ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2024 р. справа № 300/854/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати старшому матросу ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 15.03.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 15.03.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 09.03.2022 був призваний у ЗСУ на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та №69/2022 та проходив весь період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 №335 старшого матроса ОСОБА_1 , водія господарчого відділення взводу забезпечення дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.11.2023 №110-РС у запас за сімейними обставинами за п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», було виключено зі списків особового складу військової частини. Однак, при звільненні позивача з військової служби, відповідач не здійснив виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 15.03.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Представник позивача зазначає, що за вказаний період додаткова винагорода була виплачена лише частково, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача. Представник позивача вважає, що оскільки Окремим дорученням, як і рішенням (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 передбачено надання довідки керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу) про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових дія або заходах, то право позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2023, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 і скріплена печаткою військової частини. При цьому, у цій довідці зазначено підстави її видачі, зокрема, така довідка видана згідно витягів з журналів бойових дій Військової частини НОМЕР_1 №306/дск (том 1) від 14.02.2022 , №306/дск (том 2) від 27.06.2022; наказу начальника Миколаївського гарнізону №16 від 24.02.2022 року; рапорту командира роти матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, вх. №6301 від 31.05.2023 року (зареєстровано у книзі реєстрації вхідної документації інв. №40 том (1) від 25.12.2022). Зазначені в довідці документи, в силу вимог абзацу 3 пункту 3 рішення (телеграми) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 та Окремого доручення Міністра оброни України №912/3/29 від 23.06.2022 є документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів. Крім того представник позивача звертає увагу, що довідка військової частини НОМЕР_1 №724 від 13.06.2023 стала підставою для оформлення та видачі позивачу з 27.07.2023 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 . Надання позивачу статусу учасника бойових дій в період проходження ним військової служби за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 також підтверджує його право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. Відтак, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від військової частини НОМЕР_1 на адресу суду 20.02.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Відзив на позовну заяву обгрунтований тим, що згідно із наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2022 №62 та від 29.11.2023 №335 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 15.03.2022 до 29.11.2023. За зазначений період позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 100000 грн за період з 15.03.2022 до 30.04.2022, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2022 №293, витягом із додатку №1 до наказу командира військової НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2022 №293, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2022 №298 та витягом із додатку №1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.05.2022 №298. Вищезазначене є беззаперечними підставами для відмови у задоволенні позовних вимог у період з 15.03.2022 до 30.04.2022. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2022 №247 та від 27.09.2022 №258 перебував у відпустці за сімейними обставинами та з інших поважних причин з 16.09.2022 до 27.09.2022, а відтак позивач не міг брати участь в бойових діях у цей період, що виключає його право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 100000 грн з 16.09.2022 по 27.09.2022. Представник відповідача вважає, що єдиною підставою для визначення факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є оформлення відповідним чином належних документів, а саме рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Відтак, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та витребування доказів у справі №300/854/24.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів, які слугували підставою для видачі довідки від 13.06.2023 №724.
Представник позивача скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 27.02.2024. У відповіді на відзив представник позивача не погоджується із аргументами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке. Представник позивача вважає хибним те, що єдиними документами, які надають право військовослужбовцю на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі з розрахунку 100000 грн на місяць є рапорт, витяг журналу та бойовий наказ. Оскільки у пункті 3 Окремого доручення №912/з/29 передбачено можливість складання командирами військових частин довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів, тому довідка військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2023 №724 повністю відповідає вимогам Окремого доручення №912/з/29 та є документом, який є підставою для видачі довідки. Крім того, представник звертає увагу, що із долучених документів до відзиву, а саме витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 №293 від 21.05.2022 та №298 від 21.05.2022, слідує, що за кожний день за період з 15.03.2022 по 30.04.2022 несення військової служби і виконання завдань в районі бойових дій позивачу було здійснено нарахування (доплату) додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць. При цьому, починаючи з 01.05.2022 виплата додаткової винагороди продовжувалася з розрахунку 30000 грн на місяць, однак умови несення служби та виконання завдань для позивача не змінилися і залишилися ті самі. Позивач продовжував перебувати в районі бойових дій, продовжував виконувати свої обов'язки за посадою, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач скористався правом подання заперечення, яке надійшло на адресу суду 14.03.2024. Представник відповідача наполягає на тому, що визначення факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях повинно бути відповідним чином оформлено належними документами, а саме рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням) відповідно до вимог Окремого доручення №912/з/29.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив таке.
ОСОБА_1 09.03.2022 на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та №69/2022 був призваний до лав Збройних Сил України на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 (а.с.12-13 т.1). Позивач є учасником бойових дій (а.с.17 т.1).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2022 №62 рядового ОСОБА_1 , водія 1 автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 15.03.2022 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення (а.с.35 т.1).
У відповідності до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2023 №110-РС старшого матроса ОСОБА_1 , водія господарчого відділення взводу забезпечення дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , звільнено з військової служби у запас за пп. «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) (а.с.14 т.1).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 №335 ОСОБА_1 з 29.11.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у в/ч НОМЕР_1 та виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, премію за особистий внесок та одноразову грошову допомогу на підставі п.1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою КМУ від 17.09.2014 №460 (а.с.15 т.1).
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 13.06.2023 №724 встановлено, що старший матрос ОСОБА_1 дійсно в період з 15.03.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в м. Миколаїв. (а.с.16 т.1).
Підставою для видачі вищезазначеної довідки слугували: витяги із журналів бойових дій в/ч НОМЕР_1 №306/дск (том 1) від 14.02.2022, №306/дск (том 2) від 27.06.2022; наказ начальника Миколаївського гарнізону №16 від 24.02.2022, рапорт командира роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, вх. №6301 від 31.05.2023 (зареєстровано у книзі реєстрації вхідної документації інв. №40 том (1) від 25.12.2022 (а.с.16 т.1).
Однак, позивач вважає, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" не отримував додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, що підтверджується виписками із карткового рахунку (а.с.18-22 т.1).
Оскільки позивачу не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткової винагороди за період з 15.03.2022 по 16.09.2022 та з 27.09.2022 по 31.12.2022 за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій по здійсненню заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яка гарантується державою на період військового стану, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначені Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ця постанова набрала чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Суд зазначає, що відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 13.06.2023 №724 вбачається, що старший матрос ОСОБА_1 дійсно в період з 15.03.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в м. Миколаїв (а.с.16 т.1).
Також слід зазначити, що у період виникнення спірних правовідносини, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022, абзацом 3 пункту 3 якого встановлювалось, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
1.бойовий наказ (бойове розпорядження);
2.журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3.рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України N 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення № 912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) застосовувався такий порядок та умови виплати додаткової винагороди:
"1. Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях... слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;".
Пунктом 3 Окремого доручення № 912/з/29 встановлено, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій;
рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Абзацами 1-3 пункту 4 Окремого доручення № 912/з/29 доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку № 2 до цього доручення.
У підставах надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.
У п. 13 Окремого доручення № 912/з/29 зазначено: вважати такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України (.) серед яких і 248/1298 від 25.03.2022 (...).
Згідно з п. 14 встановлено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022.
Суд зазначає, що прийняття Міністром оборони України рішення від 25.03.2002 № 248/1298 та розпорядження від 23.06.2022 № 912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішення питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою № 168.
Відтак, суд вважає, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 13.06.2023 №724 є такою, що відповідає вимогам встановленим Окремим дорученням №912/з/29.
Крім того, 04.03.2024 на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відповідачем надано належним чином засвідчені копії витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №306 дск (том 1) від 14.02.2022, витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №306/дск (том 2) від 27.06.2022, наказ начальника Миколаївського гарнізону №16 від 24.02.2022, рапорт за вх. №6301 від 31.05.2023.
Наказом начальника Миколаївського гарнізону від 24.02.2022 №16 встановлено заходи посилення охорони та оборони АДРЕСА_1 (а.с.138 т1).
Відповідно до витягів із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №306/дск (том 2) та №306/дск (том 1), судом встановлено, що в/ч НОМЕР_1 повним особовим складом в період з 14.02.2022 по 27.06.2022 та з 27.06.2022 по 29.11.2022 здійснювала заходи посилення оборони та охорони АДРЕСА_1 (а.с.139-140 т.1).
Відповідно до рапорту командира роти матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 31.05.2023 підтверджено, що військовослужбовці роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , на підставі бойового розпорядження начальника ракетних військ і артилерії ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №49т/РВіА від 16.02.2022 брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, (забезпечували підвезення продовольства, речового і військового-технічного майна до підрозділів, що виконували бойові завдання під час обстрілів в м. Миколаїв, а саме старший матрос ОСОБА_1 , водій першого відділення автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 безпосередньо брав участь у періоди з 15.03.2022 по 16.09.2022 та з 27.09.2022 по 31.12.2022 (а.с.144 т.1).
