Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 квітня 2024 року Справа№200/1405/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (далі - відповідач, ТУ ДСА в Донецькій області) за змістом якої просить суд:
визнати протиправними дії ТУ ДСА в Донецькій області щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на:
01 січня 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - 2270,00 грн.;
01 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - 2481,00 грн.;
01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2684,00 грн.;
01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028,00 грн.
Зобов'язати ТУ ДСА України в Донецькій області видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено:
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - 2270,00 грн.;
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - 2481,00 грн.;
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2684,00 грн.;
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є суддею у відставці з 26.01.1998 та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 58 % суддівської винагороди, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області.
З метою реалізації права на перерахунок призначеного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до відповідача із заявами від 05.12.2023 та від 19.01.2024, де просив надати довідки про суддівську винагороду за період 2021-2023 років і станом на 01.01.2024.
У відповідь отримав, аналогічні за змістом листи відповідача від 10.01.2024 та від 07.02.2024 про те, що у ТУ ДСА у Донецькій області немає правових підстав для надання довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно розмірів суддівської винагороди, зазначених у зверненнях ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи такі дії протиправними, звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 12.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено, що справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
У встановлений судом строк відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Законами України «Про Державний бюджет України» на 2021-2024 роки запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102,00 грн., відповідні положення неконституційними не визнавались та не скасовувались, тому у відповідача не було законних підстав для оформлення довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розмірами суддівської винагороди, зазначених у зверненнях ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідач звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду у подібній категорії справ, згідно наведеного у відзиві переліку.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно пенсійного посвідчення від 08.12.2009 є отримувачем пенсії за віком, інвалід 2 групи, трудове каліцтво.
Довідкою управління юстиції в Донецькій області від 03.02.1998 № 21 посвідчено, що ОСОБА_1 з 12.04.1976 по 15.05.1993 працював суддею Селидівського міського суду Донецької області, а з 15.05.1993 по 26.01.1998 - суддею Красноармійського міського суду Донецької області.
Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді на день його відставки складає 21 рік 09 місяців 14 днів, строкова військова служба - 3 роки 11 днів, що разом складає 24 роки 09 місяців 25 днів.
Указом Президента України від 25.12.1997 № 1385/97 «Про звільнення суддів» задоволено заяву ОСОБА_1 про відставку.
Наказом начальника управління юстиції в Донецькій області від 26.01.1998 № 15 ОСОБА_1 виключений зі списків суддів Донецької області у зв'язку із виходом у відставку.
Позивач звернувся до ТУ ДСА у Донецькій області із заявами від 05.12.2023 та від 19.01.2024 відповідно до яких просив надати довідку про суддівську винагороду:
за період 2021-2023 років, з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 15.08.2023 у справі № 120/19262/21-а;
та станом на 01.01.2024 у розмірі 3 028,00 грн., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
У відповідь отримав, аналогічні за змістом листи відповідача від 10.01.2024 № 05-101/24 та від 07.02.2024 № 05-320/24 про те, що у ТУ ДСА немає правових підстав для надання довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розмірами суддівської винагороди, зазначених у зверненнях ОСОБА_1 . Розмір суддівської винагороди обраховується від розміру посадового окладу судді, який складає 63 060,00 грн., а доплати обчислюються від цього розміру посадового окладу.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VI, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно ч.3 ст.142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142 Закону №1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст.4 Закону №1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 2 270,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 2 481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 2 684 ,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 3 028,00 грн.
Крім того, у ст. 7 перелічених Законів України «Про Державний бюджет України» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Таким чином, ст. 7 перелічених Законів України, разом із встановленням на 01 січня 2021-2024 років прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідних розмірах був введений новий вид прожиткового мінімуму, «для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Позивач наполягає, що суддівську винагороду за період 2021-2024 років має бути обчислено відповідачем із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, тобто у розмірі 2 270,00 грн., 2 481,00 грн., 2684,00 грн., 3 028,00 грн.
Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Даний висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401-VIII), що набрали чинності з 30.09.2016.
Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, а саме: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.».
Таким чином, Конституція України, у редакції Закону №1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Крім того, суд зазначає, що такого виду прожиткового мінімуму, як «для визначення базового розміру посадового окладу судді» не передбачено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV. Вказаним Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Відповідні Закони України «Про Державний бюджет України» не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким є Закон №1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, а також від 04.12.2018 №11-р/2018.
Водночас, зміст ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України» за період 2021-2024 роки фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.
Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21 та від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач, відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII, має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 - 2 481,00 грн., на 01.01.2023 - 2684,00 грн., на 01.01.2024 - 3 028,00 грн.
Ураховуючи викладене, позов належить задовольнити повністю.
Розподіл судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2, ЄДРПОУ 26288796) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на:
01 січня 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - 2270,00 грн.;
01 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - 2481,00 грн.;
01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2684,00 грн.;
01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028,00 грн.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій області видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено:
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - 2270,00 грн.;
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - 2481,00 грн.;
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2684,00 грн.;
ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 3028,00 грн.;
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 12.04.2024.
Суддя І.В. Буряк