ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2024 р. справа № 300/358/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_2 (надалі, також - представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 18.01.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №092950012609 від 14.07.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період військової служби у Збройних Силах України за контрактом у період з 10.08.2017 по 31.08.2017, період військової служби в ЗСУ за мобілізацією з 24.02.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.03.2023 по 06.05.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок військової служби в ЗСУ в особливий період з 24.02.2022 по 06.05.2023 із застосуванням кратності та повторно розглянути заяву від 07.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 при досягненні 55-річного віку 07.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням №092950012609 від 14.07.2023 ГУ ПФУ в Харківській області відмовило у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період військової служби у Збройних Силах України за контрактом з 10.08.2017 по 31.08.2017 (22 дні), період служби за мобілізацією з 24.02.2022 по 31.08.2022 (6 місяців 8 днів), з 01.10.2022 по 31.10.2022 (1 місяць), з 01.03.2023 по 06.05.2023 (2 місяці 6 днів). Крім того, відповідачем зараховано стаж служби ОСОБА_1 в ЗСУ без застосування кратності за період безпосередньої участі у бойових діях на сході України. Представник позивача звернув увагу, що період проходження військової служби підлягає зарахуванню до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Також вважає, що період проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також в особливий період зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Представник позивача наголосив, що без рішення суду про зарахування спірних періодів до страхового стажу позивач не має можливості визначити період, за який йому необхідно здійснити одноразову сплату єдиного внеску відповідно до статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для наявності стажу, який буде достатнім для призначення пенсії. З метою захисту порушеного права позивач звернувся через уповноваженого представника до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду від 23.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: подання позовної заяви в новій редакції з уточненим відповідачем (відповідачами) у відповідності до змісту позовних вимог, заявлених до відповідача (відповідачів), чи позовних вимог заявлених окремо до кожного з них (а.с.30-32).
У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто шляхом визначення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним відповідачем, а Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (надалі, також - третя особа, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрито провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративно судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.30-32).
Також пунктом 4 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у ГУ ПФУ в Харківській області належним чином засвідчені копії всіх документів позивача, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення за №092950012609 від 14.07.2023 та вичерпне обґрунтування з посиланням на відповідні докази причин (підстав) не включення до страхового стажу періодів військової служби у Збройних Силах України за контрактом у період з 10.08.2017 по 31.08.2017, період військової служби в ЗСУ за мобілізацією з 24.02.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.03.2023 по 06.05.2023.
На адресу суду 20.02.2024 від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с.38-42). У поданому відзиві №0900-0902-8/9580 від 16.02.2024 представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вказала на можливість зарахування військовослужбовцям на пільгових умовах окремих періодів військової служби, коли особа брала участь в антитерористичній операції, лише при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає спірне рішення правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Однак суд звертає увагу, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області бере участь у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Таким чином, аргументи та міркування, викладенні представником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві №0900-0902-8/9580 від 16.02.2024, суд розцінює як пояснення третьої особи щодо позову.
Представник позивача в свою чергу подав до суду відповідь на відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яка надійшла до суду 29.02.2024. У поданій відповіді на відзив вказав на помилковість викладених ГУ ПФУ в Івано-Франківській області доводів, тому просив суд не брати їх до уваги при вирішення цього спору, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.46-49).
Також 22.03.2024 від ГУ ПФУ в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с.52-55). Так, у поданому відзиві №2000-0903-8/42170 від 11.03.2024 представник відповідача заперечила щодо задоволення позову та вказала, що для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідним є наявність страхового стажу не менше 25 років. Страховий стаж позивача становить 20 років 09 місяців 03 днів. Враховуючи зазначене, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком. Зауважила, що для зарахування військової служби в ЗСУ в особливий період з 24.02.2022 по 06.05.2023 із застосуванням кратності, необхідно надати документи про проходження військової служби (служби) та довідку згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації. На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Від представника позивача 22.03.2024 надійшла до суду відповідь на відзив відповідача. Представник позивача звернув увагу на обов'язку працівника, який здійснює прийом документів для призначення пенсії, перевіряти документи, в тому числі на предмет їх достатності. Зауважив, що у рішенні №092950012609 від 14.07.2023 немає інформації про те, що позивачем не додано всіх документів та про те, які документи необхідно додати. Враховуючи викладене, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 10.04.2024 подав до суду копії матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.66-99).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Як свідчать записи у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14.05.1986 (а.с.7-8), позивач, серед іншого:
- з 10.08.2017 по 09.08.2020 проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України;
- у 2022 році призваний на військову службу в Збройні Сили України по мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію”; з 19.09.2022 по 06.05.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідченням серії НОМЕР_3 від 19.07.2018 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у зв'язку із чим має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.6).
Згідно із довідкою №1591 від 07.07.2023, виданою другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ): з 10.08.2017 по 20.01.2018; з 14.02.2018 по 28.04.2018; з 09.10.2018 по 30.05.2019; з 17.11.2019 по 11.07.2020 в складі в/ч НОМЕР_4 ; з 08.01.2023 по 05.05.2023 в складі в/ч НОМЕР_2 ; зазначена служба (участь в бойових діях) підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.83).
Також, відповідно до довідки №5019 від 04.07.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 з 10.08.2017 по 20.01.2018; з 14.02.2018 по 28.04.2018; з 09.10.2018 по 30.05.2019; з 17.11.2019 по 11.07.2020 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Зазначена довідка видана на підставі наказів командирів оперативно-тактичних угрупувань та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.85).
Окрім цього, згідно з довідкою №4366 від 05.05.2023, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 08.01.2023 по 05.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Донецька область). Ця довідка видана на підставі бойових розпоряджень, наказів командирів військової частини, інших військових формувань та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.84).
Із метою призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 07.07.2023 звернувся до ГУ ФПУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.68-69).
Заяву позивача за принципом екстериторіальності передано на розгляд в ГУ ПФУ в Харківській області, яке за результатами розгляду документів, доданих до заяви прийняло рішення №092950012609 від 14.07.2023 про відмову в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного 25-ти річного страхового стажу (а.с. 13).
Відповідно до розрахунку форми РС-право (номер ПС:092950012609) страховий стаж позивача розрахований тривалістю 20 років 09 місяців 03 дні. Позивачу, серед іншого, зараховано періоди: з 01.09.2017 по 09.08.2020, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 07.01.2023, а також період з 08.01.2023 по 28.02.2023 з відміткою «військова служба в особливий період». Усі періоди враховано до страхового стажу позивача в одинарному розмірі (а.с.10).
Позивач, вважаючи, що йому безпідставно не зараховано до страхового стажу період військової служби у Збройних Силах України за контрактом з 10.08.2017 по 31.08.2017, період військової служби в ЗСУ за мобілізацією з 24.02.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.03.2023 по 06.05.2023, а також не враховано період військової служби в особливий період з 24.02.2022 по 06.05.2023 із застосуванням кратності, звернувся через уповноваженого представника до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Також відповідно до статті 65 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У свою чергу статтею 17 Основного Закону визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (надалі, також - Закон №1788) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
При цьому, статтею 115 Закону №1058-IV визначено особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.
Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до статті 57 Закону №1788 військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Згідно з пунктами 7 та 11 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону №2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.
У преамбулі до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (надалі, також - Закон №2011-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, соціальний захист військовослужбовців, крім іншого, стосується питань їх пенсійного забезпечення.
Основні права військовослужбовців, пов'язані з проходженням служби, визначені статтею 8 Закону №2011-XII.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введенно воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 та триває по теперішній час.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію”, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
З аналізу наведених норм вбачається, що період проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, а в окремих випадках такий період зараховується до стажу на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_1 від 14.05.1986 ОСОБА_1 , серед іншого, з 10.08.2017 по 09.08.2020 проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України (а.с.7,8).
При цьому, згідно з розрахунком форми РС-право (номер ПС:092950012609) позивачу період військової служби за контрактом зараховано до страхового стажу, починаючи з 01.09.2017 та по 09.08.2020.
Тобто відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період проходження ним з 10.08.2017 по 31.08.2017 військової служби за контрактом в Збройних Силах України.
Окрім цього, із зазначеного розрахунку вбачається, що ГУ ПФУ в Харківській області лише частково зарахувало до страхового стажу позивача період проходження ним військової служби по мобілізації згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію”.
Зокрема, відповідач врахував лише періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.11.2022 по 07.01.2023, а також період з 08.01.2023 по 28.02.2023 з відміткою «військова служба в особливий період».
Жодних доводів на підтвердження правомірності таких дій щодо часткового зарахування до страхового стажу періоду проходження позивачем військової служби по мобілізації відповідачем у відзиві на позов не наведено.
Водночас, визначаючи період проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України по мобілізації, суд зауважує таке.
У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 14.05.1986 міститься запис про прийняття його у 2022 році на військову службу по мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” (пункт 11).
Тобто такий запис зроблено без зазначення дня та місяця прийняття на військову службу та вказано лише підставу початку проходження військової служби по мобілізації - Указ Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію”. При цьому дата такого указу не може достеменно підтвердити, що позивач був призваний на військову службу саме 24.02.2022.
Водночас, у пункті 17 військового квитка ОСОБА_1 міститься запис про проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 19.09.2022 по 06.05.2023.
Тобто військовим квитком позивача підтверджено проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 19.09.2022 по 06.05.2023.
Доказів долучення позивачем до заяви від 07.07.2023 про призначення пенсії документів, які підтверджують проходження ним військової служби по мобілізації саме з 24.02.2024 та які досліджувалися відповідачем при прийнятті спірного рішення, матеріали справи не містять.
З наведеного вбачається, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період проходження ним військової служби по мобілізації з 01.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.03.2023 по 06.05.2023.
Що стосується правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача військової служби в ЗСУ в особливий період із застосуванням кратності, суд зазначає таке.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (надалі, також - Положення №530).
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 21.03.2023 по справі №160/6146/19.
Відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2).
Відповідно до підпункту "а" пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (надалі, також - Постанова №393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
З урахуванням наведеного правового врегулювання слід дійти висновку про те, що окремі періоди військової служби зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції в районах її проведення, операції Об'єднаних сил зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Такий правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року в адміністративній справі №348/347/17 та у постанові від 30 липня 2019 року в адміністративній справі № 346/1454/17.
Таким чином є помилковими аргументи представника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області стосовно можливості розрахунку на пільгових умовах окремих періодів військової служби лише при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд звертає увагу на важливості обов'язку держави щодо соціального захисту осіб, які проходили військову службу, в тому числі і право на пенсійне забезпечення після звільнення з такої служби. Також таке право не може ставитися в залежність від закону, за яким особа набула чи обрала право на пенсійне забезпечення.
За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 наголошено, що припис частини п'ятої статті 17 Конституції України слід розуміти як такий, що покладає на державу обов'язок забезпечувати також соціальний захист громадян України - ветеранів війни, зокрема осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей осіб, які захищали Вітчизну, її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність (абзац тринадцятий пункту 4 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України висловлював низку юридичних позицій щодо важливості соціального захисту військовослужбовців та ветеранів війни, зокрема: „З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв'язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п'ятої статті 17 Основного Закону України“; припис частини п'ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов'язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей; „виконання державою конституційного обов'язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов'язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності“; заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022].
Також у цьому Рішенні Конституційний Суд України вказав, що відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, від захисту яких залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина, а також наголошено на головній ролі Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні України, які своєю мужньою боротьбою забезпечують ефективний захист Української держави та Українського народу від агресії російської федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, яка набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року (абзац перший підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом з 2017 року по 2020 рік після початку агресії російської федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, а також був мобілізований на службу у Збройні Сили України після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російської федерації на територію України та багаторазово під час проходжння військової служби брав безпосередню участь в бойових діях на територіях, де такі бойові дії проходили.
У контексті наведеного, суд вказує на недопустимість свавільного обмеження прав особи, яка здійснювала захист суверенітету та територіальної цілісності України під час збройної агресії російської федерації проти України, в тому числі і в період воєнного стану, який триває по теперішній час.
Так, згідно із довідкою №1591 від 07.07.2023, виданою другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ): з 10.08.2017 по 20.01.2018; з 14.02.2018 по 28.04.2018; з 09.10.2018 по 30.05.2019; з 17.11.2019 по 11.07.2020 в складі в/ч НОМЕР_4 ; з 08.01.2023 по 05.05.2023 в складі в/ч НОМЕР_2 ; зазначена служба (участь в бойових діях) підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.83).
Також відповідно до довідки №5019 від 04.07.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 з 10.08.2017 по 20.01.2018; з 14.02.2018 по 28.04.2018; з 09.10.2018 по 30.05.2019; з 17.11.2019 по 11.07.2020 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Зазначена довідка видана на підставі наказів командирів оперативно-тактичних угрупувань та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.85).
Окрім цього, згідно з довідкою №4366 від 05.05.2023, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 08.01.2023 по 05.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Донецька область). Ця довідка видана на підставі бойових розпоряджень, наказів командирів військової частини, інших військових формувань та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.84).
Відповідно до розписки-повідомлення, зазначені довідки №1591 від 07.07.2023, №5019 від 04.07.2023, №4366 від 05.05.2023 додавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 07.07.2023 (а.с. 68-69).
Однак, як вбачається з розрахунку форми РС-право (номер ПС:092950012609) усі періоди враховано до страхового стажу позивача в одинарному розмірі, тобто без пільгового обчислення (один місяць служби за три місяці).
Суд відхиляє доводи представника відповідача стосовно неподання документів про проходження військової служби та довідки згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документів про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документів військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації, оскільки такі мотиви не були покладені в основу спірного рішення.
Окрім цього, відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (надалі, також - Порядок №22-1), на який посилається представник відповідача, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
Тобто відповідний абзац підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 визначає альтернативний перелік документів, який має бути доданий військовослужбовцем до заяви про призначення пенсії (довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації).
Долучені позивачем до заяви від 07.07.2023 про призначення пенсії довідки №1591 від 07.07.2023, №5019 від 04.07.2023 та №4366 від 05.05.2023, підтверджують те, що ОСОБА_1 проходив військову службу та у вказані в них періоди приймав безпосередню участь в АТО/ООС та безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації. Такі довідки є підставою для надання статусу учасника бойових дій, а зазначена служба (участь в бойових діях) підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
При цьому, суд звертає увагу, що такі періоди підлягають пільговому зарахуванню до страхового стажу позивача лише за періоди безпосередньої участі в бойових діях на територіях, де такі дії відбувалися, а не весь період військової служби в особливий період.
Також з приводу сформульованої представником позивача вимоги про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок військової служби ОСОБА_1 в особливий період з 24.02.2022 по 06.05.2023 із застосуванням кратності, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень
Також згідно зі статтею 1 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням російської федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі та відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106, статті 112 Конституції України Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» оголошено часткову мобілізацію.
Таким чином, особливий період на території України почав діяти не з моменту введення 24.02.2022 воєнного стану, а з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та діє по теперішній час.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Оскільки особливий період розпочався з 17.03.2014, участь у бойових діях позивача підлягає зарахуванню на пільгових умовах і в періоди які мали місце в особливий період до 24.02.2022.
Відтак, підсумовуючи все вище наведене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а для відновлення порушеного права позивача слід вийти за межі позовних вимог.
Таким чином, за результатами розгляду цієї справи необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №092950012609 від 14.07.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період військової служби у Збройних Силах України за контрактом у період з 10.08.2017 по 31.08.2017 та період військової служби у Збройних Силах України по мобілізації з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.03.2023 по 06.05.2023; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 10.08.2017 по 20.01.2018, з 14.02.2018 по 28.04.2018, з 09.10.2018 по 30.05.2019, з 17.11.2019 по 11.07.2020 та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 08.01.2023 по 05.05.2023 до страхового стажу із застосуванням кратності (з розрахунку один місяць служби за три місяці) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №092950012609 від 14.07.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період військової служби у Збройних Силах України за контрактом у період з 10.08.2017 по 31.08.2017 та період військової служби у Збройних Силах України по мобілізації з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.03.2023 по 06.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 10.08.2017 по 20.01.2018, з 14.02.2018 по 28.04.2018, з 09.10.2018 по 30.05.2019, з 17.11.2019 по 11.07.2020 та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 08.01.2023 по 05.05.2023 до страхового стажу із застосуванням кратності (з розрахунку один місяць служби за три місяці) та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, адреса: майд. Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.