Дослідивши наведені вище обставини справи та письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що періоди з 15.03.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 безпосередньої участі позивача у бойових діях підтверджуються належними доказами, а саме наказом начальника Миколаївського гарнізону від 24.02.2022 №16, витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №306/дск (том 2) та №306/дск (том 1), рапортом командира роти матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 31.05.2023 та довідкою від 13.06.2023 №724, виданою в/ч НОМЕР_1 , яка складена на підставі зазначених документів.
Що посилань відповідача у відзиві, що відповідно до наказів командира в/ч НОМЕР_1 (по стройові частині) від 16.09.2022 №247 та від 27.09.2022 №258 позивач перебував у відпустці за сімейними обставинами та з інших поважних причин у період з 16.09.2022 по 27.09.2022, а отже він не міг брати участь в бойових діях, що виключає його право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн, суд зазначає про таке.
Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2022 №247 старший солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у додаткову відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення на 10 діб з 17.09.2022 по 26.09.2022 (а.с.41 т.1).
Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 27.09.2022 №258 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків з 27.09.2022 (а.с.42 т.1).
З наведеного судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно у період з 17.09.2022 по 26.09.2022 перебував у додатковій відпустці за сімейними обставинами, однак суд зауважує, що в даній адміністративній справі є спірним період з 15.03.2022 по 16.09.2022 та з 27.09.2022 по 31.12.2022, тому доводи представника відповідача щодо перебування позивача у додатковій відпустці є необґрунтованими.
Щодо позовної вимоги здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сімям під час дії воєнного стану з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях у період з 15.03.2022 по 30.04.2022, судом встановлено таке.
Згідно з витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.05.2022 №293 встановлено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 (а.с.37 т.1).
У відповідності до додатку №1 до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.05.2022 №293 визначено 17 діб безпосередньої участі ОСОБА_1 у період з 15.03.2022 по 31.03.2022, підставою слугували рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_5 (вх. №2461/17 від 11.05.2022), розпорядження з інженерного забезпечення командира в/ч НОМЕР_1 від 21.02.2022 №156/дск, БР командира в/ч НОМЕР_1 від 04.03.2022 №192/дск, БН командира НОМЕР_1 від 17.02.2022 №20/8т (а.с.38 т.1)
Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.05.2022 №298 встановлено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 у період з 01.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.39 т.1).
У відповідності до додатку №1 до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.05.2022 №298 визначено 30 діб безпосередньої участі ОСОБА_1 у період з 01.04.2022 по 30.04.2022, підставою слугували рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_5 (2474/21 від 11.05.2022), БР №192/дск від 04.03.2022 (а.с.40 т.1).
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 22.02.2024 №90 про розміри нарахованої та виплаченої додаткової винагороди на період воєнного стану колишньому військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 старшому матросу ОСОБА_1 у період з 15.03.2022 по 30.04.2022 позивачу нарахована додаткова винагорода збільшена до 100000 грн (а.с.134 т.1).
Згідно з випискою із карткового рахунку вбачається, що позивачу в травні 2022 року нарахована заробітна плата, а саме у період з 06.05.2022 по 24.05.2022 на загальну суму 167923,29 грн, що, зокрема. відповідає даним, зазначеним у довідці в/ч НОМЕР_1 від 22.02.2024 №90.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у період з 15.03.2022 по 30.04.2022 задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 належить до задоволення в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.05.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких заходах та зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.05.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що даний адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження N 11-562ас18), вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У позовній заяві представником позивача зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
Проте, під час розгляду справи, представником позивача не долучено до матеріалів справи, зокрема, договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та документ, який свідчить про оплату гонорару та інших витрат. Наявні у справі лише ордер АТ № 1026836 від 05.02.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №698 та ордер АТ №1062441 від 26.02.2024(а.с.8-9,129 т.1).
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, позивач може протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду звернутись до суду, надавши всі належні докази на підтвердження складу та розміру понесених витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.
Відтак, питання розподілу витрат на правничу допомогу не підлягає розгляду під час вирішення даного спору по суті.
Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати старшому матросу ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.05.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.05.2022 по 16.09.2022, з 27.09.2022 по 31.12.2022 з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Гомельчук С.В.