідно ч.1 ст.13 Закону рф «Про трудові пенсії» (в редакції, чинній на період роботи в рф) встановлено, що при підрахунку страхового стажу періоди роботи і (або) іншої діяльності, які передбачені статтями 10 і 11 цього Федерального закону, підтверджуються документами, що видаються в установленому порядку роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами.

Отже, наведені положення вказаної Угоди передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію та її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Разом з тим, частиною 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно зі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.

Таким чином, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески

Колегія суддів враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20, де суд не досліджував питання чи нараховувались позивачу, але не сплачувались страхувальником страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску так як і обов'язок по його нарахуванню покладено саме на страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за не нарахування страхового внеску покладено також на страхувальника.

В контексті законодавства нашої держави, то за змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правовим регулюванням пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві.

Як встановлено судом, у позивача є в наявності трудова книжка серії НОМЕР_1 від 1981 року.

У ній містяться записи про роботу за періоди із 1987 по 1993 роки включно на підприємстві ООО Нефтяної компанії «Лукойл-Комі».

Вказані записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості і достовірності.

Архівними довідками № 08/26-3, № 08-27-3, № 08/47-п від 30.01.2020 підтверджується нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати за період з травня 1987 року по травень 1989 року та з травня 1989 року по березень 1993 року. При цьому, у довідці наявна примітка, що «підстава: особові рахунки по заробітній платі за 1987-1993 роки».

Крім цього в довідках зазначено, що до 01.01.1991 відбувались сплати до Фонду соціального страхування, а з 01.01.1991 до Пенсійного фонду.

Таким чином, не заслуговує на увагу покликання апелянта на відсутність доказів сплати страхових внесків за спірний період, як на підставу не врахування довідок поданих позивачем.

Відсутність інформації про сплату страхових внесків у період до 01.01.2012 пов'язана з відсутністю звітності щодо сплати таких внесків, оскільки обов'язок реєстрації в системі обов'язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та сплати за них страхових внесків виник з 01.01.2012.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що долучені позивачем довідки є належними і достатніми доказами, які підтверджують нарахування заробітної плати позивача за період з травня 1987 року по травень 1989 року та з травня 1989 року по березень 1993 року включно на підприємстві ООО Нефтяної компанії «Лукойл-Комі».

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 380/12926/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Попередній документ
118333141
Наступний документ
118333143
Інформація про рішення:
№ рішення: 118333142
№ справи: 380/12926/23
Дата рішення: 12.04.2024
Дата публікації: 15.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.07.2024)
Дата надходження: 07.06.2023
Предмет позову: про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії