Номер провадження: 33/813/950/24
Номер справи місцевого суду: 503/394/24
Головуючий у першій інстанції Вороненко Д. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
09.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Долгової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 650 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11050 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року скасувати, визнати ОСОБА_1 винуватим та звільнити від відовідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та оголосити усне зауваження.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків про наявність обтяжуючих обставин у цій справі, оскільки вчинення правопорушення в умовах воєнного стану не віднесено до обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення. Вважає, що судом не надано оцінки щирому каяттю, як обставині, яка пом'якшує відповідальність. Не заперечує своєї вини, проте вважає, що судом першої інстанції підійшов до розгляду справи формально, не забезпечивши право на захист та розглянув матеріали справи з обвинувальним ухилом.
Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.
Повістку отримав 27.03.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
04.04.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) Електронний суд надіслав суду заяву в якій просить розгляд справи, призначений на 09.04.2024 року провести без його участі. Апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та вважав постанову суду першої інстанції неправосудною.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, до суду надано протокол ПдРУ № 290355 від 23 лютого 2024 року.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 290355 від 23 лютого 2024 року, 23 лютого 2024 року о 20.30 годині прикордонним нарядом «Контрольний пост» на перехресті доріг м. Кодима - с. Лабушне, Подільського району Одеської області, на відстані до 5000 м від лінії державного кордону України, виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у групі осіб, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , намагався незаконно перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова, в районі проміжного знаку № 0279/06 на напрямку с. Лабушне (Україна) - с. Плоть (Республіка Молдова) поза пунктом пропуску через державний кордон України, з документами, що посвідчують його особу, у зв'язку з чим порушив статтю 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доведена, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 290355 від 23.02.2024 року, який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо його змісту; рапортом інспектора прикордонної служби 2 категорії дозиметриста віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) штаб-сержанта ОСОБА_4 від 23.02.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.02.2024 року, в яких останній пояснив, що вирішив незаконно перетнути кордон з двома особами на напрямку в Республіку Молдова, щоб звідти відправитись до Болгарії, але 23.02.2024 року затримали прикордонниками за спробу перетинання державного кордону, а також зазначив, що свою вину визнає; а також письмовими поясненнями від 27.02.2024 року ОСОБА_1 , що надійшли на електронну пошту суду 27.02.2024 року та 28.02.2024 року, в яких останній також зазначив, що визнає свою вину у спробі незаконного перетину кордону.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 290355 від 23 лютого 2024 року останнім в апеляційній скарзі не заперечуються.
ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі визнається вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить визнати його винуватим та звільнити від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та оголосити усне зауваження.
Отже доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з накладенням адміністративного стягнення, а також необґрунтованим врахуванням обставини, яка обтяжує відповідальність.
У відповідності до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,
Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 204-1 КУпАП визначено, що ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Суд першої інстанції, визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, визнав обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, щире розкаяння винного, а обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах воєнного стану, вважав необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення без застосування конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, оскільки матеріали справи не місять в собі відомостей про існування останніх у розмірі 650 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11050 грн.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості визнання обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення - вчинення останнього в умовах воєнного стану, оскільки положеннями ст. 35 КУпАП визначено виключний перелік обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Так відповідно до положень ст. 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.
На відміну від пом'якшуючих обставин положеннями ст. 35 КУпАП закріплено повний та виключний перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тому останній не може бути розширено суб'єктами адміністративної юрисдикції.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що з мотивувальної частини постанови Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року слід виключити посилання на наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначним правопорушення визнаються такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 . інституту звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 спроба перетинання державного кордону України у складі групи осіб вчинена в період введення на території України воєнного стану.
Посилання в цій частині апеляційної скарги на постанови районних судів та Закарпатського апеляційного суду не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не є обов'язковими для застосування.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вчинення вперше адміністративного правопорушення, щире каяття, як обставину, що пом'якшує відповідальність, зважаючи на мету адміністративного стягнення апеляційний суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року зміні в частині накладення стягнення.
Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Виключити з мотивувальної частини постанови, посилання на наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
В іншій частині постанову Кодимського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова